Закон і Бізнес


Під корпоративною завісою

Перспективи спорів, сторонами яких є юридичні особи та учасники товариств


Олена Кібенко активно бере участь у різноманітних онлайн-заходах і намагається пояснити, як ВС дійшов до тих чи інших правових позицій.

№14 (1520) 03.04—09.04.2021
Ігор НОВИКОВ
7339

Корпоративні відносини та їх форми набирають усе більшої популярності. Саме це, на думку деяких правників, є поштовхом до рекодифікації. Та, поки концепція оновленого кодексу все ще опрацьовується, обговорюють актуальну судову практику корпоративних спорів.


Кодекс майбутнього

Національна асоціація адвокатів України спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування провели форум із корпоративного права. Учасники заходу поділилися спостереженнями щодо загальних тенденцій у цій галузі права.

Зокрема, правники відзначили, що останнім часом усе частіше відбувається зміна практики й відступлення Великою палатою ВС від своїх попередніх висновків. Не без сарказму обговорили учасники й той факт, що кожна з галузей корпоративних відносин мріє про створення вузькоспеціалізованого суду. До прикладу, Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просувають ідею появи фінансового суду.

Однак не спадає й актуальність рекодифікації. Саме тому член робочої групи, народний депутат Іван Калаур окреслив найбільш важливі моменти цього питання.

За словами спікера, розробники проекту рекодифікації щотижня беруть участь у заходах, де обговорюють зміни до Цивільного кодексу та скасування Господарського кодексу. «І це цілком природно, адже ми повинні розуміти ступінь відповідальності й масштабність завдань, які стоять перед нами. Адже з оновленим кодексом ми підемо в завтрашній день. Із цим кодексом житимуть наші діти й наступні покоління, і хотілося б їм залишити добротну юридичну спадщину», — зазначив І.Калаур.

За новим проектом, корпоративні права будуть одним із видів цивільних правовідносин. За словами І.Калаура, одні договірні конструкції відживають себе, а інші, навпаки, — набирають усе більших обертів, і вони повинні бути належним чином окреслені в законодавчих актах.

Водночас інститути приватного права повинні бути оновлені не лише кількісно, а і якісно. Також спікер зізнався: якби було чітке усвідомлення того, що таке корпоративні права та корпоративні відносини, то можна було б уникнути дуалізму в підходах до кожного із цих правових феноменів.

Правовий бар’єр

Суддя Верховного Суду Олена Кібенко розповіла про оскарження учасником юридичної особи правочину, укладеного виконавчим органом цієї юрособи». Вона зазначила: хоча із цією темою вона виступає доволі часто на різних заходах, акценти весь час змінюються, адже в учасників виникає багато питань, а у практиці з’являються все нові й нові цікаві спори.

Спікер вкотре звернула увагу на популярну у правничій спільноті постанову ВП ВС від 8.10.2019 у справі №916/2084/17. У ній, спираючись на стст.92, 97, 98, 116 ЦК, суд дійшов висновку, що за договором, укладеним товариством, права та обов’язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Головний же висновок полягає в тому, що учасник товариства не може звертатись до суду для оскарження таких правочинів, бо його права та інтереси при цьому не порушені.

Також О.Кібенко зупинилася на понятті «корпоративної завіси». Зокрема, навела постанову ВП ВС від 17.02.2021 у справі №910/13643/19 щодо посилань у касаційній скарзі на необхідність ширшого врахування позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні «Фельдман та банк «Слов’янський» проти України» від 21.12.2017, ніж це було зроблено ВП ВС у справі №916/2084/17 та, що проникнення за «корпоративну завісу» за виключних обставин є виправданим.

Корпоративна завіса в такій категорії спорів є бар’єром, який відокремлює юридичну особу від її учасників та зумовлює неможливість останніх звернутись до суду за захистом прав юрособи замість неї (принцип неможливості ототожнення юрособи та її членів). Суд зазначив, що проникнення за «корпоративну завісу» або нехтування правосуб’єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин. Зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації через її ліквідаторів (п.66).

Похідні позови

Суддя Господарського суду Чернігівської області, к.ю.н. Марія Демидова охарактеризувала особливості розгляду похідних позовів про відшкодування збитків у спорах між господарським товариством та його посадовою особою.

Доповідач зауважила: «Ще з травня 2016 року у зв’язку з внесенням змін до законодавства, у господарському судочинстві було запроваджено нову категорію справ — спори між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих діями (бездіяльністю) такої посадової особи. Мета змін — захист прав міноритарних акціонерів. Нововведення — надання можливості учасникам (акціонерам) звертатися до суду з похідним позовом до його посадових осіб про відшкодування завданих товариству збитків».

Особливості розгляду похідних позовів М.Демидова проілюструвала прикладами із судової практики. Так, постановами Касаційного господарського суду від 9.09.2020 у справі №905/1347/19 та 13.11.2019 у справі №921/402/18 попередні рішення були скасовані, а справи повернені на новий розгляд.

Також спікер звернула увагу на висновок КГС у справі №922/2187/16, в якому суд зазначив, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно та розумно. Протиправна поведінка може виражатись і в неналежному чи недобросовісному виконанні дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних рішень. А обов’язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що він повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички та здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю.

Водночас постановами КГС у справах №№923/1315/16, 910/2018/17, 910/5100/19 було відмовлено в задоволенні позову, оскільки не доведено наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Також учасники форуму відзначили, що в корпоративних спорах не менш важливим є питання практичної реалізації судового рішення. Адже такі рішення мають співвідноситися з реаліями та можливостями їх застосування в межах примусового виконання.