Закон і Бізнес


Даєш п’ятирічку за три роки

Адвокатам — зброю, суддям — посади, нотаріусам — реєстр: нардепи роздають привілеї


Ігор Колесников зауважив, що, крім пропонованого механізму захисту, варто також подбати про культуру використання зброї.

№23 (1529) 05.06—11.06.2021
Вікторія ЯКУША
4338

Установлення чіткого регламенту, велика кількість розглянутих законопроектів і уникнення тривалих дискусій. Цього разу профільний комітет Верховної Ради здивував нетиповістю свого засідання.


Тайм-менеджмент і взаєморозуміння

Комітет ВР з питань правової політики на чолі з Андрієм Костіним вирішив викоренити практику довготривалих суперечок і засідань, що виходять далеко за рамки робочого часу. Тому члени цього парламентського підрозділу відразу ж проголосували за те, аби законопроекти, яких вони не встигнуть розглянути до 18-ї години, автоматично перенести на наступну зустріч. Хоча порядок денний був доволі насиченим. І, хоч як дивно, розглянути вчасно вдалось усе, що було заплановано.

Тож навички тайм-менеджменту, нарешті застосовані народними депутатами на практиці, дали свої плоди. Такими темпами можна й п’ятирічку за 3 роки виконати.

Спочатку взялися за пропозиції Президента до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення затриманому, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому права на отримання правової допомоги» (проект №2063). Цьому засіданню передували відповідні зустрічі між представниками комітету та Міністерства юстиції. Тому навіть нардеп Сергій Власенко, якому притаманне іманентне бажання висловити політичну незгоду, зазначив: «Хочу наїхати на Мін’юст, але в іншому питанні. А в цьому питанні хочу подякувати».

За словами С.Власенка, зауваження Президента були фактично ініційовані Мін’юстом, з яким у рамках зустрічей вдалося на 99,9% дійти згоди щодо цього закону. Каменем спотикання стало тільки те, що С.Власенко наполягав, аби захисник мав можливість навідатися до довірителя, якщо його з місць позбавлення волі або слідчого ізолятора перевели на лікування. Мін’юст, однак, не виявив бажання погодитися з такою нормою.

Після кількох реплік парламентарів і представника Мін’юсту комітет підтримав пропозиції глави держави, тож є велика ймовірність, що саме такого вигляду набуде новий закон.

Толерантність навпаки

Далі був проект, який мав визначити порядок завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів (№4229). Член комітету Денис Маслов нагадав, що йдеться про суддів, які пройшли всі конкурсні процедури, однак з незрозумілих причин не були призначені через відсутність підпису на указах попереднього Президента. Вища кваліфікаційна комісія суддів намагалася виправити цю ситуацію, але не встигла, бо незабаром було припинено роботу і самої ВККС. Проектом натомість пропонується силами Вищої ради правосуддя завершити ці конкурсні процедури.

Народний депутат Максим Дирдін у свою чергу закликав підтримати даний проект: «Парламент має виправити цю помилку, яку допустили в попередньому скликанні». На підтримку законодавчої ініціативи виступили також Сергій Вельможний, Павло Павліш, Василь Німченко.

Висловились із приводу необхідності врегулювати ситуацію і представники тих суддів, які залишились у підвішеному стані. Але знайшлась і біла ворона.

Так, нардеп Олег Макаров зазначив, що відсутність ВККС сталася вже з подачі нової влади. Він звинуватив представницю від непризначених суддів Ольгу Примак-Березовську в несправедливих звинуваченнях: «Яка толерантність — попередня влада її образила, а ця влада підтримала. Дякую, дуже личить судді така політична незаангажованість».

Натомість О.Макаров зазначив, що є проекти №№3711 та 5068, але замість цього комітет робить вже третю спробу провести на посади окрему групу суддів. «Я не буду підтримувати цей проект, а в сесійній залі ми ще за нього поборемось! Скоро все дійде до того, що ми будемо жеребкуванням обирати людей з юридичною освітою в судді».

О.Примак-Березовська мала бажання відповісти нардепу на його закиди, однак А.Костін майже як суддя наголосив на тому, що слово на засіданні комітету дає він і пригрозив видалити її. Утім, сам проект комітет таки підтримав.

Цифровізація в дії

Ще 3 законопроекти (№№3860, 3860-1, 4360) покликані вирішити питання щодо направлення інформації щодо судових засідань та копій процесуальних документів на електронні адреси. Для цього є три канали: ЄСІТС, адреси, зазначені фізичними особами в ЄДРПОУ, та адреса електронної пошти, яку надає сама сторона провадження.

А.Костін додав, що це питання не тільки цифровізації та економії коштів, а й безпеки, пов’язаної з пандемією. Тож проекти №№3860 і 3860-1 дістали зелене світло від комітету, як і проект щодо ЄСІТС №5433.

Розглянули на Комітеті й проект закону щодо уточнення порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру №3989. Ідеї таких змін озвучив народний депутат Ігор Фріс, який зазначив, що метою є усунення неузгодженостей, які є в законах «Про нотаріат» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». У першому з них зазначається, що нотаріус обов’язково використовує цей реєстр, а у другому серед суб’єктів, що мають доступ до нього, нотаріусів немає.

Окрім цього, лише в паспортах-книжечках містяться всі відмітки про зміну місця реєстрації особи. Натомість ID-картка містить лише первинну інформацію, а всі зміни вносяться вже до відповідного реєстру. Водночас актуальне місце реєстрації особи має визначатись нотаріусом при укладенні тих чи інших правочинів.

Даним законом буде створено порядок доступу нотаріусів до ЄДР, який передбачатиме використання сертифікованих ключів. Мін’юст висловився за підтримку проекту, а члени комітету підтримали його в першому читанні.

Не законом єдиним

Проект «Про внесення зміни до ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо гарантій адвокатської діяльності» (№4612) А.Костін назвав важливим з огляду на те, що варто підвищити захист адвокатів від посягань на їхні життя та здоров’я, пов’язаних із професійною діяльністю.

Своєю чергою Володимир Ватрас навів сумну статистику щодо порушення прав адвокатів, завдання їм тілесних ушкоджень, вбивств та замахів на вбивства. Тож пропонується надати адвокатам право на придбання, носіння та зберігання вітчизняної травматичної зброї. Однак, на думку, В.Ватраса, документ містить і дискримінаційні ознаки, тому що адвокати, які не беруть участі в кримінальних провадженнях, позбавляються можливості себе захистити в такий спосіб.

Також дискусійним є й порядок припинення такого права для адвокатів, які були покарані або позбавлені свідоцтва. На засіданні виступив секретар Ради адвокатів України Ігор Колесников, який зазначив, що РАУ та НААУ підтримують запропонований проект, однак певні моменти, безумовно, потребують доопрацювання.

Комітет схвалив законодавчу ініціативу. Тож, якщо в сесійній залі так само подбають про самозахист захисників, незабаром адвокати зможуть боронитися не законом єдиним, а й більш конкретними та переконливими засобами.