Закон і Бізнес


Прокурор САП Денис Демків:

«Я не міг ухвалити іншого рішення, крім як закрити справу «Роттердам+», і на це було три причини»


.

26.05.2021 20:18
ТЕТЯНА НІКОЛАЄНКО, censor.net
5474

20 травня прокурор САП Денис Демків вчетверте закрив досудове провадження у справі «Роттердам+». У НАБУ одразу заявили, що це рішення викликає сумніви в його об'єктивності, оскільки ухвалено в позаробочий час, без консультацій із детективами та належного вивчення матеріалів справи. А очільник ЦПК Віталій Шабунін заявив навіть, що рішення Д.Демків ухвалив на прохання Олега Татарова в обмін на посаду керівника САП. У вівторок Цензор.НЕТ зустрівся з Д.Демківим та розпитав, що змусило його закрити справу.


«У справі немає жодної експертизи, яка однозначно доводить збитки»

— Поясніть читачам, чому ви закрили цю справу?

— Для початку, я хотів би повідомити усіх, що мене було призначено старшим групи прокурорів 5 травня 2021. До цього старшими групи були інші прокурори, інше процесуальне керівництво. І з цього дня я почав вивчати матеріали справи.

— А до цього ви не були в групі?

— Був, але я не ухвалював жодних процесуальних рішень. Мені була відома ця кримінальна справа в загальних рисах, а з деталями я ознайомився вже після призначення.

— Тобто в останні два тижні?

— Так. Останні два повні тижні я присвятив вивченню цієї справи.

— І що стало причиною ухвалення рішення про закриття справи?

— Кримінально-процесуальним кодексом у нас передбачено, що під час досудового розслідування нам треба установити кілька фактів. Зокрема, це склад злочину. Тому далі я зупинюсь на конкретних обставинах, які мене привели до такого рішення. Буду старатись говорити по пунктах якомога простішою мовою, що це було зрозуміло читачам. Верховним судом України розтлумачено термін, яким має бути стандарт доведення злочину: це доведення вини поза розумним сумнівом. ВС дав таке визначення: це сукупність обставин, встановлених під час досудового розслідування, яка виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Якщо коротко: коли прокурор направляє справу в суд, то він має довести, що саме ці факти, які він зазначає, були вчинені. І не може закрастись думка, що це можуть інші факти і обставини.

— Це значить, що у справі «Роттердам+» не було такої однозначності?

— Тепер коротко про три ключові проблеми в даному провадженні. Перше – це саме зловживання і порушення закону членами НКРЕКП. Постанову, якою встановлювались ціни на електроенергію і визначалась формула обрахунку «Роттердам+», її погоджувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Антимонопольний комітет та Державна регуляторна служба. І за роки дії цієї формули вони не звертались про відкликання її візування або скасування реєстрації відповідної постанови.

Друге — постанова №289, якою встановлювалась формула «Роттердам+», вона неодноразово оскаржувалась в адміністративному порядку в судах. Було кілька рішень, які пройшли кілька інстанцій. І за результатами цих рішень жодного разу дана постанова не скасовувалась і не визнавалась незаконною. Вона оскаржувалась не лише з формальних підстав, вона оскаржувалась з порядку процедури прийняття, з формули методики. Все це було предметом дослідження. Тут важливо сказати, що дані судові рішення не мають преюдиційної сили щодо нашого кримінального провадження, але вони все таки підтверджують законність даної формули. І відповідно в разі незгоди ми мали б посилатись на якісь докази, які передбачені чинним КПК.

— Що це мало бути: матеріали допитів, що підтверджують змову, експертиза збитків?

