Маячня зі зловживанням

Неіснуючі збитки та недоречні посилання на практику ЄСПЛ: кому потрібен такий «хокей»?

Напевне, чимало колег, відстежуючи судову практику, натикалося на дивні клопотання органів досудового розслідування та не менш оригінальні ухвали щодо їх задоволення. Одна з таких справ нагадала спортивну гру, в якій одна команда вдається до брудних прийомів, а арбітр цього не тільки не помічає, а ще й підігрує.

«Тяжкі наслідки» реєстрації ПН

Однією з ухвал Н-ського суду столиці суддя продовжив строк досудового розслідування на 6 місяців у кримінальному провадженні за ч.2 ст.364 КК. Досудове розслідування в цій справі веде головне слідче управління Національної поліції.

Наведемо цитату із судового рішення: «В обґрунтування клопотання зазначено, що ГСУ НП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні… за фактом зловживання службовим становищем службовими особами департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС, які всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ТОВ... здійснили дії, які спричинили тяжкі наслідки державним інтересам у розмірі, який перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК. Встановлено, що комісією… ДФС прийнято рішення про визнання ТОВ (березень 2018 р.) ризиковим платником податків. Незважаючи на вказане рішення та, відповідно, призупинення реєстрації податкових накладних, за невстановлених обставин було зареєстровано N податкових накладних на суму ПДВ Х тис. грн. щодо… ризикових контрагентів-покупців, чим спричинено збитки інтересам держави на вказану суму».

Тобто з точки зору органу досудового розслідування, сума збитків державі дорівнює сумі зареєстрованих накладних. Чомусь відразу спала на думку цитата зі «Статського радника» Бориса Акуніна: «Маячня цілковита, до того ж небезпечна».

Спробуємо скласти мозаїку в історичній послідовності.

Збитки, які не настали

Якесь ТОВ було віднесене до ризикових. Тобто згідно з постановою КМ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» воно відповідало хоча б одному з критеріїв «ризиковості». Після віднесення до ризикових податкові накладні підприємства не реєструються автоматично. Кожна зупиняється, і платник дістає право подати пояснення і документи щодо неї до відповідної комісії ДПС. Відмова в реєстрації залишає платнику можливість звернутися до суду.

Як випливає з тексту постанови, реєстрація податкових накладних була проведена автоматично, без розгляду їх комісією або відповідного судового рішення. Як саме це сталося — з тексту постанови незрозуміло.

Утім, кожну операцію суб’єкт господарювання відображає на своєму балансі, а на відповідну дату подається податкова звітність. Сам факт реєстрації або відмови в ній не веде до скасування операції та/або зміни податкових зобов’язань. На рахунках у СЕА ПДВ обліковуються кошти таких суб’єктів. Факт відсутності реєстрації ПН призводить лише до того, що гроші постачальника товару/надавача послуги в СЕА ПДВ не переказуються на відповідний рахунок одержувача.

Коштами бюджету (держави) гроші, розміщені на рахунку в СЕА ПДВ, стають після подання податкової звітності та перерахування із цих рахунків на рахунки бюджету. Тобто сам факт автоматичної реєстрації податкових накладних «ризикового» підприємства не може призвести до спричинення збитків державі. Збиток у даному випадку може виражатися тільки в одному — в неправильному розрахунку податкових зобов’язань (заниженні) і, відповідно, у несплаті (недоплаті) податків.

Податковий кодекс визначає відносини у сфері сплати податків. Підстави для виникнення податкового зобов’язання визначаються саме цим кодексом. Органами контролю у сфері оподаткування ПК визначає «податкові та митні органи», лише вони можуть перевіряти/визначати коректність розрахунку податків і зборів. Тільки податкові органи можуть проводити перевірки з питань дотримання податкового законодавства. Результатом перевірки може стати податкове повідомлення-рішення, яке не вступає в силу (не вважається узгодженим) до кінця процедури адміністративного або судового оскарження. І лише після того, як ППР уважається узгодженим, може виникнути збиток державі.

Теоретично можливо, що в результаті перевірки податкові органи звернуться до суду для визнання угоди між постачальником і одержувачем фіктивною. У разі позитивного рішення суду (або в інших випадках) ДПС може зняти з одержувача податковий кредит і скласти ППР.

Якщо процедура адміністративного та судового оскарження ППР завершиться на користь ДПС, у платника виникне податковий борг, а в держави — збиток. Але все перераховане ніяк не пов’язане з питанням реєстрації (відмови в реєстрації) самої податкової накладної та, відповідно, перерахування коштів з одного рахунку в СЕА ПДВ на інший. Дії ДПС, як і результат перевірки, від реєстрації/відмови в реєстрації не змінюються. Як і їх наслідки.

Тож стверджувати, що автоматична реєстрація накладних «ризикового» платника ПДВ може призвести до збитків державі, — маячня цілковита, до того ж небезпечна.

Прецедент, inter alia

А що ж слідчий суддя? — запитаєте ви. Розбив наголову доводи слідчого та прокурора?

«За викладених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що дії органу досудового розслідування у кримінальному провадженні… спрямовані на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування… Крім того, слідчий суддя бере до уваги п.42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України», в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним… З огляду на викладене клопотання слід задовольнити, а строк досудового розслідування продовжити на 6 місяців».

Давайте розберемося, що ж це за рішення ЄСПЛ і наскільки доречне його застосування. Отже, фабула: «29.04.2003 перша заявниця звернулася до Компаніївського районного відділу міліції з проханням забрати її сина Василя М… до установи для витвережування, оскільки той перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації. На її виклик прибули двоє працівників міліції, С. і П. За твердженням жінки, вони глузували з Василя М. і били його, незважаючи на її протести, затягли його в службовий автомобіль та відвезли до відділу міліції.

Заявники стверджували, що Василь М. помер унаслідок поганого з ним поводження з боку працівників міліції. Вони також скаржилися, що не було проведено ефективного розслідування обставин його смерті».

І той самий п.42 рішення: «Суд повторює, що обов’язок держави захищати право на життя за ст.2 конвенції, розтлумаченою в поєднанні із загальним обов’язком держави за ст.1 конвенції, яка зобов’язує «гарантувати кожному, хто перебуває під [її] юрисдикцією, права і свободи, визначені у конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування, коли особу вбито в результаті застосування сили. Розслідування має бути, inter alia, ретельним, безстороннім і сумлінним».

Як стосується цей п.42 рішення ЄСПЛ розслідування ГСУ НП справи за ч.2 ст.364 КК? Причому, як ми розібралися, самі дії працівників ДПС апріорі не могли призвести до заподіяння збитків державі.

Відповідь колись озвучив Микола Озеров, коментуючи «Суперсерію-1972» за участю радянських і канадських хокеїстів: «Такий хокей нам не потрібен!»