Закон і Бізнес № 21/1527. Анонс публікацій
.
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес №21 (1527). 22 — 28 травня 2021 року.
Слідом за адміністративно-територіальною реформою, яка ліквідувала низку районів, почав тягнутися локомотив укрупнення місцевих судів. До яких наслідків це призведе? Чи втратять робочі місця працівники апарату? Про ці та інші нашарування концептуальних рішень і вже назрілі проблеми «ЗіБ» спілкувався з головою робочої групи щодо зміни системи місцевих судів, співголовою підкомітету з питань судоустрою Комітету Верховної Ради з питань правової політики Павлом ПАВЛІШЕМ. Про це читайте у матеріалі «Навантаження на судову систему необхідно зменшувати, але ж не шляхом обмеження доступу»
Представники Верховного Суду вважають, що недовіра до правосуддя існує через корупцію та брак єдності судової практики. Водночас у Вищій раді правосуддя стверджують, що довіряють законникам, а звинувачення — тільки гіперболізована оцінка окремих громадян.Про те,чи забезпечити одноманітність практики у ВС під силу лише штучному інтелекту читайте у «Без грошей єдності не буде»
У Вищій раді правосуддя не проти ідеї Президента ліквідувати Окружний адміністративний суд м.Києва. Але закликають подумати про права громадян, які можуть бути порушені таким кроком. Про це читайте у статті «Застереження навздогін»
На черговому засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики встигли обговорити лише одне питання. Але воно викликало цілу низку дискусій, які можуть свідчити не тільки про результати розгляду законопроекту, а й про тенденцію в політичному житті взагалі. Тож чому народні депутати порівняли кандидатів до ВРП з морозивом, а себе — з імпотентами читайте у «Виборі для сліпого»
Банки вважають, що більшій прозорості на ринку сприяло б «відформатування» системи продажу та оптимізація оподаткування, а адвокати застерігають законодавців від помилок, і радять коригувати ситуацію судовою практикою та правозастосуванням. Чому державні програми придбання житла в іпотеку не мають попиту – у матеріалі «Концепції здешевлення»
Керуючись указівками апеляційної інстанції, суддя вважала, що позивач може виправити помилки у своїй заяві. Проте дисциплінарному органу довелося пояснювати, що краще сім разів подумати, ніж ухвалювати рішення про забезпечення позову. Бо не лише бізнес, а й суддя в такому разі діє на власний ризик. Зокрема про те, що дії на власний ризик як факт не можуть звільнити від дисциплінарної відповідальності у «Негативних наслідках, що настали»
«Господарник» намагався запобігти негативним наслідкам, забезпечивши позов, але припустився низки помилок. Наприклад, уважав зустрічний позов «штучним». У результаті народилося «невмотивоване», з погляду дисциплінарного органу, рішення. Як ВРП може покарати законника за «відсутність предмета помилки» під час ухвалення рішення – читайте в матеріалі «Сумнівний аукціон»
Цінність будь-якого процесуального інституту вимірюється його спроможністю ефективно захистити порушене право особи. Але це можливо тільки тоді, коли сама сторона вміє послуговуватися таким інструментом. Утім, як свідчить судова практика, певні недоліки стають на заваді досягненню мети апеляційної скарги. Про ефективність і цінність скарги як засобу відновлення порушеного права читайте у статті судді Центрального апеляційного господарського суду, к.ю.н. Людмили Білецької «Дефекти апеляції»
Три місяці тому Велика палата Верховного Суду заперечила можливість для суддів, навіть тих, які не мають повноважень на здійснення правосуддя, отримати адвокатське свідоцтво. Тепер таку саму заборону поширено й на прокурорів. Про це, чому сам намір прокурора отримати адвокатське свідоцтво є завідомо нелегітимним у матеріалі «Конфлікт присяг»
Як відомо, проведення негласних слідчих (розшукових) дій допускається лише стосовно осіб, яких підозрюють у скоєнні злочинів, віднесених принаймні до категорії тяжких. Як слідчому судді переконатись у дотриманні цієї умови та чи не слід її розуміти як неможливість використання доказів, зібраних у результаті проведення НС(Р)Д, для доведення вини за менш тяжким обвинуваченням? Чи може штучно завищена кваліфікація виправдовувати проведення НС(Р)Д? –у «Фіктивній «тяжкості» адвоката АО Barristers Вадима Колокольникова
Попри те, що інститут спеціального досудового розслідування запроваджений не так давно, він вже не одноразово зазнавав змін та доповнень. Чи вирішать проблеми із його правозастосуванням чергові зміни, що недавно набули чинності – в статті керуючого партнера АО «CREDENCE», д.ю.н., доцента, заслуженого юриста України Василя Фаринника «Презумпція обізнаності»
Китайське прокляття «Щоб ти жив у епоху змін» для українських чиновників містить у собі вельми позитивні конотації. Бо поганим законодавством і перманентними реформами інститутів влади зручно виправдовувати відсутність реальних результатів. При цьому на наведення порядку у своєму секторі можна витрачати роки й мільярди гривень платників податків, які покірно утримують реформатів та їхніх підлеглих. Яскравим прикладом цього є Державне бюро розслідувань. Про те, чи стане банальне освоєння грошей найбільш імовірним результатом реформи ДБР, затіяної під приводом інтеграції в НАТО читайте в «Ефективності під секретом» адвоката Володимира Богатиря
Сурогатне материнство суперечливе з точки зору біоетики, але водночас це порятунок для безплідних та зайнятих роботою пар. Роль юриста в таких справах вагома, адже від правильно зібраних документів і прописаних умов договору залежить результат програми, а подекуди й доля дитини. Що мають знати учасники програми сурогатного материнства та їхні юристи читайте в матеріалі «Не та мати, котра народила».