Міф про печеру
Адвокат наразився на скаргу, бо піддав сумніву здатність жінки бути суддею
Сократ у своєму діалозі з братом Платона Главконом провів відому аналогію з печерою, стіни якої не дозволяли побачити реальний стан речей. А стіни столичного суду під жартівливою назвою «Печера» спричиняють ще й неабиякі пристрасті…
Побажання щодо COVID-19
Печерський районний суд м.Києва, який його затяті відвідувачі називають «Печерою», — це збіг чогось неоднозначного. З одного боку, він один з найпопулярніших столичних судів першої інстанції, про нього позитивно відгукується багато адвокатів. Але інший бік цієї медалі полягає в тому, що судді цієї установи не плекають подібних ніжних почуттів до адвокатів і намагаються притягнути захисників до дисциплінарної відповідальності.
Таку несподівану тенденцію можна простежити хоча б на прикладі скарг, які вивчала Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Відразу три дисциплінарні скарги від законників з Печерського райсуду опинилися спочатку на розгляді в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київської області, а згодом і у ВКДКА.
Перша скарга стосувалася неправомірних та незаконних дій адвоката, які полягали у порушенні ним стст.11, 12, 121, 43, 45 Правил адвокатської етики, що відповідно до пп.2, 3 ч.2 ст.34 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містять ознаки дисциплінарного проступку. Скаржниця при цьому звернула увагу на недостойну поведінку адвоката під час розгляду кримінального провадження, в якому правник брав участь як захисник підозрюваного.
Так, стверджувалося, що адвокат грубо порушував вимоги Кримінального процесуального кодексу, не реагував на розпорядження головуючого, демонструючи зневажливе ставлення до неї як судді. Та на цьому зухвалість адвоката не припинилась і він дійшов до прямих образ у бік судді, висловивши побажання її дітям захворіти на COVID-19. Як докази суддя додала копії записів у журналі та диск із копією технічного запису судових засідань.
Адвокат у письмових запереченнях на скаргу зазначив, що подані відомості є сфальшованими й не можуть бути враховані при прийнятті рішення. При цьому адвокат посилався на низьку якість звуку, розбіжності в тривалості аудіо- та відеозапису.
ВКДКА дослідила матеріали дисциплінарного провадження та встановила, що докази є належними, а з аудіозаписів зрозуміло, що суддя неодноразово робила захиснику попередження про відповідальність за неповагу до суду. Тож ВКДКА ухвалила рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Судячи з усього, гнівні побажання адвоката можуть вилитись у набагато більше, ніж просто образа суді на нього.
Незаконний суд
У другій скарзі, спричиненій також подіями в столичній «Печері», суддя пояснила, що адвокат вчиняв дії, спрямовані на затягування розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Зокрема, захисник запізнювався на засідання або не з’являвся у призначений час без повідомлення суду причин. Як наслідок, суд був змушений призначати підозрюваному адвоката із центру надання безоплатної правової допомоги.
Крім цього, у скарзі йшлося, що адвокат проявляв неповагу до судді, застосовуючи образливі вислови, поводитися нестримано, на зауваження реагував «у позапроцесуальний спосіб», висловлювався грубо на адресу суду, ігнорував розпорядження щодо припинення порушення порядку тощо. КДКА Київської області визнало ці обставини належними підставами для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи.
Утім, адвокат вирішив не здаватися, то подав скаргу. До обґрунтування своєї позиції захисник поставився доволі креативно. Так, він заявив, що КДКА взагалі не повинна була розглядати дану скаргу, оскільки вказаний суд не є створеним у законний спосіб; скаржниця незаконно видає себе за слідчого суддю; клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу відносно клієнта адвоката також сфальшоване.
Однак, на думку ВКДКА, суть письмових пояснень адвоката полягає у звинуваченнях слідчого судді у винесенні незаконних рішень відносно його клієнта та не спростовує обставин, викладених у скарзі. ВКДКА звернула увагу на те, що незгода адвоката з процесуальними діями судді, а також з тим, що суддя є «неналежним», не належать до предмета розгляду КДКА регіону або ВКДКА. Тому такі доводи на обґрунтування протиправності прийнятого рішення є неналежними.
Тож рішення про порушення дисциплінарної справи проти адвоката залишене без змін. Залишається лише здогадуватися, чому адвокат вирішив пов’язати своє життя саме з правозахисною діяльністю, якщо має таке суб’єктивне бачення стосовно «незаконно» створених судів. Бо ж інших начебто в країні немає..
Мрії довкола СІЗО
Третя скарга за підписом судді Печерського райсуду м.Києва зачепила професійні інтереси відразу двох адвокатів. Один з них відповідно до обставин викладених у первинній скарзі зловживав процесуальними правами — неодноразово безпідставно заявляв відвід слідчому судді, секретарю та прокурору, зневажливо звертався до судді (говорив про неї «ця»), некоректно висловлювався стосовно судді та її колег, демонстрував зневажливе ставлення до суддівського корпусу взагалі та законників з Печерського райсуду зокрема й навіть намагався залякати суддю.
З огляду на стенограму судового засідання, адвокат говорив також про те, що мріє, аби суддю посадили, та щоразу, коли проходить повз СІЗО на Лук’янівці, поряд з яким живе, його душа тільки від цієї мрії радіє. Та ця поетична душа не вгамувалась і додала сексистські вирази: «Я завжди говорив, що жінка не може бути суддею, адвокатом чи прокурором, бо відсутні логічні здібності. У вас — інтуїція, ви не можете логічною думати про це. Це не дискримінація, це так у Біблії написано, оскільки жінка від ребра Адама».
На додачу адвокат наголосив, що скаржниця подала неналежним чином завірені додатки. Але ВКДКА назвало такий підхід під час розгляду скарги по суті формалізмом, тож рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката залишено без змін. І буде дуже цікаво дізнатися, як такі вирази оцінять у регіональній КДКА. Тим більше що правник дозволив собі посягнути не лише на гідність конкретної судді, а й усіх жінок, що працюють на ниві правосуддя. Вочевидь, і тих, які розглядатимуть його справу в КДКА
Виходить, що Печерський райсуд і справді є чи то випробуванням на порядність адвокатів, чи то епіцентром з’ясування стосунків між адвокатурою та суддями. Така алюзія до міфу про печеру, схоже, не снилася навіть Сократу…