Айсберг на заваді мріям

«Тема створення Вищого IP-cуду залишається болісною»

Говорити про інтелектуальну власність, оминувши тему створення спеціалізованого суду, неможливо. Разом з тим ця тема породжує і сподівання, і занепокоєння водночас…

Не втратити надію

З нагоди 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України відбувся круглий стіл «Інтелектуальна власність: розвиток законодавства та еволюція господарського судочинства», організований Касаційним господарським судом у співпраці з проектом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя».

Відкриваючи захід, голова КГС Богдан Львов зауважив: хоча ця зустріч присвячена 30-річчю створення господарських судів, однак такі суди в Україні мають понад 200-річну історію. Водночас він наголосив на важливості питань, пов’язаних із захистом прав ІВ: «Інтелектуальна власність залишається актуальною темою, але недооціненою. Підвищення фахового рівня є актуальним для тих, хто спеціалізується в цій сфері — як для суддів, так і для юридичної спільноти».

Як зазначив Б.Львов, протягом останніх років побутує думка, що якщо правовласники не знаходять ефективного судового захисту щодо питань, пов’язаних із захистом ІВ, то вони перестають звертатися до суду, а це негативно позначається і на економічному розвитку держави. Саме тому ідея створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності була підтримана законодавцем.

«Хоча тема й болісна, бо ще жоден суд не створювався так довго. Причина — відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка внаслідок законодавчих змін не працює, і саме тому не вдалося своєчасно завершити конкурс до цього суду. На нього ми покладаємо великі надії з точки зору підвищення ефективності судового захисту в сфері ІВ. Ті кандидати, які виявили бажання обійняти посади в цьому суді, ще не втратили надії. І сподіваюся, що ми невдовзі побачимо практичні позитивні результати», — зазначив Б.Львов

Своєю чергою голова Верховного суду Великої Британії у 2012—2017 роках, лорд Нойбергер Абботсбері зауважив, що подібні зустрічі є дуже важливими для підвищення професійного розвитку. За його словами, багато країн мають досвід з питань ІВ, тому доцільно цей досвід використовувати.

Також в Н.Абботсбері розповів про свою участь як керівника міжнародної експертної ради проекту уряду Великої Британії з надання технічної допомоги у створенні Вищого суду з питань ІВ в Україні.

«Захист ІВ — це критично важливий фактор для потенційних інвесторів для будь-якої країни. Тому раціональні норми з прав ІВ, фахові судді, яким довіряють, рішення, які виконуються — це дуже важливо для країни, якщо вона хоче бути успішною, демократичною та економічно сильною. І особливо це актуально для України, що може пишатися своїми інноваційними досягненнями», — сказав Н.Абботсбері.

На горизонті прогресу

Керівник відділу департаменту з правової реформи Ради Європи Ліліт Данегян зазначила, що тема захисту прав ІВ є актуальною, і в цьому контексті наголосила на необхідності приділяти належну увагу судовій практиці Європейського суду з прав людини й тим принципам, що суд застосовує, коли розглядає скарги.

Експерт розповіла про справи, які розглядалися ЄСПЛ стосовно реєстрації патентів, права власності, інтелектуальної власності. Як зауважила Л.Данегян, права ІВ підпадають під концепцію власності, яка захищена ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно, утручання в такі права має відповідати суспільним інтересам та умовам, що записані в законі і в загальних принципах міжнародного права, як про це сказано в ст.1 Першого протоколу до конвенції.

Cпікер також додала, що завданням усіх верховних судів є забезпечення єдності судової практики. Якщо суд не може впоратися із цим, то це може призвести до наслідків, які не відповідатимуть вимогам ст.1 зазначеного протоколу.

В.о. директора Інституту права Київського національного університету ім. Т.Шевченка, професор, д.ю.н. Олена Орлюк зазначила, що вся  правнича спільнота чекає найголовнішого кроку — завершення добору до Вищого IP-суду. Адже, на її переконання, попри повагу до господарських судів, повинне відбутись саме створення нового суду, а не передача його повноважень до госпсуду. Це насамперед пов’язано зі спеціалізацією суддів у галузі ІВ, а також із тим навантаженням, яке існуватиме в суді, поки з метою вирішення спорів будуть приїжджати сторони з різних регіонів.

Також, на думку О.Орлюк, мають бути внесені відповідні зміни до процесуального законодавства з метою допуску таких справ до касаційної інстанції. Позитивним зрушенням стало вже те, що сферу ІВ віднесли до відання Господарського процесуального кодексу.

Спікер також висловила сподівання, що в Україні розвиватиметься не лише наукова складова ІВ та судова практика, але й відповідний освітній напрямок. Так, до прикладу, в Інституті права КНУ ім. Т.Шевченка у2013 році було створено кафедру з інтелектуальної власності, і університет успішно випускає магістрантів із даної спеціалізації.

До заходу долучилися також міжнародні експерти, що розповіли про розвиток галузі прав ІВ у світі та про своє бачення вектору розвитку відповідної судової практики в Україні. Та як би там не було, усі теорії розбиваються об сувору холодну практику, айсбергом в якій є заморожена діяльність ВККС…