Голова комітету НААУ Олена Перепелинська:

«Необхідно ще багато попрацювати, щоб підвищити рівень поінформованості суспільства про АВС»

У ході розв’язання конфліктів представники бізнесу все частіше обирають медіацію, арбітраж і третейські суди. Це зберігає нерви, економить час та кошти сторін і дозволяє обходити судову систему. Те, наскільки популярні сьогодні альтернативні способи врегулювання спорів та в якому напрямку рухаються законодавство й адвокатура, «ЗіБ» з’ясовував під час розмови з головою нещодавно реорганізованого комітету Національної асоціації адвокатів України з питань АВС, адвокатом Оленою ПЕРЕПЕЛИНСЬКОЮ.

«Реорганізація комітету розширила сферу його діяльності»

— Олено, ви очолюєте комітет з питань АВС НААУ. Цей комітет було утворено шляхом реорганізації комітету з питань медіації. У чому полягала мета цієї реорганізації?

— Реорганізація комітету розширила сферу його діяльності із суто медіації до всіх видів АВС, що включає також третейський розгляд, міжнародний арбітраж, переговори та власне медіацію. Це дозволяє розвивати всі ці напрями паралельно, а також комплексно працювати задля більш активного використання адвокатами різних альтернативних видів урегулювання спорів. З огляду на стан законодавчого регулювання та стан розвитку різних видів АВС в Україні, на мій погляд, говорити про доцільність таких змін можна.

За кілька місяців роботи оновленого комітету він активно долучився до обговорення законопроектів, що стосуються третейського розгляду та міжнародного арбітражу (№№3411 та 5347) і бере активну участь у реформуванні цих видів АВС, що було б неможливо без реорганізації.

— Наскільки українське суспільство порівняно із західним світом є поінформованим про альтернативне врегулювання спорів і його специфіку?

— Складно сказати, адже світ — великий і в різних країнах ситуація може суттєво відрізнятися. Я би сказала, що нам необхідно ще багато попрацювати, щоб підвищити рівень поінформованості суспільства про АВС.

Не секрет, що програми українських вищих навчальних закладів, за невеликим винятком, не містять курсів з АВС — навіть для студентів юридичних спеціальностей. Тож нам потрібно заповнити цю прогалину, щоб українські адвокати активно користувалися цим інструментом у своїй діяльності. А вже від них про АВС зможе дізнатися ширше коло потенційних користувачів — їхніх клієнтів. Це поступово підвищить загальний рівень поінформованості суспільства із цього питання.

— У нас стало дуже популярним говорити про «недовіру» суспільства до судової влади. А наскільки морально готове суспільство довіритися медіатору чи арбітру? І яка категорія спорів легше переймає такий досвід урегулювання? Мабуть, представники бізнесу?

— Насправді представники українського бізнесу вже кілька десятиліть передають свої зовнішньоекономічні спори в міжнародний арбітраж, розуміючи всі його переваги порівняно із судовим розглядом, у тому числі за кордоном. Тож питання довіри тут навіть не постає. Є тільки питання вибору тієї чи іншої арбітражної інституції. Українські підприємства з іноземними інвестиціями також передають частину своїх спорів зі своїми українськими контрагентами до міжнародного арбітражу, користуючись спеціальним правилом закону «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Якщо подивитися статистику того ж Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, то за останні 5 років він прийняв до розгляду близько 3000 справ, а у 2020-му — 341 міжнародну справу. Це — дуже високий показник.

З третейським розглядом в Україні все складніше. Був період, коли третейські суди розглядали десятки тисяч справ щороку (як між юридичними особами (В2В), так і спори за участю фізичних осіб (В2С). Але зміни в законодавстві та судовій практиці зробили цей вид урегулювання спорів менш передбачуваним і привабливим для бізнесу. Зараз у Верховній Раді обговорюється проект, який має реформувати діяльність третейських судів, що, безумовно, може вплинути на подальший розвиток третейського розгляду в Україні.

Щодо медіації, то статистики з очевидних причин немає, але є загальний сплеск інтересу до цього виду АВС у суспільстві, як у бізнес-середовищі, так і в інших сферах. Усе це дає можливість говорити про значний потенціал більш широкого застосування АВС в Україні.

