.
Презумпція невинуватості застосовується до процедури, в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі. Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження.
Такий висновок зробила Велика палата Верховного Суду, розглядаючи справу №11-238сап20. У ній суддя оскаржувала рішення дисциплінарного органу про звільнення з посади.
Таке рішення мотивоване тим, що суддя спілкувалася із довіреною особою позивача поза межами судового засідання, обговорювала питання грошової винагороди та у подальшому ухвалила рішення на його користь. Як доказ цього Національне антикорупційне бюро України надало Вищій раді правосуддя протокол негласних слідчих дій.
У своїй скарзі суддя наполягала, зокрема, на незаконності застосування у дисциплінарному провадженні матеріалів НС(Р)Д. Адже, на її думку, це порушує принцип презумпції невинуватості та прямо суперечить положенням Кримінального процесуального кодексу. До того ж ВРП та її дисциплінарна палата презюмували обставини, що становлять зміст обвинувачення та щодо яких не відбувся судовий розгляд.
Однак ВП ВС, пославшись на прецеденти Європейського суду з прав людини, зауважила, що «не є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була виправданою».
Тому ВП залишила рішення ВРП про звільнення судді в силі.