Закон і Бізнес


Чи стане прокурор аналітиком?

Ризик-орієнтовний підхід у діяльності БЕБУ не забезпечений на жодному з трьох рівнів


В’ячеслав Некрасов зауважив: перш ніж критикувати ризик-орієнтовний підхід, потрібно усвідомити, що він наразі має декларативний характер.

№17 (1523) 24.04—30.04.2021
Тимофій МИХАЛКОВ
2419

Новий орган (Бюро економічної безпеки) повинен отримати керівника через кілька місяців та запрацювати наприкінці літа. На кого орієнтувалися при його створенні? Які перспективи для діяльності нового органу вбачають представники адвокатської спільноти та влади?


Майбутні проблеми

За ініціативою комітету з питань митного та податкового права Національної асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл, присвячений закону «Про Бюро економічної безпеки України». Акт набув чинності 25.03.2021. Ним передбачено створення нового органу досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави (ч.1 ст.1 закону).

БЕБУ має замінити податкову міліцію та Державну фіскальну службу. Тому в НААУ вже вдруге обговорювали аспекти створення нового органу з аналітичною складовою. Уперше обговорення законопроекту було організовано влітку 2020 року.

Аби обговорити вже чинний закон, зібралося більше ніж 700 адвокатів. Модератором заходу виступив голова комітету з питань митного і податкового права НААУ, д.ю.н. Яків Воронін.

Він зазначив, що БЕБУ має запрацювати через півроку після набуття чинності законом. А до 25 липня Кабінет Міністрів має призначити директора. Але поки в адвокатської спільноти саме є час для того, аби знати, до чого готуватись.

Заступник голови комітету з питань митного і податкового права НААУ Дмитро Юровський представив позицію правників щодо новоствореного органу та питань довкола нього. А його опонентом виступив представник влади — професор Національного університету Державної фіскальної служби, радник голови ДФС, д.ю.н. В’ячеслав Некрасов.

Д.Юровський зазначив, що фактично робота над створенням органу з подібними функціями тривала з 2014 року і за цей час внесено ряд законопроектів, найбільш відомі з яких — «Про фінансову поліцію» та «Про Національне бюро фінансової безпеки». При цьому паралельно здійснювалась робота фахівців над вивченням світового досвіду та аналізом застосовуваних підходів і можливості застосування концепції ILP (аналітична поліцейська діяльність) в українських реаліях. Та зрештою після довгих пошуків було створено БЕБУ, досконалість якого викликає сумніви в адвокатів ще до того, як його буде запущено в роботу.

Водночас чи не в кожній країні світу існує спеціалізований орган досудового розслідування та аналітичної роботи у галузі фінансової економічної безпеки як FinCEN US Treasury, Guardia di Finanza та ін.

Д.Юровський також звернув увагу на особливості роботи бюро. Серед них те, що в прокуратурі має бути створений відповідний підрозділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням БЕБУ. І саме від компетентності, працьовитості та доброчесності прокурорів такого підрозділу буде багато чого залежати в роботі бюро.

Кримінальні провадження будуть передані відповідно до підслідності, а оперативно-розшукові справи передаватись не будуть, бюро починатиме таку роботу «з нуля». Спікер також зупинився на статтях, підслідність яких переходить до БЕБУ та його аналітичній діяльності, що базується на ризик-орієнтовному підході.

Окрему увагу доповідачі приділили ролі адвоката в захисті прав учасників кримінального провадження з огляду на норми закону про БЕБУ та уведені законодавчі зміни. Д.Юровський зазначив, що важко сказати, чи стане БЕБУ якісним детективним органом і чи дозволить це демонструвати клас адвокатам уже на етапі судового розгляду. Бо якщо новоутворений орган займатиметься «пресингом», а не фаховим процесуальним розслідуванням, у такому разі слідчий та адвокат лише заважатимуть одне одному виконувати свою роботу.

Декларативний характер змін

Предметом жвавого обговорення стали й проекти змін до ст.212 «Ухилення від сплати податків» та доповнення Кримінального кодексу ст.2222 «Шахрайство з податком на додану вартість». В.Некрасов зазначив, що за господарські злочини тепер передбачена відповідальність не лише у вигляді штрафів, але і позбавлення волі. Це пояснюється тим, що розслідувати кримінальні злочини, які підпадали під кримінальні проступки, як-от ухилення від несплати податків, було фактично неможливо.

Ідея врегулювати це завдяки новому законопроекту №3959-1, яку підтримали народні депутати, зовсім не імпонує В.Некрасову. Особливо багато питань виникло у зв’язку із законодавчими змінами, які передбачені цим проектом, а саме: упровадження інформаційно-аналітичного забезпечення, застосування аналізу ризиків у роботі та їх співвідношення із чинними нормами Кримінального процесуального кодексу, судовою практикою та аналізом майбутніх змін до КПК.

Водночас В.Некрасов відповів на зауваження щодо ризик-орієнтовного підходу в діяльності БЕБУ. За словами спікера, цей підхід має лише декларативний характер. Узагалі ж такий підхід у класичному розумінні передбачає три аспекти.

По-перше, застосування ризик-орієнтовного підходу на безпековому рівні. Це означає що підхід має розглядатись з точки зору стану криміналізації економіки й відповідних превентивних заходів та інструментів в діяльності самого БЕБУ. Однак цього не відбулось, і бюро може оцінювати стан економіки лише використовуючи аналітичний підхід.

По-друге, застосування ризик-орієнтованого підходу в системі досудового розслідування. Відповідно, проект №3959-1 має розтлумачити, як на цьому етапі застосовується даний підхід. Але цього розтлумачено не було. Тому зараз проводяться дискусії із фахівцями у сфері кримінального процесу, аби запропонувати певні конструкції.

По-третє, застосування ризик-орієнтовного підходу в оперативно-розшуковій діяльності. Законодавчих змін у цьому аспекті відповідно також не відбулося. Тож можна говорити про те, що усі зміни є лише формальними — такими, які вносяться просто у зв’язку із фактом створення нового органу.

«Наше кримінальне процесуальне законодавство побудоване на традиційній моделі, тобто на реагуванні на ті чи інші події. Але у зв’язку з тим, що бізнес змушений працювати в умовах високих кримінальних ризиків, ми зрозуміли, що для перехідних етапів можливості розвитку підприємництва повинна вибудуватись інша система реагування на ті чи інші кримінальні дії. Тому ILP і слугувала тим підґрунтям, яке принципово змінює філософію реагування на ті чи інші події», — наголосив В.Некрасов.

Зрештою учасники зібрання вирішили продовжити обговорення в серпні-вересні 2021 року. Тоді більше уваги приділять підслідності БЕБУ та змінам до КК і КПК, які мають бути внесені до того часу.