Закон і Бізнес


Монетизація проваджень

У ВРП порадили, як заробити грошей, аби вистачало на розвиток


За підрахунками Людмили Гізатуліної, 600 млн грн., які лише збирається дати парламент, не врятують Феміду. Потрібно втричі більше.

№18 (1524) 01.05—14.05.2021
Юлія БОЙКО
7012

Вища рада правосуддя запропонувала Державній судовій адміністрації глянути на реформування конструктивно. Замість того щоб розшукувати джерела фінансування, 4,5 тис. працюючих суддів могли б забезпечити омріяні 29,5 млрд грн. на 2022 рік, яких вистачить навіть на розвиток.


До виправлення помилок

Тимчасово виконуюча обов’язки голови ДСАУ Людмила Гізатуліна звітувала перед ВРП про підсумки діяльності у 2020 році. Доповідачка назвала рік тяжким та озвучила невтішну статистику. Проте після її виступу членів Ради передусім турбувало, як адміністрація виправлятиме свої помилки.

«Які уроки винесли з минулого року? Зараз формується запит на 2022 рік», — звернувся після доповіді до Л.Гізатуліної член ВРП Олег Прудивус. Усіх цікавило, як негативний досвід можна врахувати під час формування нового бюджетного запиту. Також є намір достукатися до Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів, сприяючи належному фінансуванню судової влади.

«Граничні обсяги видатків на наступний рік заплановані на рівні нинішнього року, — повідомила т.в.о. голови ДСАУ. — Усі чудово розуміють, що збільшення планових показників на 600 млн грн. фактично не вирішує проблеми, яка є з оплатою праці та видатками на здійснення судочинства, принаймні за поточними. Не кажучи вже про видатки розвитку».

Мовляв, порозуміння з Кабміном встановлюють, про ситуацію доповідатимуть міністру фінансів, і є сподівання, що розрахунки все ж будуть сприйняті. 135 млн грн. віддає Вищий антикорупційний суд, плюс близько 7 млн заберуть із Вищого суду з питань інтелектуальної власності, зазначила Л.Гізатуліна.

Утім, критична ситуація склалася не лише із заробітними платами працівників апарату, а вже й з оплатою комунальних послуг. Проблему поточних видатків ані проект змін до держбюджету, ані перерозподілені 142 млн грн. не вирішують, а можуть лише «пом’якшити», визнала т.в.о голови ДСАУ.

Щоб завершити поточний рік «більш-менш», закриваючи тільки поточні видатки та фонд заробітної плати, потрібно близько 2 млрд грн. І Л.Гізатуліна запропонувала вишукувати їх у бюджеті — «там, де є економія».

Системі потрібен розвиток

Не вдалось у 2020 році завершити будівництво й будівель для судових установ. Із 39 об’єктів увели в експлуатацію лише 4.

«Серед першочергових об’єктів зі ступенем готовності більше 60% визначено 27. На з’їзді суддів відмічали, що треба віднаходити гроші для видатків розвитку. Та, на жаль, у бюджеті на 2021 рік таких асигнувань поки не передбачено. На 2022 рік потрібно понад 2,4 млрд грн., з яких на об’єкти будівництва — 1,76 млрд», — повідомила т.в.о. голови ДСАУ.

Цікавилася Рада і долею будівель, які передані на баланс Національним банком. Приміщення в Дніпрі та Запоріжжі нині проблемні. Доповідачка зазначила, що питання може вирішитися до кінця року за рахунок судового збору, якщо надходження від нього перевищать планові. Та члени ВРП висловили занепокоєння щодо можливої втрати будівель.

«У будь-якому разі слід робити акцент на незавершених будівництвах, — заспокоювала членів Ради Л.Гізатуліна. — А також переглянути пріоритетність у межах територіально-адміністративної реформи. Поки ми розуміємо, що приміщень судів під нормативну потребу все одно не вистачає. І чисельність суддів, виходячи з даних статистики, повинна лише збільшуватися».

Ще один біль — понад 80 судів, розташованих на територіях Криму, Донецької та Луганської областей, що нині не працюють. ДСАУ неодноразово зверталася до антитерористичного центру при Службі безпеки з тим, щоб вони передали матеріали нерозглянутих кримінальних справ. Проте, на жаль, усі відповіді були негативними.

«Кілька разів до них звертався навіть Верховний Суд. Просили допомоги в уповноваженого ВР з прав людини. Але жодним компетентним органом, який міг цьому посприяти, питання передачі справ вирішено не було», — констатувала керівник ДСАУ.

