Закон і Бізнес


ВР схвалила процедуру для конституційного процесу


15.04.2021 17:04
Віктор Залізнюк, адвокат, радник, керівник практики GR ADER HABER
1674
1674

Верховна Рада ухвалила за основу проект Закону № 4533 «Про конституційну процедуру».


Історія бере свій початок з моменту ухвалення Конституційним Судом резонансного рішення щодо антикорупційного законодавства. На це рішення в межах двох днів після його ухвалення відреагував Президент України у формі своєї законодавчої ініціативи законопроектом про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Зміст цієї законодавчої ініціативи доволі простий і в той же час радикальний: рішення суду нікчемні, Конституційний Суд розпустити.

Не вбачається доречним вчергове зупинятися на різноплановій, а подекуди, і взаємовиключній реакції суспільства та ставленні до подібного підходу міжнародних партнерів. По перше, пройшов час, по друге, про це уже більш ніж достатньо сказано, а головне – Глава Держави все ж відкликав свою законодавчу ініціативу день у день через три місяці після ухвалення жовтневого рішення Конституційним Судом. Що, в принципі, може свідчити про зроблений Президентом вибір на користь конституційного шляху вирішення кризи.

Однак, поданий, а у подальшому відкликаний,  Президентом законопроект встиг підтягнути до себе два альтернативних: народного депутата Олексія Гончаренка (Європейська солідарність), а 6 листопада – Дубінського (на той час Слуга народу).

Цілком прогнозовано, що жодна із зазначених законодавчих ініціатив законом не стала. Питання, пов’язані з діяльністю Конституційного Суду залишалися відкритими, хоча і градус дискусії, а від так і радикальність підходів поступово спадали.

Врешті, на початку квітня у  Парламенті з’явилася доопрацьована версія законопроекту про конституційну процедуру, що і була сьогодні попередньо схвалена.

На відміну від попередніх ініціатив законопроект є досить комплексним і має на меті в цілому урегулювання процедурної і процесуальної діяльності Конституційного Суду.

Законопроект містить чимало новел, які стосуються різних процедурних аспектів діяльності Конституційного Суду. Зокрема вперше:

- закріплюється поняття конституційної доктрини;

- врегульовуються особливості провадження у справах про конституційність міжнародних договорів;

- врегульовуються особливості провадження у справах з імпічменту Президента України.

До найбільш істотних новел слід віднести впровадження реєстру актів КСУ та публічний доступ до нього, автоматизованої системи документообігу КСУ та автоматизованого (випадкового) розподілу справ між суддями, відшкодування шкоди, завданої застосуванням актів і діями, що визнані неконституційними.

У законопроекті також деталізуються питання самовідводу суддів КСУ, дисциплінарної відповідальності суддів КСУ, впроваджується процедура ознайомлення учасників конституційного провадження з матеріалами справи та компенсація витрат суб’єкта права на конституційну скаргу.

Незмінною у проекті залишається конституційна норму про перелік суб’єктів, що можуть звернутися до Конституційного Суду з поданням або конституційним зверненням.

Безумовним перевагою законопроекту є те, що процедура діяльності Конституційного Суду встановлюється не його власним актом а на рівні Закону України, який має на меті привести діяльність КСУ у відповідність із Конституцією та рекомендацій Венеційської комісії.

Важливою новелою проекту є пряма відповідь на питання, дискутується у правозастосуванні: наслідки визнання неконституційними норм законів для їх попередньої редакції. Власне законопроект дає відповідь, яка узгоджується із Конституцією: будь яке відновлення чинності попередніх редакцій є прерогативою єдиного законодавчого органу – Верховної Ради України.

Закон і Бізнес