Закон і Бізнес


У становищі потерпілих

Чому захисники безсилі перед фальсифікацією та свавіллям суду й держави?


Адвокати обурені, що навіть у резонансних справах, до яких прикута увага суспільства, судді та прокурори нехтують правами потерпілих та їхніх захисників.

№22 (1528) 29.05—04.06.2021
Ігор НОВИКОВ
5197

В Україні не просто небезпечно бути відомим журналістом чи адвокатом. Складається враження, що ті, в чиїх руках зосереджена влада, зроблять усе, щоб не тільки позбутися тих, хто «заважає», а й замести сліди злочинів.


Індикатори порушень

Відбулося спільне засідання комітетів Національної асоціації адвокатів України щодо захисту прав потерпілих у резонансних кримінальних справах. Під час вступного слова голова НААУ, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова сказала, що можна говорити про конкретні індикатори порушення таких прав. Окрім того, медіа не завжди об’єктивно ставляться до всіх учасників процесу в резонансних справах, як правило підтримуючи одну зі сторін.

«Що лежить в основі порушень? Адвокат потерпілого сьогодні не має достатнього правового механізму та інструментарію. Якщо зіставити приписи ст.59 Конституції з нормами Кримінального процесуального кодексу, то стає зрозуміло, що процесуальне становище адвоката незадовільне. А коли порушуються навіть незначні права — це вже свавілля», — наголосила Л.Ізовітова.

За словами голови НААУ, має відбутися наповнення цього правового вакууму завдяки законодавчим ініціативам. Адже на сьогодні в адвокатів елементарно немає правових інструментів для того, щоб виправити це становище.

До порядку денного засідання комітетів було винесено розгляд заяви адвокатів у справі про вбивство Юрія Грабовського, які представляють потерпілу — сестру Ю.Грабовського Ольгу. А також заява адвоката Тетяни Костіної, яка представляє потерпілого Олексія Подольського у «справі Гонгадзе — Подольського», щодо порушень прав захисника під час судового розгляду. Також звернули увагу на факти порушення прав адвоката й потерпілої у справі про вбивство Олеся Бузини.

Непокарана жорстокість

Голова Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури та адвокат потерпілої у справі про вбивство Ю.Грабовського Сергій Вилков розповів про обставини розгляду цього кримінального провадження.

Так, розгляд справи в Шевченківському районному суді м.Києва триває у закритому режимі. З 2016 року відбулось понад 220 засідань, кілька разів змінювалися склад колегії суддів, прокурори та адвокати. Таку велику кількість засідань і відсутність вироку, як зазначив С.Вилков, можна пояснити ще й величезним навантаженням на суддів через постійні реформування судової системи, які ніколи не завершаться.

Як відомо, Ю.Грабовського було викрадено та вбито в березні 2016 року. Адвокати, які представляють потерпілу, не мають сумніву, що цей злочин скоєно виключно через професійну діяльність. Адже Ю.Грабовський був захисником одного з двох десантників Головного розвідувального управління РФ Олександра Олександрова. Коли в адвоката була достатня кількість доказів для суду, його викрали й по-звірячому вбили.

На сьогодні, за словами С.Вилкова, підсудними в цій справі є дві особи. На початку один з них навіть давав відповідні показання, але на сьогодні обидва мовчать. Адвокат повідомив, що на наступному засіданні заплановано заслухати показання обвинувачених.

Багато доказів, як зазначив С.Вилков, суд просто не врахував. Зокрема, не залучено як докази відео з камер спостереження та відеозвернення Ю.Грабовського, записане після його викрадення й поширене ЗМІ в останні дні його життя.

Адвокат повідомив, що невідомі особи ще до зникнення Ю.Грабовського проводили за ним спостереження. З чого випливає висновок, що викрадення та вбивство було кимось контрольоване. Особи, які вели спостереження, заходили в офіс до Ю.Грабовського. Але свідок, який бачив цих осіб, згодом просто зник.

С.Вилков наголосив і на слабкому правовому становищі захисників потерпілої. «Звичайно, у представника потерпілої сторони хоч і існують процесуальні права, але вони настільки обмежені, що ми сподіваємося на професіоналізм сторони обвинувачення — слідчих і прокурорів. Треба підсилювати і права потерпілих, і їхніх представників, щоб адвокати могли збирати відповідні докази і в подальшому, щоб надавалася оцінка цим доказам», — підсумував С.Вилков.

Адвокат розповів і про внутрішні переживання, пов’язані з утратою близького друга: «Складно передати відчуття, коли бачиш тіло твого колеги викопують у лісі. Але я адвокат і маю бути виваженим та обіцяю зробити все, щоб професійно здійснити захист потерпілої в цій справі».

Таємниці «внутрішнього провадження»

Адвокат Тетяна Костіна, яка веде справу «Гонгадзе — Подольського», розповіла про численні порушення судом її професійних прав та прав потерпілого. Вона звернула увагу на те, що Україна взяла на себе зобов’язання щодо цієї справи, які й досі не виконала.

«У Верховному Суду в цій справі відбувається те, що взагалі до правосуддя немає жодного відношення», — наголосила Т.Костіна. Крім того, є безліч фактів фальсифікації як у першій, так і в другій інстанціях.

З протоколу судового засідання зникли слова Олексія Пукача, які транслювалися навіть у ЗМІ. Аудіозаписи, які мали бути розсекреченими, і досі залишаються під грифом. Саму Т.Костіну безпідставно видалили із зали засідань, прибравши із протоколу усі її виступи. Згодом адвоката фізично позбавили можливості бути у приміщенні ВС для ознайомлення з матеріалами та усунули від участі у справі.

«Моє представництво у цій справі — професійний та громадянський обов’язок. Ми будемо звертатись до міжнародних інституцій»,— наголосила Т.Костіна.

Водночас, коментуючи розгляд даної справи, колишній суддя Конституційного Суду Віктор Шишкін зазначив: хоча сьогодні прав у адвокатів записано більше, ніж у радянській редакції, однак дотримуються їх менше, ніж раніше.

Окрім того, Т.Костіна розповіла про «історію, яку вигадала собі касаційна інстанція» у вигляді так званого внутрішнього провадження. Саме у цьому внутрішньому провадженні знаходяться звернення, листи та все те, чого б суддя не хотів показувати всім, хто буде ознайомлюватися з матеріалами справи. Саме тому у матеріалах справи документи з внутрішнього провадження не згадуються.

Де шукати винних?

А С.Вилков задав Т.Костіній запитання: «Звідки така вседозволеність цієї колегії суддів? Хто їхній покровитель? У вас є припущення?» Т.Костіна відповіла: «Вочевидь, з огляду на те, що всі наші заяви та відводи повертаються без відповідей, можу сказати, що все це благословив Президент».

Адвокат потерпілої у справі про вбивство О.Бузини Артем Захаров зазначив, що небезпека сьогодні полягає в тому, що держава втручається у хід резонансних справ. Так, в Європейському суді з прав людини вже зареєстрована справа «Бузина проти України». Адвокат зазначив, що у нього є побоювання щодо причетності державних органів до організації вбивства О.Бузини. Водночас для України, на жаль, звернення уваги міжнародних інституцій на справу не є якимось показником.

За підсумками засідання комітетів НААУ, Л.Ізовітова направить низку звернень від асоціації до деяких інституцій та державних органів. Окрім цього, будуть напрацьовані законодавчі ініціативи, покликані змінити становище. Бо виходить, що резонансні справи стають тотожними справам, в яких ніколи не винесуть справедливих рішень або ж будь-яких рішень узагалі.