Закон і Бізнес


З почуття обов’язку

Чи може вдячний клієнт розрахуватися з адвокатом натурою?


Аби розрахуватися за послуги адвоката, клієнтові довелося надати послуги водія та мимоволі стати співучасником протиправних дій.

№15 (1521) 10.04—16.04.2021
Вікторія ЯКУША
7468

Чи не всі дивилися відомий фільм «Адвокат диявола», та інколи виходить, що не лише клієнти погано впливають на адвокатів, а й навпаки. Стратегія одеського правника передбачала звільнення клієнта, аби використовувати його у своїх злочинних намірах.


Детективні мотиви

Обставини, що передували розгляду скарги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури цілком могли би стати сюжетом для детективного серіалу. Хоча спершу КДКА регіону не знайшла належних доказів, аби порушити стосовно адвоката дисциплінарну справу. Одначе ВКДКА віднайшла значно вагоміші підстави, ніж ті, про які заявляла скаржниця.

Жінка повідомила, що юрист систематично порушував Правила адвокатської етики. Це виражалось у поширенні недостовірної інформації про неї як про особу, котра провадить підприємницьку діяльність. Адвокат постійно скеровував у різні правоохоронні та контролюючі органи, а також Президентові заяви про її нібито причетність до протиправної поведінки — як виправдання своїх злочинних дій відносно неї.

ВКДКА ж установила, що в провадженні Суворовського районного суду м.Одеси перебуває кримінальна справа, в якій адвокат проходить як обвинувачений, а скаржниця та ще кілька осіб — як потерпілі. З аудіозапису засідання вдалося пролити світло на обставини подій.

Так, допитаний свідок розповів, що адвокат був його захисником в іншій кримінальній справі та допоміг «вийти з тюрми на домашній арешт». Оскільки в нього не було грошей, щоб розрахуватися за захист, то чоловік запропонував послуги таксиста, щоб віддячити.

Адвокат скористався такою пропозицією та просив його поїхати в різні місця, вести спостереження за інкасаторами та передавати інформацію. Також попросив сховати папку з паперами, там були паспорти, креслення. Коли ж зрозумів, що йдеться про розбій, то не став обурюватися, бо ж мав борг перед колишнім захисником.

Адвокат, за словами свідка, був головним у групі, давав інструкції. Також, напевно, займався залученням нових учасників організованого злочинного угруповання. Зрештою чоловік пояснив, що виконував усі доручення адвоката, бо вважав, «що був йому винен».

Тож цього вже виявилося цілком достатньо, щоб ВКДКА прийняла рішення про дослідження всіх обставин та доказів і порушення дисциплінарної справи. Оскільки в діях адвоката вбачаються ознаки протиправних дій, спрямованих на використання статусу не з метою надання правничої допомоги, а використання його з можливою метою злочинних дій.

До якого саме дисциплінарного стягнення притягнуть адвоката — покаже час. Та можна впевнено зробити висновок, що з колишніми клієнтами краще не створювати «клуби за інтересами».

Імітація самоізоляції

В іншій скарзі, яку розглядала ВКДКА, сповідувався принцип, за яким кращий захист — це напад. Тут адвокат нікого не змушував стежити, а навпаки, виявив здібності до дедукції, провівши власне міні-розслідування. Але притягнути адвоката до відповідальності за незаконне збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації скаржнику не вдалося.

Що ж такого конфіденційного назбирав на нього адвокат? Річ у тім, що у ході розгляду кримінального провадження скаржник неодноразово не з’являвся в засідання, а його захисник зазначив, що відсутність обґрунтована вагомими підставами, бо його довіритель перебуває на самоізоляції у зв’язку із контактуванням із хворим на СОVID-19.

Оскільки адвокат, скаргу на якого і розглядали спочатку в КДКА регіону, а потім і в ВКДКА, представляв іншу сторону, він вирішив перевірити, чи насправді самоізоляція перешкоджає прийти до суду. І його підозри виправдалися: він дістав записи з камер зовнішнього відеоспостереження, з огляду на які було зрозуміло, що ані скаржник, ані його дружина, з якою він пересувався містом на авто, не дотримуються самоізоляції. І що це лише привід, аби затягувати розгляд справи.

Водночас скаржник намагався переконати ВКДКА, що адвокат здійснив незаконне спостереження та збирання інформації щодо його приватного життя. При цьому посилався і на рішення Європейського суду з прав людини та Конституційного суду, а також на нібито порушені Правила адвокатської етики.

Однак ВКДКА вирішила, що рішення колег про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката було виваженим та аргументованим. Доводів чи доказів, які б свідчили про те, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, а не просто сумлінно виконував свою роботу, використовуючи для цього наявні законні правові механізми, ВКДКА не почула. Та й автомобіль хоч і є приватною власністю, але приватність водія та пасажирів не захищає.

Семеро одного чекають

Справжніми адвокатами не стають, а народжуються — підтвердженню цьому слугує наступна скарга до ВКДКА, яка була подана особою, що поки що лише мріє про набуття статусу адвоката. І слід віддати належне: завдяки аргументованій скарзі жінці вдалося вибороти другий шанс на те, аби отримати свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Особа складала іспит у КДКА Хмельницької області, але згідно з підсумованими результатами не набрала потрібної кількості балів. Проте, такий висновок жінка вважала необґрунтованим. На її думку, КДКА поквапилася констатувати «прогалини у знаннях з усіх питань білету». Адже не відповіла вона тільки на 10 із 16, тобто не «на всі». Крім того, у протоколі не були зазначено відповіді, які надавалися на додаткові питання.

Також скаржниця зазначила, що в засіданні КДКА згідно із протоколом брали участь 7 членів, а оцінили її відповіді лише 6. Й ВКДКА підтвердила ці розбіжності. Адже відповіді мали оцінюватися кожним членом кваліфікаційної палати за чотирибальною шкалою за кожне питання.

Невідомо, чи дійсно це могло вплинути на середній бал, але ВКДКА дійшла висновку, що палата не дотрималася п.14.6 розд.4 Порядку складання кваліфікаційного іспиту. Тож було прийняте рішення зобов’язати КДКА регіону провести для скаржниці повторний іспит.

Тож, якщо іспит не складено, можна не засмучуватись, а спробувати застосувати професійні навички омріяної професії та, до прикладу, перевірити, чи кваліфікаційна палата правильно його приймала.