— Так. І я поясню, чому я прийшов до висновку, що беззаперечних доказів саме порушення під час ухвалення вказаної постанови, м’яко кажучи, не здобуто. В нас є формула, які мають бути документи. Це акт ревізійного органу — це може бути Рахункова палата, Держаудитслужба, Антимонопольний комітет — який має встановити порушення закону, невідповідність норм, внаслідок яких настали ті чи інші тяжкі наслідки. І вже по факту цього розраховуються збитки, ми надаємо факти на дослідження судово-економічним експертам і вони пишуть, що згідно з актом ревізійного органу в нас є таке-то порушенням внаслідок чого завдано таких-то збитків.

Натомість в матеріалах справи в нас є акт ревізії Рахункової палати за березень 2019 року. В цьому акті не зазначається про порушення, які ми розслідуємо в даному кримінальному провадженні.

— А сам факт збитків зазначається?

— Факт збитків не зазначається щодо тих обставин, які ми розслідуємо. Тепер переходимо до дослідження судово-економічних експертиз, які мають нам дати розмір збитків, які заподіяні. Дійсно є в матеріалах справ експертиза 2019 року, зроблена Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ. І проводив її одноосібно один експерт.

— Наскільки мені відомо, ця експертиза охоплювала лише один рік. Це так?

— Ця експертиза охоплювала 2016—2017 рр. Розрахунки проводились по кварталах. Я би просив уважно вчитатись у слова, які є у висновку. Там дійсно є розрахунок, що збиток становить 18 млрд грн.

— Я правильно розумію, що саме ця цифра була у підозрі, оголошеній у 2019 році 6 особам?

— Так, це була первинна підозра. Але в цій експертизі є цікава ремарка, що цей розрахунок (оскільки в нас не було ревізій контролюючих органів) проводився на основі довідки спеціаліста НАБУ (детектива відділу детективів по виявленню кримінальних правопорушень управління аналітики та обробки інформації). Дослівно це так звучить: «надано результати арифметичної перевірки правильності розрахунків за методикою, вказаною в довідці». Тобто, судово-економічний експерт відсилається на довідку детектива НАБУ.

— Тобто він фактично перевіряв те, чи правильно порахували в НАБУ?

— Так, по факту він лише перевірив правильність математичних розрахунків, які були зазначені в довідці НАБУ. Для мене незрозуміло, як ця методика затверджувалась, як вона розраховувалась… Така довідка не є актом ревізії контролюючого органу .

— Але чи був би такий матеріал, як довідка, прийнятним для суду?

— Дивіться, щодо довідки є вже перші практики Вищого антикорупційного суду і Верховного Суду, але я ще не зустрічав рішення, де довідка НАБУ була допустимим доказом в суді.

Ідемо далі. Наступна експертиза, яка була проведена, це була комісійна експертиза, де були 4 експерти. Вона датована 2 серпня 2019 року. Її проводили експерти Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бакаріуса. У своїх підрахунках за 2016—2017 рр. вони вже зазначають, що є математична різниця і вказують що це вже 19 млрд грн. Але вони посилаються на КПК, вимоги статті 242 та інструкцію про проведення судово-економічних експертиз. І виписують, що не належить до компетенції судових експертів-економістів встановлення збитків і порушення законодавства під час ухвалення цієї постанови.

— Але якщо в нас в силу тих чи інших політичних обставин ревізійні органи перебувають під впливом певних політичних чи економічних гравців, то тоді виходить, що ми злочин ніколи не зможемо довести, бо вони заангажовані?

— Я ж вам сказав, що ці постанови і рішення оскаржувались у суді і не отримали позитивного результату…

— Так, але ми маємо пояснити людям, що суд підходить до питання формально — є потрібні докази чи ні. І це замкнене коло.

— Я не можу коментувати будь-які політичні віяння, не можу коментувати популярність того чи іншого рішення. Прокурор, коли подає матеріали справи, то подає їх незаангажованому суду, який їх оцінює. І не тільки українському суду, а якщо треба, то і Європейському суду з прав людини. А Україна там зараз займає третє місце за кількістю скарг. Попереду нас тільки Росія і Туреччина. Мені здається, що це також показник.

