Закон і Бізнес


Реанімація АРМА та дискреція КК

Комітет підтримав проект щодо декларування, який суперечить конвенціям


Лише Володимира Кабаченка (третій праворуч) насторожила відсутність обмеження волі серед санкцій за недекларування.

№16 (1522) 17.04—23.04.2021
Ганна ГРУШКА
2438

Президент ініціював запровадження кримінальної відповідальності за неподання декларації. Суддям доведеться обирати між санкціями, несумірними за ступенем тяжкості. Хоча кримінальної відповідальності за неправильне декларування не передбачають ратифіковані Україною конвенції.


Дискредитовані голови

Під час чергового засідання Комітету Верховної ради з питань антикорупційної політики народні депутати завершили проведення співбесід з кандидатами в представники від парламенту у складі конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

На засідання завітали 7 висуванців, яким члени комітету мали змогу поставити запитання. З 2016 року, тобто від часу заснування АРМА, змінилося дві команди та два очільники, які так і не змогли навести лад в організації. «Які якості мають бути в голови АРМА?» — звернувся до першого кандидата секретар комітету Володимир Кабаченко.

Організація нова, проте із широкими повноваженнями, плюс тиск з боку різних сил — тож голова має бути яскравим сильним лідером, який законодавчо буде відстоювати інтереси організації. Принаймні така думка була в більшості кандидатів.

«Перші два керівники медійно себе дискредитували. Яким чином на практиці ви будете обирати голову?» — звернувся секретар до другого кандидата, адвоката, професора права Київського національного університету ім. Т.Шевченка Максима Куцевича, котрий долучився до конкурсу, аби «відіграти позитивну роль в економіці держави».

Той висловив думку, що не схильний вважати, ніби всі проблеми очільника АРМА — від браку духу. Мовляв, існують також процесуальні та інші обмеження, на які, втім, майбутній голова також має впливати.

Проте тут кандидат дізнався від головуючої Анастасії Радіної, що стосовно нього є кримінальні провадження. «Мені про такі провадження не відомо. Я не фігурував навіть в якості свідка. Давайте ви детальніше з’ясуєте ці факти», — звернувся до комітету М.Куцевич. «Нас інформував державний орган», — відповіла йому А.Радіна.

Адвокат, радник генерального директора концерну «Укроборонпром» Юрій Кіскін, котрий також кандидувався до комісії, зазначив, що «в.о. голови» в принципі не несе того «навантаження», яке буде покладене саме на голову АРМА. Відповідаючи на запитання членів комітету щодо функцій голови агенції, які не виконуються належним чином, кандидат охопив ключовий функціонал органу — покращення механізму розшуку активів та управління активами.

«Із засобів масової інформації та від колег я неодноразово чув, що управління об’єктами, які передані до АРМА, здійснюється неефективно і непрозоро. Це стосується і розпорядження активами. Часто йде мова про те, що цей орган з державного, що мав би провадити антикорупційну політику, ефективно управляти й отримувати кошти від реалізації, перетворився на один з інструментів рейдерського захоплення і тиск на бізнес, про що пишуть ЗМІ», — довів свою обізнаність із проблематикою Ю.Кіскін.

З-поміж 7 кандидатів, які скористалися можливістю репрезентувати себе комітету офлайн, «антикорупційники» підтримали, причому одностайно, саме його кандидатуру. Для даного кандидата це буде перший досвід участі в конкурсних комісіях.

Інструмент рейдерського захоплення

Наступний кандидат доєднався до думки попереднього претендента щодо ролі «в.о.», який, на його думку, не може бути незалежною особою. Адже на особу, яка не призначена на посаду, завжди буде тиск.

Підтримуючи думку щодо АРМА як рейдерського інструменту, він сформулював проблематику органу, з якою майбутній очільник мав би впоратися.

