Закон і Бізнес


Про реєстрацію права власності


№15 (1521) 10.04—16.04.2021
2873

Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання правочину, суд ухвалює рішення про визнання його недійсним без застосування будь-яких наслідків. Але, якщо на виконання правочину було передано майно, він не може бути кваліфікований як фіктивний.


У справі № 201/2832/19 позивачка просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, проданої нею у 2004 році зятеві, який оформив іпотеку в банку під заставу цього житла. Проте вона залишилася зареєстрованою у квартирі, а право власності за відповідачем було зареєстроване тільки у 2016 році.

Суди перших двох інстанцій погодилися з доводами позивачки, що оспорений договір укладено без реєстрації права власності та без передачі майна покупцеві. Останній у квартирі не проживав і не був зареєстрований. Отже, укладаючи договір, сторони не мали наміру створювати юридичні наслідки.

Натомість Касаційний цивільний суд скасував ці рішення та відмовив у задоволенні позову, пославшись на те, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. 

Оспорений договір нотаріально посвідчений, зареєстрований у відповідному реєстрі. Крім того, продавець повністю отримала від покупця кошти за квартиру до підписання договору купівлі-продажу, що не спростовано.

Сторонами договору також погоджено передачу квартиру в іпотеку банку. І позичальник зобов’язався у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу провести його державну реєстрацію.

Також КЦС відзначив: висновок суду про те, що договір купівлі-продажу вчинено без реєстрації права власності, не ґрунтується на законі. Адже чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство пов’язувало виникнення права власності на майно саме з моментом реєстрації договору, а не з реєстрацією права власності на таке майно.