Закон і Бізнес


Вигадані проблеми

Адвокати впевнені, що якість БПД можна забезпечити й без ініціативи Мін’юсту


№22 (1528) 29.05—04.06.2021
Тимофій МИХАЛКОВ
2358

Під час круглого столу «Удосконалення законодавства щодо надання безоплатної правової допомоги в Україні» представники Комітету Верховної Ради з питань правової політики, Міністерства юстиції та Національної асоціації адвокатів України обговорили дискусійний проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання» (№ 5107).


Подобатись усім

Голова парламентського комітету Андрій Костін на початку заходу зазначив: «Ми маємо ухвалити закон, який буде відповідати потребам українського суспільства, який буде підтримуватися українським Урядом, українською адвокатурою та який, безумовно, буде відповідати кращим стандартам Ради Європи». Політик зізнався: він розуміє, що буде дуже складно дійти тієї форми, яка б на 100% задовольнила всіх, але потрібно знаходити порозуміння хоча б на тому рівні, який відповідатиме досягненню мети.

Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць анонсувала презентацію кабінету клієнта, який спростить доступ до безоплатної вторинної правової допомоги. Крім цього, уже розпочато роботу над технічним завданням для автоматичного розподілу доручень між адвокатами.

В.Коломієць також зазначила, що всі пропозиції Мін’юсту — у межах бюджету, вони додаткових витрат не потребують. Разом з тим жінка наголосила: «Погоджуюся з Андрієм у тому, що неможливо прийняти рішення, яке б подобалось усім». Вочевидь, це слугувало преамбулою до того, що Мін’юст якщо й готовий на компроміси, то на дуже незначні.

Дискусія, що змусила чекати

На початку свого виступу голова НААУ Лідія Ізовітова особливо подякувала від адвокатури за те, що нарешті до дискусії долучилась представник Мін’юсту. Це уможливлює обговорення проекту №5107, який з’явився в лютому цього року без консультацій з адвокатською спільнотою, тобто з порушенням європейського стандарту. Адже останній передбачає: питання адвокатури має узгоджуватись виконавчою владою з позицією професійної незалежної адвокатської спільноти.

«Нас запрошують до діалогу після того, як унесено вже другий подібний законопроект щодо БПД», — наголосила Л.Ізовітова.

«Якщо в основі законопроекту лежить саме експертний висновок Ради Європи 2016 року, то, мабуть, цей звіт спочатку мали б обговорити ми, подискутувати, узяти все найкраще, і лише потім вирішувати питання щодо внесення цього законопроекту до парламенту. Тим більше що ми стоїмо на позиції не переписувати встановлені правила гри, а вже на встановлених правилах розвивати наше законодавство», — зазначила Л.Ізовітова.

Голова НААУ нагадала, що ці правила були окреслені в спільній програмі Ради Європи та Європейської комісії «Прозорість і ефективність судової системи України», зокрема, і у відповідному експертному висновку. Л.Ізовітова підкреслила, що Україна на шляху виконання своїх зобов’язань перед Радою Європи розробляла і приймала законодавство про безоплатну правову допомогу у 2012 році.

В основі цих правил — розподіл функцій між урядовими органами й адвокатурою. Фактично закріплено, що урядові органи повинні забезпечувати фінансування або організовувати безоплатну правову допомогу. Надаватися ж така допомога має лише незалежними адвокатами. І саме цей стандарт спільної програми Ради Європи та Європейської комісії для адвокатури став орієнтиром для розбудови системи БПД в державі.

«Саме на цей стандарт ми, адвокатура, орієнтуємося. І дуже критично сприймаємо будь-які відступлення від цього стандарту. Ми сьогодні з величезною обережністю, а подекуди з критикою, сприймаємо звіт 2016 року саме в частині, що не відповідає проголошеному стандарту стосовно розподілу функцій між Урядом і адвокатурою», — заявила Л.Ізовітова.

Підстави для реформування

Водночас голова комітету з питань безоплатної правової допомоги НААУ Олександр Дроздов акцентував увагу на питанні надання правової допомоги дітям: «Ті норми, які закладені в проекті, не відтворюють механізму надання професійної правничої допомоги дітям саме адвокатом. Цей документ узагалі не містить жодних правових механізмів, це просто якийсь перелік вразливих верств населення, яким цю допомогу може бути надано».

У свою чергу секретар РАУ Ігор Колесников навів статистику, відповідно до якої у 2020 році адвокати при наданні БВПД досягли таких вагомих результатів: 156 випадків винесення виправдувального вироку або скасування обвинувального вироку та закриття провадження судом апеляційної, касаційної інстанцій; 115 випадків закриття провадження за відсутності складу злочину, в разі не встановлення доказів для доведення винуватості особи та вичерпання можливостей їх отримання; 3543 випадки звільнення від відбування покарання з випробуванням (стст.75, 79, 104 Кримінального кодексу); 7882 випадки призначення мінімального строку (розміру) покарання.

При цьому за 2020 рік працівники регіональних центрів 1226 разів провели моніторинг якості надання БВПД у кримінальних провадженнях, коли така допомога надавалась особам у віці до 18 років (4038 випадків), особам, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист (9596 випадків), особам, які не володіють мовою, якою ведеться провадження (1634 випадки); 3664 перевірки своєчасності та повноти надання БВПД; 1320 спостережень за роботою адвокатів у судах. У 99,5% випадків за результатами моніторингу констатувалося, що адвокати дотримувалися стандартів якості надання БВПД у кримінальному процесі.

«Що тоді хоче реформувати Мін’юст? Чи міністерство проти тієї якості роботи, яку забезпечують саме адвокати у системі БПД?» — запитав І.Колесников.

На підтримку позиції, озвученої представниками НААУ, виступив і народний депутат Володимир Ватрас. Він зазначив, що, дійсно, ситуація виглядає таким чином: законопроект спочатку подали, а тепер почали його обговорювати. Політик запропонував наступного разу спочатку збиратися профільному комітету, Мін’юсту та НААУ для напрацювання спільних позицій, а вже потім уносити якісний законопроект.

Загалом же нардеп відзначив, що парадокс полягає в тому, що, попри назву ініціативи, яка містить слова «і підвищення якості надання БПД», проект не містить механізмів, котрі могли б забезпечити підвищення цієї якості. Тож залишається зрозуміти, для чого або кого вносяться такі документи від Мін’юсту, якщо адвокати, котрі власне надають БПД, як свідчить статистика, уже сьогодні роблять це на доволі високому рівні.