Градація санкцій
Суддів КС каратимуть за чотирма відтінками дисциплінарної відповідальності, два з яких — зменшення винагороди
Конституційний Суд залишається головною темою політичних пристрастей. Тим часом виявляється, що Венеціанська комісія пропонує порушити Основний Закон. А атаки на КС народні депутати взагалі замовчують…
Важливе в «різному»
Перед початком роботи Комітету Верховної Ради з питань правової політики згідно з порядком денним виявились охочі взяти слово. Так, народний депутат Сергій Демченко доповів колегам про діяльність робочої групи щодо стану фінансування судової влади та досягнення у вигляді виділення додаткових 600 млн грн. на потреби судової влади. Також нардеп нагадав, що до другого читання готується законопроект №3711-д, покликаний урегулювати питання добору суддів. На думку С.Демеченка, єдиним варіантом, який дозволить поновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів найближчим часом, є поєднання функціоналу ВККС та Вищої ради правосуддя шляхом передачі повноважень ВККС до ВРП.
Член комітету Сергій Власенко запропонував включити до обговорення питання щодо ситуації, яка склалася навколо єдиного органу конституційної юрисдикції (докладніше див. «Примари Януковича», «ЗіБ». — Прим. ред.). Тим паче що було заздалегідь передбачено розгляд законопроекту щодо конституційної процедури. Однак голова підкомітету з питань конституційності Ольга Совгиря поспішила запевнити колегу, що в неї відсутні повноваження моніторити ситуацію навколо КС або давати їй будь-які оцінки. Водночас голова комітету Андрій Костін зазначив, що дане питання немає сенсу вносити до порядку денного, його можна обговорити в «різному».
На підтримку ініціативи, озвученої С.Власенком, виступив і представник іншого опозиційного табору — Василь Німченко: «Це дискредитація конституційної юрисдикції, по суті, параліч КС, порушення конституційних приписів. І ми не можемо розглядати цю проблему в «різному», оскільки це питання заслуговує на увагу як одне з найбільш важливих».
Голосування, однак, показало, що не всі готові проводити обговорення без прийняття рішень. Тому народні депутати перейшли до розгляду питань порядку денного.
«Нам це о’кей»
На розгляді в другому читанні опинився проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні» (№3360-1). За словами голови підкомітету Ігоря Фріса, до проекту вже подано велику кількість правок. Основна ідея полягає в тому, аби дозволити реалізацію цієї категорії майна перевести в майданчик прилюдних торгів шляхом створення електронних аукціонів. При цьому передбачаються фіксовані відсотки зниження вартості, які окремо встановлені для нерухомого та рухомого майна.
Андрій Мотовиловець пояснив, що це ще один крок послідовної побудови системи продажу держмайна через прозорі аукціони: «Ми почали з приватизації, перейшли до банкрутства та плануємо це робити в іпотеці».
Міністерство юстиції в особі присутнього на засіданні його очільника Дениса Малюськи як основний регулятор питань у даному проекті просило підтримати ініціативу, але на внесенні поправок не наполягало: «Ви цілком можете відхили наші правки, нам це о’кей».
А от С.Демченко, прослухавши презентацію законодавчих змін, задав цілком слушне запитання: «Для чого потрібна нова формула реалізації такого майна, якщо існуюча добре працює?» Аналогічні тези висловив і С.Власенко, який додав, що система ProZorro сьогодні дозволяє відмивати до 50 млрд грн. на державних закупівлях. Та зрештою законодавча ініціатива була підтримана.
Конституційна процедура
О.Совгиря представила в рамках повторного першого читання проект «Про конституційну процедуру» (№4533). Вона зазначила, що надано відповідний висновок Венеціанської комісії, і саму модель правового регулювання ВК схвалила (див. «Процедура — ніщо, кадри — усе!», «ЗіБ». — Прим. ред.).
Також доповідач зауважила, що в проекті змінено положення, яке викликало зауваження під час першого читання. Так, для прийняття рішення чи висновку КС буде потрібно зібрати кворум із 12 суддів та отримати 10 голосів, тобто як зараз.
