Закон і Бізнес


У пошуку відмінностей

Конституційний орган з довічним членством екс-президента: чи використає Україна такий досвід?


№17 (1523) 24.04—30.04.2021
Вікторія ЯКУША
3294

Україна часто порівнює свій правничий досвід із досвідом європейських країн. Для цього доводиться навіть переймати чужорідні закони. А от із тими, з ким легше знайти спільну мову, діалоги виходять рідше. Хоча знаходити відмінності та вчитись одна в одної можуть і країни пострадянського табору.


Адміністративні нововведення

Як відомо, саме українські колеги допомагали правникам Казахстану доопрацювати кодекс про адміністративні правопорушення, який запрацює в них із 1.07.2021. Про це та про особливості конституційного права говорили під час онлайн-зустрічі з юристом із Казахстану, яку організувала Асоціація правників України. Доповідачем заходу виступив професор Каспійського громадського університету, член науково-консультативної ради при Верховному суді Казахстану, д.ю.н. Роман Подопригора.

Він подякував за запрошення до діалогу та зазначив, що воно виявилося доволі несподіваним, оскільки Казахстан є не дуже затребуваним регіоном з точки зору правової дійсності. Судова система цієї країни, за словами спікера, організована в цілому стандартно. Суди поділені на районні, обласні та спеціалізовані. У ВС є розподіл за трьома колегіями: цивільною, кримінальною та спеціалізованою. З уведенням у дію КАС з’явиться також колегія з розгляду адміністративних справ. Також до судової системи Казахстану належать міжрайонні економічні суди (для розгляду справ за участю юридичних осіб — аналогія господарських судів в Україні), ювенальні та військові суди.

Фізичну особу може представляти лише адвокат, а юридичну — працівник організації або її представник. Віднедавна законодавство визначило: аби представляти інтереси сторони в суді, потрібно бути членом однієї з палат юридичних консультантів. Таких у Казахстані налічується близько 80.

За прогнозами правників, новий підхід та поява КАС має змінити багато чого. При цьому за основу було взято німецьку модель адміністративної юстиції. Німецькі організації, за словами Р.Подопригори, правнича спільнота Казахстану вже сприймає як своєрідних місіонерів.

Так, з’явилось поняття адміністративного позову. Однак подати такий позов зможуть лише громадяни, або фізичні чи юридичні особи, за державою таке право не закріплене. Проте, як зазначив спікер, багато категорій публічно-правових спорів залишилось у цивільній юрисдикції, зокрема й оскарження нормативних актів. Однак наразі активно обговорюється Концепція правової політики Казахстану, у рамках якої йдеться і про інші види публічно-правових проваджень.

Сьогодні з огляду на пандемію, більшість адміністративних послуг можна отримати онлайн. Окрім того, держава поступово відходить від бюрократизації деяких юридичних оформлень тих чи інших процедур. Зокрема, реєстрацією юросіб здебільшого займаються не державні, а приватні структури. «Колись можна було знімати цілі серіали про те, як зареєструвати юрособу. Зараз же простий суб’єкт господарювання можна відкрити за 1 год.», — додав спікер.

Також поступово у наданні адміністративних послуг відбувається перехід на якісно інший рівень, на якому не громадяни з’ясовують, чи мають вони право на ту чи іншу пільгу, а державна система визначає таких громадян та пропонує їм скористатись відповідною пільгою. У період карантину більшість справ у Казахстані розглядалась судом у режимі онлайн: є кілька систем, які дозволяють налагодити такий процес.

Із суду — на раду

Що ж до конституційної юстиції, то в Казахстані вона суттєво відрізняється від української моделі. Так, спочатку в Казахстані теж був Конституційні суд. Але з 1995 року нова конституція передбачає інший орган, який має назву Конституційна рада. За оцінкою Р.Подопригори, цей орган є малопотужним і при цьому суттєво знизилась його компетенція порівняно з рішеннями, які приймав КС. До того ж назвати КР незалежною і самостійною можна лише формально.

До ради не можуть звертатись громадяни, а лише президент, органи державної влади і суди. Причому останні ініціюють такі звернення вкрай рідко. Формально конституційний орган є, але, за словами спікера, він є малопомітним на політичному і правовому полі країни. Здебільшого КР займається розглядом правильності проведення виборів та референдумів, а також законів на предмет конституційності, коли через суспільний резонанс президент має сумнів, чи підписувати його. КР відіграє роль і в надзвичайно складній процедурі — знятті з посади глави держави.

Складається такий орган не менше ніж з 7 членів, двох із яких призначає президент. Один член ради має в ній довічний статус — це колишній глава держави Нурсултан Назарбаєв. При цьому особливих вимог, як-от учений ступінь чи стаж в юридичній сфері, до членів КР не висувається. Як зазначив Р.Подопригора, у Казахстані поки навіть немає натяку на те, що в цьому контексті конституційна юстиція може зазнати будь-яких змін.

Утім, навряд чи Україна скористається таким досвідом, аби зменшити вплив власного КС та наділити його менш значним статусом. Тим більше що українські політики навряд чи дозволили б хоч одному з колишніх президентів посісти місце в такому органі довічно…