Не судовим збором єдиним

У ВРП згадали, що ДСАУ є стягувачем штрафів, зокрема за зловживання процесуальними правами. «У 2017 році, коли нам надали статус стягувача, ДСАУ зверталася до Мінфіну, щоб унести зміни до Бюджетного кодексу, аби цей вид надходжень був джерелом наповнення спеціального фонду. Та, на жаль, це не було підтримано», — нагадала т.в.о. голови ДСАУ.

Спрямовуючи деякі запитання Л.Гізатуліній, члени Ради мусили попередити, що якісь із них хоч і можуть прозвучати несподівано, проте володіти бодай якоюсь інформацією важливо. Адже керуючись законом «Про мобілізаційну підготовку», організація мобілізації судів загальної юрисдикції (крім ВС і вищих спеціалізованих судів) також на плечах ДСАУ.

Чи створені мобілізаційні підрозділи? Чи стоять мобілізаційні завдання перед територіальними управліннями ДСАУ, судами апеляційної та першої інстанції? Є плани підготовки керівників судів? Зокрема, бронювання працівників судів, у тому числі суддів?

«Головний спеціаліст у штаті ДСАУ з питань мобілізаційної роботи повідомляв, що відповідні посади працівників апарату і суддів — заброньовані. Стосовно мобілізаційної підготовки, буквально два тижні тому ми пропонували внести зміни до законопроекту стосовно того, які дії у мобілізаційний період мають здійснюватися», — відповідала представник ДСАУ.

«Що означає, що ДСАУ буде звертатися до ЄС чи РЄ з приводу створення офісу реформ? Які реформи потрібно проводити?» — повернувся до ключової теми заходу в.о. голови ВРП Олексій Маловацький.

Л.Гізатуліна зазначала, що проводити реформи орган не збирається. Мовляв, просто слід розуміти необхідність судового реформування, а тому необхідно отримати консультаційну допомогу.

Більше заробляти на справах

Розрахована потреба загального бюджету на наступний рік (на 6,5 тис. суддів) — 29,5 млрд грн. Проти запитуваних на 2021 рік 15,6 млрд, зазначала Л.Гізатуліна. «Якщо поділити цю суму на 3,6 млн справ, кожна буде варта близько 4200 грн. А якщо закладати 29,5 млрд грн. — 8 тис. Отже, 4,5 тис. працюючих суддів можуть заробити на судову владу самостійно. Чи враховувались такі реформи?» — запитав О.Маловацький.

Тобто ідея полягає в тому, що можна «монетизувати» судові послуги замість того, щоб постійно просити гроші. Причому 8 тис. грн. не обов’язково має становити суто судовий збір. «Заробляти» можна на видачі документів, на збільшенні бази для нарахування судового збору. Такий підхід, на думку в.о. голови ВРП, мав би стати правильним з точки зору розрахунків і пошуків додаткових джерел коштів.

Також в.о. голови Ради закликав ДСАУ визначатися щодо пропорційності та справедливості: «Чому територіальні управління ДСАУ не виконують ваші рішення? Чому вони мають право самостійно визначати, які кошти платити працівникам апарату?» — О.Маловацький наполягав, що встановити норматив розподілення коштів власними силами справа також не надважка.

Мовляв, невже потрібно чекати порад від експертів, щоб ті просто сказали, що все це гіпотетично можливо. Зрозуміти, що це реально, можна й без сторонніх порад. Разом з тим головуючий зазначав, що серйозним аргументом у переговорах щодо збільшення фінансування має бути й донесення до відома інформації, що кошти просять не на збільшення суддівських винагород (що становлять 50% від суми), а на утримання судової влади.

Поряд з тим за марки суди сплачують 400 млн грн. державній монопольній компанії. А ці кошти можна було б витратити на потребу електронного суду, щоб якнайшвидше запустити його роботу. Іще 389 суддів отримують кошти, не здійснюючи правосуддя, а до кінця року їх кількість може зрости до 800.

Тож і тут на переговорах краще вести мову про людей, які фактично здійснюють правосуддя. «Давайте змінювати хоч щось у маленьких сегментах, — закликав О.Маловацький. — Щомісяця ми сплачуємо 26 млн грн. Це також потрібно пояснювати й показувати».

Адже сотні володарів мантій не відправляють правосуддя не тому, що не хочуть, а через паралізовану Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Тож Рада закликала ДСАУ приймати якісні управлінські рішення, де має забезпечуватися прозорість у питаннях фінансування судової влади.