Закон і Бізнес


Тернистими шляхами

Поки прокурори складають іспити в адвокатуру «прямо на роботі», окремі юристи роками сперечаються з КДКА


Після вимушеної перерви на локдаун ВКДКА відновила практику засідань у режимі офлайн.

№23 (1529) 05.06—11.06.2021
Тимофій МИХАЛКОВ
5112

Після локдауну відновилися засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. На крайньому з них виявилося, що за кваліфікаційними аспектами інституту адвокатури вирує не менше пристрастей, ніж у дисциплінарних питаннях.


Один за всіх

У ВКДКА триває розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області в частині допущення до іспиту та видачі свідоцтв про їх складання новоспеченим адвокатам із «прокурорського десанту». Колишніх прокурорів на засіданні ВКДКА представляв один захисник (між іншим, теж колишній прокурор).

Цього разу з’ясовували наявність квитанцій про сплату за допуск до іспиту. Згідно зі встановленим порядком сума має бути розподілена: 80% — на рахунок відповідної КДКА регіону та 20% — ВКДКА. Але квитанція була лише одна. На це представник зазначив, що відсутність усіх квитанцій не свідчить про несплату відповідного внеску. Родзинкою розгляду справ стало те, що коли у перший день засідань у членів ВКДКА постало це питання, вже на другий у представника прокурорів була повна відповідь стосовно сплат, що може свідчити про тісні робочі стосунки з волинськими самоврядниками.

Проте квитанції — це лише вершина айсберга цієї історії довкола швидкої зміни сфери діяльності. Більшість із тих осіб на дату подання заяви про допуск до складання іспиту ще працювали в прокуратурі. А це з огляду на свіже рішення Великої палати Верховного Суду, ставить під великий сумнів правомірність набуття такого статусу цим «колом друзів».

Однак представник перебіжчиків із табору опонентів зазначив, що вже на той час, коли прокурори подавали заяви, було зрозуміло, що військова прокуратура близька до розпаду, і ходіння на роботу було суто формальним.

Але ж де-юре прокурори були на роботі. Як випливає з відповіді на запит ВКДКА до Офісу Генпрокурора, у день іспиту ті, хто його складав, не перебували ні у відрядженні, ні у відпустці, ні на лікарняному. Представник колишніх прокурорів не заперечував цього факту, однак зазначив, що вони «відпрошувалися» на іспит. А от що стосується ймовірного у такому випадку порушення трудового законодавства (бо табелювали прокурорам 8 год. робочого часу, поки вони перебували в іншому місті), то ці питання слід вирішувати з їхнім колишнім роботодавцем.

Проте й це не всі питання до колишніх прокурорів. Так, у них виявилися розкиданими по мапі України місця реєстрації, фактичного проживання та оренди приміщення для роботи. Так, у кваліфікаційних справах були договори оренди житла у Волинській області (переважно на нетривалий час). Водночас, був відсутній акт прийому-передачі житлової площі, який би засвідчив факт реалізації цих договорів.

У свою чергу представник «десанту» зазначив, що заступник голови Ради адвокатів України та голова робочої групи Олексій Кухар не може бути суб’єктом подання скарги, оскільки це його ніяк не стосується. Адвокат послався на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду та висновок Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, підписаний Оксаною Квашою (між іншим, теж колишнім працівником органів прокуратури).

Зрештою ВКДКА все ж скасувала рішення про допуск до іспитів та затвердження їхніх результатів. Повні мотиви таких рішень можна буде дізнатися після їх оприлюднення. Але вже зараз зрозуміло, що всі ці рішення оскаржуватимуться до суду. КДКА Волинської області, яке має наново розглянути пакет документів (адже рішення ВКДКА набули чинності), навряд поспішатиме з кваліфікаційними процедурами. Там також сподіватимуться на судові рішення. Чи врахує суд нелегітимність намірів прокурорів отримати адвокатське свідоцтво, що констатована ВП ВС, — покаже час.

Тричі в одну річку

Затятість і нестримне бажання стати адвокатом виявила одна із заявниць. Позаду в неї — два рішення Хмельницької КДКА про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також багаторічна юридична практика. Проте успішно скласти іспит і набути статус адвоката жінці не дозволяли не прогалини в знаннях у галузі права, а навпаки, притаманна адвокатській професії принциповість. Тож про все по порядку.

У 2016 році скаржниця спробувала скласти іспит, проте отримала негативне рішення КДКА. Жінка вважала його необґрунтованим. Окрім того, сам допуск до іспиту, за словами скаржниці, відбувся з порушенням процедури, що передбачає розгляд заяви про допуск у місячний термін. Такий строк було перевищено.

Юрист подала позов, і Окружний адміністративний суд м.Києва зобов’язав КДКА прийняти іспит повторно. Утім, і повторний іспит у 2020 році скаржниця не склала, оскільки не дала відповідей на два завдання письмової частини.

Все було б дуже просто, якби відповідей на ці завдання жінка просто не знала. Але її принципова позиція полягала в тому, що завдання містили помилки. На думку скаржниці, із запропонованих фабул не випливало наслідків, які передбачені чинним законодавством.

Так, на одному із завдань просили підготувати угоду між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості. Але у фабулі не було зазначено всього того, що вимагає законодавство в такому випадку. Зокрема, не було сказано, що особі було вручено повідомлення про підозру, а без цього називати когось підозрюваним неправильно. Під час іспиту жінка спочатку попросила членів КДКА про уточнення формулювання, а після відсутності реакції на її зауваження виклала свою позицію.

На засіданні скаржниця просила ВКДКА ознайомитись із даними фабулами завдань, оскільки це має істотне значення та впливає на її подальшу долю. Також правник додала, що сам факт виграної справи в адміністративному судочинстві проти КДКА та ВКДКА вже свідчить про те, що вона як мінімум на належному рівні складає позови та інші процесуальні документи. Утім, зазначила, що на справедливе рішення від ВКДКА особливо не сподівається, саме тому вже подала заяву до Європейського суду з прав людини.

Особливістю розгляду скарги стало й те, що два члени ВКДКА заявили про самовідвід. Один з них був процесуальним опонентом скаржниці, а інший — відповідачем у справі за її позовом про захист честі та гідності. До речі, сама жінка в ході засідання заявила клопотання про залучення до матеріалів справи рішення суду, яким з КДКА стягнуто на її користь 10 тис. грн. як компенсацію за моральну шкоду.

Попри те що скаржниця не сподівалася на рішення на свою користь, члени ВКДКА зважили на всі докази та обставини справи й задовольнили скаргу. Таким чином, рішення Хмельницької КДКА про відмову у видачі свідоцтва було скасоване, а КДКА — зобов’язано провести іспит повторно.

Залишається сподіватися, що зусилля жінки та тернисті шляхи до професії не були марними і третя спроба для неї все ж закінчиться отриманням завітного свідоцтва. Тільки це видається щонайменше дивним у ситуації, коли ціла група прокурорів миттєво отримала свої адвокатські свідоцтва, що називається, «не відходячи від каси», формально перебуваючи при цьому на роботі…