— Готовність іти на перемовини замість принципової конфронтації, як правило, залежить від конкретної особи. Чи мають значення обставини, предмет спору та стадія, на якій перебувають сторони?

— Як правило, усього по троху. Щоправда, буває ще індустріальна специфіка. З мого досвіду: підприємці вміють рахувати гроші, тож якщо перемовини можуть дати кращий фінансовий або бізнес-результат, то сторона точно буде готова розглянути такий варіант. Але українські сторони часто також ураховують фактор часу. Адже заплатити чи отримати певну суму відразу або ж через рік чи два — не одне й те саме. Важливо також, щоб поряд був радник, який може розказати про всі «за» та «проти», а також допомогти провести перемовини, якщо клієнт вирішить на них піти.

«Важливо навчитися дистанціюватися від ролі адвоката»

— Наскільки мені відомо, арбітрам, медіаторам потрібна не лише правнича компетентність, а й інші навички, як-от знання психології. А в яких ще сферах потрібні знання, аби бути готовим до цієї відповідальної місії?

— Додаткові навички можуть знадобитися для розв’язання спорів у певній вузькій сфері. Наприклад, спори в галузі будівництва можуть потребувати інженерної освіти, а спори у сфері мореплавства — знань у цій галузі. Таких прикладів багато. Залежно від специфіки спору інколи сторони вирішують призначити арбітром навіть не юриста, а, наприклад, інженера чи капітана судна, оскільки юрист без спеціальних знань просто не зможе належно розв’язати такий спір.

Крім індустріальних знань, є спеціалізовані тренінги та курси, на яких навчають, що має або не має робити арбітр чи медіатор. Навіть якщо така освіта формально не вимагається, дуже раджу її здобути, адже це впливає на подальшу якість роботи. Наприклад, я свого часу пройшла два модулі навчання для арбітрів у Chartered Institute of Arbitrators в Англії та дворічний курс Арбітражної академії Міжнародної торгової палати для Центральної та Східної Європи, який був створений саме для арбітрів з регіону. І це був дуже корисний досвід.

— Яких особистих якостей варто набути для того, щоб стати професіоналом в АВС? Зазвичай адвокати стають медіаторами, але, мабуть, потрібно свідомо вийти з процесу та азарту змагальності, аби впоратися з новою роллю. Можливо, колишні судді теж могли б стати гарними арбітрами?

— Почну з того, що різні види АВС потребують різних навиків. І те, що потрібно, аби стати медіатором, навряд чи знадобиться для того, щоб стати арбітром, та навпаки.

Важливо навчитися дистанціюватися від ролі адвоката. На відміну від адвоката, який захищає одну сторону та вважає тільки її позицію правильною, арбітр має залишатися нейтральним і неупередженим протягом усього часу розгляду справи аж до винесення рішення. У цьому аспекті є певна схожість між арбітрами та суддями, і в багатьох юрисдикціях судді у відставці стають арбітрами, інколи дуже гарними.

Проте арбітражний процес усе ж суттєво відрізняється від судового, і необхідно про це не забувати. Він набагато гнучкіший та дає сторонам можливість домовитися про багато аспектів арбітражної процедури. Арбітр приймає процедурні рішення, коли сторони не можуть домовитись, і він має забезпечити, щоб кожній стороні були дані рівні можливості представити свою позицію. Урешті-решт кожна сторона має бути впевнена, що всі її аргументи були почуті та враховані арбітрами при винесенні рішення.

— Які плани комітет плекає на 2021 рік? Над чим працюєте вже сьогодні й чого хотілося б досягти до кінця поточного року?

— Планів багато. З основних напрямів — законотворчі та освітні ініціативи, розвиток міжнародного співробітництва.

Комітет уже бере активну участь у розробленні проектів нормативно-правових актів у сфері АВС і запланував кілька освітніх заходів. Ми також працюємо над налагодженням міжнародної співпраці з інституціями та організаціями у сфері АВС.

Сподіваюся, що в результаті в Україні зросте кількість адвокатів, які будуть спеціалізуватися чи мати додаткову кваліфікацію у сфері АВС, а самі АВС набуватимуть усе більшої популярності та ширшого використання в нашій державі.