Тому, зауважу, що прокурор, ухвалюючи рішення має керуватись не амбіціями, не популярністю, не лайками у Фейсбуці, а керуватись законом.

— Добре, повернімось до комісійної експертизи. Як ви кажете, вона підтверджує збитки, але робить ремарку, що це не її профіль їх встановлювати.

— Ні, вона вже збитки не підтверджує, а вказує, що є різниця за рахунок включення до цієї формули ціни перевалки вугілля з Роттердаму, Антверпена та Амстердаму до портів України і вона становить 19 млрд грн. Але експерти не можуть сказати, чи це є збитками. Оскільки немає підтвердження порушення норм закону. Відповідно такі речі не могли слугувати належним доказом, і детективи НАБУ призначили ще одну комплексну комісійну експертизу.

— Коли вона була призначена?

— У 2020 році, і її висновок надійшов 11 серпня 2020 року. Тут я хочу звернути увагу, що тут було 4 експерти, а головою групи був той же експерт, що проводив первинну експертизу. Крім того, до цієї комісійної експертизи також увійшли експерти Харківського інституту Бакаріуса і науково-дослідного центру судової експертизи Мін’юсту. За результатами проведення цієї експертизи зазначено, що не відноситься до компетенції експертів-економістів встановлення збитків. Вони проаналізували і 2018-й, і 2019 роки, але ніхто тепер не зазначає, що вказана різниця є збитками.

Звідси в мене виникає сумнів, як я маю іти в суд з експертизою, де один і той же експерт розрахунки підтверджує, а збитки не підтверджує.

— У мене тоді питання, а як вручали підозру цим особам, якщо не було доказів збитків?

— По-перше, треба розрізняти повідомлення про підозру і складання обвинувального акту з передачею справи до суду. Рівень доказування на стадії повідомлення про підозру є набагато нижчим, ніж коли ми висуваємо людині обвинувачення. Коли прокурор скеровує матеріали до суду, він має бути переконаний, що він зможе довести суду винність цих осіб. Коли ж прокурор оголошує підозру, то він має довести, що є обґрунтовані підстави вважати, що ці особи причетні до злочину. Це є різні стадії.

Крім того, ми маємо врахувати, що на момент вручення повідомлення про підозру – 8 серпня 2019 – в нас була експертиза СБУ, яка зазначала, що є збитки. А вже через рік і три дні ми отримали експертизу під головуванням цього ж експерта, який вже не вказував збитки.

Тому тут я би не кидав стріли ні в детективів НАБУ, ні в прокурора, який підписав підозру, бо ці стадії слід розрізняти і на той момент підстави для повідомлення про підозру були.

— Є ще якісь експертизи в провадженні?

— Є експертиза приватного експерта, яка призначалась детективами НАБУ, і в цій експертизі вказано, що підтверджується наявність збитків. Однак, що в постанові про призначення експертизи, що у її висновках зазначено: це є збитками за умовами вказаними в постанові детектива НАБУ. Тобто виходить, що доказів, за якими фактами ми встановили порушення, там знову немає. Тому чим підтвердити ці «за умови» — я в матеріалах кримінального провадження не знайшов.

— Але детективи НАБУ вам закидають, що в матеріалах справи 100 томів та 350 Гб допитів. Може, в цих матеріалах і є докази, які доводять змову і те, що ці люди знали, що формула призведе до збитків?

— Дивіться, якщо дозволите, давайте закінчимо стосовно доказів по експертизах і строках, а потім поговоримо про ці звинувачення.

Ще один нюанс, якщо заподіяно збитки, то ми мали б легко сказати, якій інституції? Це логічне питання. Але в матеріалах кримінального провадження і експертизах була лише загальна фраза, що ДП «Енергоринок» як розпорядник системи розрахунку оптового ринку електроенергії безпідставно сплатив кошти. Мені незрозуміло, то це ДП «Енергоринок» переплатив чи переплатила конкретна фізична особа, чи конкретна юридична особа.