Натомість буде запроваджено нову градацію санкцій до суддів КС, які скоять дисциплінарний проступок. Сьогодні передбачено лише одне — звільнення. Розробники проекту дослухалися до рекомендацій ВК і додали варіантність санкцій: попередження, догана, сувора догана. У випадку догани та суворої догани також передбачено додаткове покарання у вигляді позбавлення доплат до посадового окладу на півроку та рік відповідно.
С.Власенко продовжив тези, якими розпочав засідання: «Ми не можемо розглядати цей проект окремо від ситуації з атакою на КС». Нардеп нагадав депутатам, що терор стосовно КС розпочався минулого літа, коли у відповідь на розгляд конституційного подання щодо сільськогосподарських земель почалося штучне нагнітання напруженості навколо діяльності Суду. «Я теж маю питання до КС, і мав їх ще тоді, коли наш теперішній Президент давав концерти Віктору Януковичу. Але скасовувати укази в будь-якому разі не можна, — заявив С.Власенко й додав: — Нам у цьому питанні потрібно виходити з державних інтересів. Це ж хтось таку дурість нашому Президенту радить?!»
С.Демченко запитав у О.Совгирі: «В яких країнах світу є практика притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів КС шляхом зменшення суддівської винагороди?» Жінка відповіла, що це рекомендація ВК.
С.Власенко продовжив серію запитань: «А ми будемо імплементувати всі рекомендації ВК?» О.Совгиря відповіла так, що це не могло не викликати посмішку в С.Власенка: «Деякі пропозиції ВК прямо суперечать Конституції». Утім, проект про конституційну процедуру все ж був підтриманий більшістю голосів. Напевне, тому, що наші іноземні партнери можуть образитися, якщо до їхніх рекомендацій не дослухатися, а Конституція все стерпить, якщо її тлумачитиме «доброчесно сформований» КС.
Ласе питання
У першому читанні розглядали також ініціативу «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна» (№3296). Роман Бабій, як автор цього проекту, розповів, що ініціативі виповнився вже рік і за цей час було отримано багато пропозицій. Найчастіше критикується при цьому те, що дана новела ускладнює доступ громадян до правосуддя. Але, на думку Р.Бабія, доступ — це не лише фізична близькість, але і швидкість та ефективність розгляду. Так, цілу категорію спорів пропонується забрати з юрисдикції загальних судів та передати їх до господарських.
Однак С.Власенко побачив у цій ідеї крок у бік руйнації судової системи. Крім того, для нардепа стало незрозумілим, хто саме визначив, що господарський суд розглядатиме ці справи краще. «Мені здається, що це дуже ласе питання, яке до правосуддя не має ніякого відношення. Це має відношення лише до корупції та лобіювання».
І.Фріс також висловив переконання, що в такому разі доступ до правосуддя для громадян буде суттєво обмежений. Представник від ВС Расім Бабанли також зауважив, що для таких змін має бути наявність легітимної мети, і є великий сумнів у тому, що право на доступ до правосуддя буде дотримуватись. Окрім того, просто проблема великої кількості справ у загальних судах не може вирішуватись таким інструментом.
Та, попри всі «проти», комітет проголосував усе ж «за».
Одноголосні рішення
Схвалили в першому читанні й проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» (№3774). Варто відзначити, що ця законодавча ініціатива сподобалась усім, тому рішення щодо неї було прийнято одноголосно.
Серед важливих питань, які дістали підтримку народних депутатів, опинився також проект «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо гарантій адвокатської діяльності» (№4612). Його мета — надання адвокатам права на носіння травматичної зброї.
Щоправда, співавтор законодавчих змін Володимир Ватрас зазначив: деякі моменти ще потребують обговорення. Наприклад, нині в документі визначено, що зброя має бути саме вітчизняного виробництва. Проте ці моменти обговорять уже під час підготовки документа до першого читання.
За цей проект члени комітету проголосували позитивно навіть без обговорень. Тож адвокати можуть уже приглядати «травмати», бо, схоже, нардепи розуміють, що за теперішніх умов неозброєний захисник — вразлива мішень.