Закон і Бізнес


Любов пройшла, статки лишились

Як поділити майно, набуте у фактичних шлюбних відносинах


№21 (1527) 22.05—28.05.2021
Олександр ВИШНЕВИЙ, адвокат АО «Вишневий і Партнери»
10857
10857

Уже тривалий час у суспільстві простежується динаміка втрати актуальності інститутом зареєстрованого шлюбу. Однак небажання реєструвати відносини може призвести до проблем під час поділу набутого майна, про що свідчить і судова практика в цій категорії спорів.


Основні елементи цивільного шлюбу

Юридичне поняття «цивільний шлюб» у законодавстві відсутнє. З правової точки зору стосунки жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу мають назву «фактичні шлюбні відносини» чи «сім’я».

У Сімейному кодексі, який регулює ці правовідносини, визначено, що, коли жінка та чоловік спільно проживають як одна сім’я, але при цьому шлюб між ними не зареєстрований і вони не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, майно, яке вони набувають за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. При цьому на майно поширюються положення гл.8 СК, а його поділ прирівняний до поділу статків особами, які офіційно зареєстрували свій шлюб.

З метою захисту майнових прав, що виникли в період перебування у фактичних шлюбних відносинах, необхідно довести факт проживання однією сім’єю. Тобто надати суду докази проживання разом, ведення спільного господарства, побуту та спільного бюджету в конкретний період часу.

У справі №522/25049/16-ц Верховний Суд зазначив, що для визначення осіб як таких, котрі перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст.74 СК суд повинен установити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Другим важливим елементом є необхідність доведення, що майно, яке є предметом поділу, дійсно було придбане в результаті спільної праці, тобто за рахунок спільних трудових зусиль. З метою з’ясування цих обставин суди встановлюють час придбання майна, щодо якого заявлено вимогу про поділ, джерела набуття, тобто кошти, за які таке майно придбане, а також мету, що дасть змогу визначити правовий статус майна як об’єкта спільної сумісної власності.

Спільний відпочинок — не доказ

Перебування чоловіка та жінки у фактичних шлюбних відносинах має доводитися не тільки фактом спільного відпочинку, а в першу чергу доведенням факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов’язків, притаманних подружжю.

ВС відзначив, що факт спільного відпочинку, присутність сторін разом на святах, пересилання одне одному коштів на рахунки самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов’язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, властиві подружжю (постанова ВС від 28.08.2019 у справі №588/350/15-ц).

В іншому рішенні Суд сказав, що сам собою факт періодичного спільного відпочинку не є достатньою підставою для визнання факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова ВС від 27.02.2019 у справі №522/25049/16-ц).

Законодавчі обмеження

Відповідно до положень ст.74 СК майно, набуте жінкою та чоловіком за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності за умови, якщо жоден з них не перебуває в іншому шлюбі.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11 роз’яснено, що при застосуванні ст.74 СК, яка власне регулює поділ майна осіб, котрі проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають в іншому шлюбі й між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Крім того, факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу може встановлюватися лише з 01.01.2004, оскільки Кодексом про шлюб і сім’ю Української РСР такої можливості взагалі не передбачалося.

ВС у постанові від 24.01.2020 (справа №546/912/16-ц) сказав, що правильним є висновок апеляційного суду про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004, оскільки інститут спільного проживання осіб як чоловіка та жінки було введено в національне законодавство СК, який набрав чинності одночасно із Цивільним кодексом. КпШС, який діяв до 0йфцце1.01.2004, таких положень не містив.

Строк позовної давності

Сплив строків позовної давності для звернення до суду з вимогами про поділ майна має наслідком відмову в задоволені позову, а отже, і втрату прав на отримання у власність своєї частки в спільному майні.

Поширеною є думка, що строк позовної давності для звернення до суду розпочинає свій відлік із дати припинення фактичних шлюбних відносин. На цій підставі інший з подружжя, дочекавшись спливу трирічного строку з моменту розірвання шлюбу, заявляє, що майно відтепер належить йому й поділу вже не підлягає.

Проте позовна давність обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Отже, момент, коли сторони припинили фактичні шлюбні відносини, не є ключовим, оскільки із цим фактом жодних порушень прав на майно не пов’язується, а особи й надалі можуть вільно володіти, користуватись і розпоряджатися спільним майном.

Відлік же строку позовної давності починається з моменту перешкоджання одним зі співвласників іншому вільно володіти, користуватися чи розпоряджатися спільним майном.

Як довести факт проживання однією сім’єю?

Обов’язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім, власне, факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі в придбанні майна для спільного користування та у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

У постанові від 11.02.2021 (справа №158/431/19) ВС зробив висновок, що для вирішення майнового спору суд повинен установити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого придбано спірне майно. Належними та допустимими доказами проживання однією сім’єю можуть бути: показання свідків; ділове та особисте листування; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; витяги з погосподарських книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання як рухомого, так і нерухомого майна (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, довідки житлово-експлуатаційних організацій, органів місцевого самоврядування про спільне проживання та ведення господарства.

Утім, самі по собі показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу (постанова ВС від 14.02.2018 у справі №129/2115/15-ц).

Аналогічного правового висновку дійшов ВС і в постанові від 12.12.2019 (справа №466/3769/16, вказавши, що спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

У той же час тривале проживання окремо у зв’язку з особливостями професійної діяльності не може свідчити про припинення фактичних шлюбних відносин та про їх відсутність (постанова ВС від 27.03.2019 у справі №354/693/17-ц).

Цікавим з точки зору доведення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах є правовий висновок ВС, викладений у постанові від 12.06.2019 (справа №359/659/16-ц). Згідно з ним факт участі чоловіка та жінки в програмі штучного запліднення за репродуктивних технологій може свідчити про існування між ними відносин, притаманних подружжю.

Отже, висновки ВС у даній категорії спорів у цілому є послідовними, що забезпечує єдність судової практики та відповідає вимогам передбачуваності. Це дає змогу здійснити ефективний судовий захист під час розгляду спорів такої категорії.