— Наскільки я пам’ятаю, є позов Нікопольського заводу феросплавів, що вони вважають себе потерпілими.

— Правильно. За процедурою закупівлі електричної енергії в нас були фізичні особи-споживачі та великі покупці. Дійсно, є два заводи, які визнані потерпілими, і вони навіть проводили певні свої розрахунки. Але коли вони проводили свої розрахунки, було заборонено проводити експертизу в приватного експерта. Тому їхні розрахунки не визнані судом. Але мова зараз не про це: якщо ми говоримо, що заподіяні збитки, які в нас від експертизи до експертизи різняться, то логічно встановити, кому саме вони завдані. В матеріалах справи зазначено — суспільству і державі. Ми на побутовому рівні всі розуміємо, що таке держава, але в правовому полі держава — це сукупність інститутів. А в матеріалах справи це не уточнено і це теж викликає сумніви.

— Були ще експертизи, які оприлюднював ДПЕК, що збитків немає. Вони теж долучені до матеріалів справи?

— У матеріалах кримінального провадження, якщо взяти експертизи всіх сторін, то їх є більше десятка. І у всіх цих експертизах ми не можемо взяти дані, що завдано такі-то збитки. Я про багато з них не згадував, бо вони просто переобтяжують сюжет, але нічого не дають.

«На момент закриття справи слідство тривало 12 місяців і 2 дні»

— Поговорімо тепер про ще одну обставину — це строки досудового розслідування.

— Я хочу пояснити, що у КПК встановлена норма, що після вручення підозри (підозру 6 особам вручено 8 серпня 2019 року) досудове розслідування має бути завершене упродовж двох місяців або максимально продовжене на строк до 12 місяців. Є обставини, через які цей строк можна зупинити — це зупинка у зв’язку з виконанням міжнародної правової допомоги, розшуком … Отже з моменту повідомлення про підозру від 8.08.2019 перший раз кримінальне провадження було зупинене 3.08.2020.

— Чому?

— У зв’язку з виконанням міжнародної правової допомоги. Було кілька запитів, деякі з яких виконуються досі. Деякі були подані ще у 2016—2017 роках. Після цього 20 серпня детективами НАБУ було відновлено кримінальне провадження, проведено кілька допитів і знову зупинено через виконання міжнародної правової допомоги. 27 серпня 2020 року старшим прокурором було прийняте рішення про відновлення провадження і закриття.

— Яке потім було оскаржено в суді...

— 28.10.2020 ухвалою слідчого судді була скасована постанова про закриття цього провадження. Відповідно я вважаю, що в день скасування цієї постанови, кримінальне провадження відновлюється. Для мене це очевидно.

У цей же день детективами винесено постанову про зупинення провадження. В подальшому 21 січня було винесено постанову старшого прокурора про закриття провадження. 25 січня постановою в.о. керівника САП було цю постанову скасовано. За моєю логікою кримінальне провадження в цей же день поновилось.

— Я вас переб’ю, щоб уточнити для читачів, що на момент першого закриття справи там лишалось 3 дні до завершення строків досудового слідства, відведеного КПК?

— Я вважаю, що на той момент, коли детективи НАБУ призупинили провадження 3 серпня, лишалось 6 днів слідства. Коли відновили 20 серпня, то я вважаю, що лишилось 5 днів. У подальшому 27 серпня було ухвалено рішенням, яким люди втратили свій статус і зупинено строки. Відповідно в нас лишилось 4 дні. 27 жовтня ухвалою слідчого судді скасовано постанову про закриття. Після чого винесено постанову про відновлення і призупинення провадження. Відповідно в нас пропав ще один день і їх лишилось три.

Далі історія повторюється. 21 січня знову відновлюється закривається, пропадає день. 25 січня скасовується постанова про закриття і в той же день зупиняється. Така ж історія повторилась 9 квітня, коли попередній прокурор відновив провадження і ухвалив рішення про закриття. 15 квітня ця постанова була знову скасована.