«Управління активами має бути максимально прозорим, створення тендерного комітету могло б забезпечити рівні умови учасників конкурсів, проте найбільша проблема — оцінювання, адже якщо вартість об’єктів занижувати, держава не отримає з них дохід. Плюс АРМА підзвітна ВР, проте внутрішній контроль і аудит мають бути», — наголосив він.

Також висловлювалася думка, що майбутній голова АРМА обов’язково має знати англійську мову, аби бути вільним у комунікації з іншими аналогічними органами інших країн. І наголошувалося, що ефективність управління активами в АРМА дуже низька, мовляв, співвідношення між економічним ефектом та витраченими на АРМА коштами аж надто непропорційне. Проте саме агенція наділена повноваженнями, які відсутні в інших правоохоронних органів та структур, і на 70% ефективність її роботи залежатиме від керівника.

Тож за підсумками відповідного конкурсу в комітеті депутати рекомендували ВР трьох осіб: Ю.Кіскіна, Михайла Іваненка й Сергія Вернидубова.

Порадитися з підписантами конвенцій

У порядку антикорупційної експертизи комітет опрацював проект «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України» (№4651). У ньому йдеться про удосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб᾽єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ініційований Президентом. Його мали розглядати на позачерговому засіданні парламенту наступного дня.

«Це довгоочікуваний законопроект щодо запровадження справедливого покарання за дані злочини», — зазначила головуюча.

«Уносяться зміни до стст.3662 і 3663 КК. Зараз не коментуємо, що воно не збігається з рішенням Конституційного Суду, з моєї суб’єктивної точки зору», — зазначив В.Кабаченко. — Стаття 3663 КК — це умисне неподання декларації. У попередній редакції був передбачений штраф і громадські роботи, тепер же пропонується штраф, громадські роботи і позбавлення волі».

«Тобто ми зараз говоримо, що у судді, який розглядатиме цю справу, матиме суб’єктивний вибір між цими 3 абсолютно різними інструментами за один і той самий юридичний факт», — обурився секретар комітету. Мовляв, мова йде не про обмеження волі (як у ст.3662 КК), а саме про позбавлення.

«Ви вважаєте тут є корупційний ризик? — здивувалася А.Радіна. — Мушу вам відповісти, що абсолютна більшість статей КК у вигляді санкцій дають наступне умовне меню: покарання або громадськими роботами, або обмеженням волі, або позбавленням волі. Те, що ви називаєте дискрецією, передбачено в санкціях до всіх статей. Тому що суддя, відповідно до КК ухвалює рішення відповідно до свого внутрішнього переконання, вивчивши обставини справи. Це стандартний підхід».

«Зараз недекларування відноситься до корупційного кримінального злочину. Це дуже важливо. У свою чергу країна у 2001 році ратифікувала дві конвенції — Конвенцію ООН проти корупції та Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією. Це міжнародні акти, які за своєю значимістю більші, ніж Конституція. Обидві ці конвенції не відносять порушень правил декларування до корупційних кримінальних злочинів», — наголосив секретар комітету.

«Тому ми з вами маємо розуміти, що якщо ми вносимо зміни до законодавства, а в цій частині воно спирається на ратифіковані конвенції, тоді ми маємо обговорити це з іншими підписантами конвенції для того, щоб вони також прийняли таке правило», — запропонував В.Кабаченко.

«Це так не працює, — зазначила А.Радіна й, відкривши КК, зачитала санкції однієї зі статей, передбачені за отримання хабара: — Штраф, арешт і позбавлення волі. У цьому випадку не можу погодитися, що це є дискреція, оскільки це стандартний підхід кодексу».

Тож законопроект депутати підтримали, за винятком секретаря комітету. Далі головуюча була змушена закрити засідання, оскільки члени комітету просто розбіглися. Обіцяли А.Радіній повернутися за кілька хвилин, проте в результаті ще 10 законопроектів, що значилися в порядку денному, так і залишилися нерозглянутими через відсутність кворуму. Мабуть, ті проекти законів були не такими важливими й довгоочікуваними, як президентська пропозиція.