Закон і Бізнес


Компенсація за подарунок

Чи винна держава гроші за недійсність правочину між батьком і донькою?


Навіть слава законника, який входив до складу колегії, що винесла вирок Віктору Януковичу, не врятувала Костянтина Васалатія від суворого покарання.

№17 (1523) 24.04—30.04.2021
Юлія БОЙКО
5164

Коли читаєш деякі рішення, що потрапили в поле зору дисциплінарного органу, важко збагнути не те що правову позицію, а й логіку суддів, які їх ухвалювали. Особливо якщо жодних мотивів фактично не наведено…


Справа тривалістю 11 років

Перша дисциплінарна палата ВРП розглянула справу (№675/1дп/15-20), відкриту за скаргою Прокуратури м.Києва на Костянтина Васалатія з Оболонського районного суду м.Києва. У ній зазначалося, що законник під час вирішення справи №756/8726/16-ц щодо відшкодування матеріальних збитків за позовом проти прокуратури та Державної казначейської служби грубо порушив норми матеріального та процесуального права, безпідставно стягнувши з держбюджету понад 148 млн грн.

Суть питання така. 11 років тому батько подарував доньці корпоративні права на 70% статутного капіталу двох ТОВ загальною вартістю понад 25 млн грн. Через 6 років батько позивався до Дніпровського районного суду столиці, і той визнав договори дарування недійсними. Мовляв, вони укладені «на вкрай невигідних умовах під впливом тяжких обставин для нього, через ініціювання та наступне порушення щодо нього кримінальної справи».

Здавалося б, усе стало на свої місця. Аж раптом тепер уже обдарована донька вирішила, що вона потерпіла від дій… правоохоронців. Бо ж батько забрав подарунок і позбавив її власності на 70% статутного капіталу товариств. Й оскільки визнання правочинів недійсними суд пов’язав із «діями Прокуратури м.Києва», то, на її думку, їй належить матеріальна компенсація з державного бюджету.

Як не дивно, але 25.01.2018 Оболонський райсуд м.Києва задовольнив такий позов, стягнувши з казни на відшкодування шкоди, завданої діями прокуратури понад 148 млн грн. Вимоги позивача ґрунтувалися на тому, що шкода завдана внаслідок дій, вчинених під час досудового розслідування.

Через 4 місяці апеляційна інстанція скасувала рішення К.Васалатія, ухваливши нове — про відмову в задоволенні позову через недоведеність обставин та порушення норм матеріального та процесуального права. Адже прокуратура не була стороною договорів між батьком та донькою, тому не може бути суб’єктом відповідальності. До того ж донька не була учасником кримінального провадження, а протиправність дій прокуратури, що потягли за собою укладення договорів дарування, судами не встановлювалася, наголосив апеляційний суд.

Недбалість чи помста?

У зверненні прокуратура зазначала, що К.Васалатій необґрунтовано не взяв до уваги та безпідставно відхилив їх заперечення, що орган не є стороною договорів дарування, а тому не може бути суб’єктом відповідальності. Мовляв, суддя не зазначив, чи були і ким саме порушені, не визнані або оспорені права.

К.Васалатій «має 15-річний стаж роботи, тому не міг не знати про порядок розгляду спорів про стягнення з органів прокуратури шкоди за правилами ст.1176 Цивільного кодексу, а тому допустив недбале ставлення до виконання своїх службових обов’язків, істотно порушив процесуальні права відповідачів», йшлося у скарзі.

У письмових поясненнях, наданих ПДП, суддя зазначив, що під час засідання представник прокуратури дійсно заперечувала проти задоволення позову. Та зауважив, що орган ставить під сумнів саме прийняте ним процесуальне рішення. Проте порушення процесуального законодавства, упередженості та необ’єктивності  з його боку до будь-кого з учасників процесу не мало місця.

Додатково суддя зазначив, що скаржник звернувся до ВРП тільки 23.10.2018, коли його рішення вже скасував апеляційний суд, а ВС закрив провадження за касаційною скаргою обдарованої. На думку К.Васалатія, це свідчить про бажання покарати його за рішення, яке відповідно до вимог законодавства вже скасоване, і наслідків ні для прокуратури, ні для бюджету не настало.

Адвокат законника повідомила ДП, що тяжкі для дарувальника обставини, які склалися у зв’язку з ініціюванням прокуратурою кримінальних справ, підтверджуються фактами подальшого арешту його майна. «Указані обставини свідчать про наявність протиправних дій саме Прокуратури м.Києва, внаслідок чого було укладено два договори дарування», — зауважила захисник.

Чого не побачив суддя

Як свідчать матеріали справи, вона була порушена стосовно дарувальника у квітні 2011 року, тобто після укладання договорів дарування від 15.10.2010. У межах її розслідування були накладені арешти на майнові активи низки суб’єктів господарювання, серед яких відсутні вказані ТОВ. Будь-яких рішень чи дій стосовно обдарованої у справі прокуратура не вчиняла. Так само, у ДП не побачили якихось неправомірних чи незаконних дій щодо особистих немайнових прав та майна обдарованої, які могли стати причиною понесення нею матеріальних збитків.

Рішення Оболонського райсуду м.Києва взагалі не містить оцінки жодного з аргументів відповідача, сказала ПДП. Є лише два речення: «Таким чином суд вважає, що обставини ініціювання та наступного порушення кримінальної справи стосовно батька позивача — дарувальника, які були проявом тяжких обставин для нього, в результаті яких були вчинені недійсні правочини, про що обдарованій — позивачу відомо не було, і тому винною стороною завдані збитки позивачу, які підлягають відшкодуванню».

Також зазначено, що саме дії органу влади спричинили створення обставин ініціювання та наступного порушення кримінальної справи стосовно дарувальника, які були проявом тяжких обставин для нього, в результаті чого були вчинені недійсні правочини, що завдало значної шкоди позивачці.

Напевне, ПДП більш ретельно вивчала всі судові перипетії у цій справі, бо таки змогла дати оцінку рішенню й погодитися з аргументами прокуратури: К.Васалатій не навів жодних мотивів відхилення її аргументів. Тож характер допущених помилок у ВРП визнали «проявом грубої недбалості». До того ж, як констатувала палата, ухваленням рішення про стягнення з держбюджету грошей за відсутності правових підстав «суддя вчинив дії, що підривають авторитет правосуддя».

Урешті-решт ця справа може стати останньою в суддівській кар’єрі К.Васалатія. Адже за останні 3 роки він тричі потрапляв під санкції «дисциплінарників» Тож, пославшись на непогашені покарання, ДП вирішила, що цього разу настав час для звільнення судді.