Тому, на мою думку, на 5 травня, день мого призначення старшим групи прокурорів, строк слідства вже становив 12 місяців і 1 день. Відповідно 20 травня за результатами дослідження вищевказаних доказів мною було ухвалено рішення на виконання вимог КПК про закриття провадження щодо 6 осіб. На цей момент слідство вже тривало 12 місяців і 2 дні за максимально можливого строку 12 місяців. Не передбачено процедури поновлення чи продовження максимального строку досудового слідства. Всі ці факти я розписав у своїй постанові.

«Детективам НАБУ було відомо, що я закриваю провадження»

— Тепер все-таки про претензії НАБУ, що в матеріалах справи є допити і інші докази, які могли б у суді довести вину підозрюваних і що цього достатньо, щоб передати справу до суду.

— Дивіться, КПК передбачено, що ми маємо встановити кілька елементів. Ми маємо показати 4 складові. І якщо хоч однієї немає, ми маємо приймати рішення про закриття. Те, що детективи посилаються на матеріали певних допитів, дійсно, там є матеріали щодо попередньої змови і що таке рішення проговорюється. Однак ми маємо сказати, що це рішення є незаконним. І це ключове.

Уявіть, до вас приходить людина і каже, що ти це почитай, там треба ухвалити таке рішення. А ви читаєте, і бачите, що це законне рішення. Так що в такому разі робити? Не ухвалювати його рішення, бо хтось про це просив? Це є доведення зовсім іншого елементу. І цей елемент не може переплітатись із завданням збитків і строками слідства. Як довести допитами збитки, я важко собі уявляю. Ми можемо доводити їхню змову через попередні домовленості…

— Чому ви не перекваліфікували тоді справу відповідно до наявних доказів?

— Щоб перекваліфікувати і змінити підозру — треба час. Я не дарма цитую статтю 131, бо вона зазначає, що всі дії проводяться в межах строку досудового слідства. А в мене на момент мого призначення досудове розслідування тривало на 1 день довше можливого строку. Неможливо вже приймати рішення про перекваліфікацію, зміну підозри, виділення окремого провадження. Оцінку треба було надати у відведені строки.

— Тобто ми можемо вважати, що справа «Роттердам+» уже похована і її ніяк не можна поновити?

— Я не можу сказати, похована вона чи ні. Я можу вам сказати, що мною станом на 20 травня не встановлено доказів: а) порушення законодавства, як би це вимагало законодавство з боку контрольно-ревізійних органів; б) експертизи, які би чітко вказували настання збитків від цього порушення; в) у нас більше немає строків досудового розслідування. Іншу оцінку я давати не можу.

— В момент, коли ви ухвалили це рішення, керівник ЦПК В.Шабунін написав пост, що це політично мотивоване рішення, за яке вам обіцяна перемога на керівника САП з боку заступника голови Офісу Президента Олега Татарова. Ви знайомі з цією особою, доводилось із ним спілкуватись?

— Шабуніним?

— Татаровим.

— В цьому пості мене ще звинуватили, що я не спілкувався з детективами, не проводив нарад. Я хочу повідомити, що публікація Шабуніна вийшла ще до того, як мною було ухвалено рішення. Це є ключовий аспект.

— Тобто ви натякаєте, на те, що детективам НАБУ було відомо про закриття?

— Так, їм було це відомо. Детективи НАБУ провели в мене багато годин, де ми проговорювали всі проблемні питання.

— Це були лише детективи чи керівники НАБУ? Наскільки я знаю, рік тому про передачу справи в суд просив особисто Андрій Калужинський (заступник директора НАБУ).

— Я спілкувався лише з детективами. Останній раз вони в мене були якраз 20 травня, три детективи були. І потім Шабунін пише, що це політично-мотивоване рішення, хоча його ще не було і я не вніс відповідні відомості.

Тобто не можна сказати, що в нас не було діалогу. В нас були різні погляди, але я з повагою ставлюся до тієї титанічної роботи, яку вони провели. Але і їх просив би враховувати, що рішення прокурора має бути законним.

— Так а про Татарова? Ви знайомі?

— Жодного разу я не тільки не спілкувався зі вказаними в пості особами, я їх, на моє переконання, навіть не бачив. Можливо, двох претендентів на керівника САП я бачив під час проходження тестів, але візуально я їх не ідентифікую. Тому ці звинувачення абсолютно голослівні. Жодного разу я з Татаровим не спілкувався і спільних знайомих у нас немає. І навіть не уявляю, де б ми з ним могли зустрітись.

— Той же Шабунін вам закидає, що вас призначили, щоб завалити справу, бо у вас немає резонансних кейсів у кар’єрі. Можете це заперечити, які успіхи маєте?

— Чесно, я не хотів би так детально коментувати текст Шабуніна. Що стосується моїх досягнень, то мною було отримано перший вирок з реальною мірою покарання. Це було в Одесі, ще до створення ВАКС. Потім це рішення було скасоване в апеляції і зараз ми його знову розглядаємо.

Крім того, в мене в суді справа про збитки на 30 мільйонів від дій службових осіб «Укрзалізниці». Крім того, в мене є справа по одержанню неправомірної вигоди прокурором антикорупційної прокуратури за прийняття рішення на користь підозрюваних. В мене є вироки в справі, де близькі особи до колишнього голови ДБР отримували неправомірну вигоду…

— Ви про справу Щербини?

— Я не хотів би називати імена. Крім того, хочу сказати про свою роботу в такій сфері як інститут цивільної конфіскації. Закон набув чинності в 2019 році, але тривалий час цей інститут не працював і після однієї з нарад у в.о. керівника САП було вирішено оживити цей напрямок. І я поставив для себе завдання знайти відповідний кейс, дивився багато журналістських розслідувань. І є на сьогодні перший позов стосовно народного депутата, який у 2007 році придбав у власність жомову яму і гаражі. В 2010 році ця яма була відчужена і в неї були інші власники, які платили оренду і користувались майном. Але в 2019 році згадана особа показала дохід від цієї ями понад мільйон гривень.

Коли я визначив для себе цей кейс, я звернувся по допомогу до голови НАЗК Олександра Новікова. Хочу йому подякувати, що включився в цю роботу і швидко відповідав на наші запити. І зараз НАЗК нам дає матеріали по цьому напрямку. Зараз ми також співпрацюємо  з АРМА і розробляємо положення про взаємодію з Офісом Генпрокурора.

— Як скоро нам чекати рішення щодо депутата?

— Ми тільки подали позов 20 травня. Але якщо ця людина не зможе довести цей дохід, який вона показала, то ця різниця стягується на користь держави як необґрунтований актив.

— Я ще повернусь до справи «Роттердам+». Після того як з’явилась інформація про ваше рішення пан Грищук з вами спілкувався?

— З Максимом Олександровичем ми не обговорювали цю справу.

— А коли вам її передали він з вами теж не говорив?

— Коли мені її передали, я був у відпустці. Коли я вирішив закривати справу, я йому виклав свою думку і загальні обставини.

— Як вам здалося, чи був він незадоволений таким рішенням?

— Мені здається, що ніхто не задоволений такою ситуацією. І це поливання брудом, воно не йде на користь ні НАБУ, ні САП. І мені не хотілось би щоб це рішення кидало на когось тінь. НАБУ провело колосальний масив роботи, але якщо цих доказів недостатньо, то прокурор має приймати відповідне рішення.

— Чи може ваше рішення бути скасоване ВАКС?

— Рішення суд приймає на основі прийнятих матеріалів. Я свою позицію висловив, й інше рішення я ухвалити не можу.

censor.net