Закон і Бізнес


Скарга вимагає заявника

Суддю покарали за формальне недотримання прав учасника процесу


№14 (1520) 03.04—09.04.2021
Ірина КАРВАЙ
5328

У поліції не взяли до уваги заяви чоловіка про злочин. Суддя відмовив у задоволенні скарги на таку бездіяльність, але трохи відступив від вимог закону. І саме Феміда виявилась у цій ситуації крайньою.


Відмова в правосудді

На розгляд до третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя потрапила скарга на Тимура Каращука з Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Дисциплінарну справу (№584/3дп/15-21) відкрили за заявою особи, котра нарікала на неналежну поведінку законника під час розгляду справи за скаргою на бездіяльність працівників Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Скаржник обурився, що Т.Каращук належним чином не повідомив його про час та дату розгляду скарги. При цьому чоловік пояснював, що ухвалу від 26.11.2020, постановлену за результатами розгляду цієї скарги, йому надіслали 30.11.2020, а вручили 4 грудня, тобто після закінчення встановленого КПК строку для її оскарження в апеляційному порядку. Такі дії служителя Феміди чоловік розцінив як незаконну відмову в доступі до правосуддя.

Тож у листопаді минулого року скаржник звернувся до слідчого судді щоб зобов’язати Лозівський ВП внести відомості за його заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У жовтні він надіслав туди заяву про скоєння злочину за ст.366 («Службове підроблення») Кримінального кодексу, проте запису в реєстрі так і не дочекався.

Натомість законник відмовив у задоволенні скарги, мотивувавши своє рішення тим, що до ЄРДР уже внесено відомості щодо даного кримінального правопорушення.

Цьогоріч Харківський апеляційний суд відмовив скаржнику в перегляді ухвали Т.Каращука. Бо скаргу було подано після закінчення строку на апеляційне оскарження, а заявник не порушив питання про його поновлення.

Не залишив номера

Утім, ТДП вказала на порушення з боку першої інстанції — Т.Каращук розглянув скаргу всупереч вимогам ч.3 ст.306 Кримінального процесуального кодексу, що забороняє це робити без повідомлення та участі скаржника. Зазначена норма не передбачає альтернативи щодо можливості розгляду скарги, наголосила палата, зауваживши при цьому, що ухвала судді не містить інформації щодо часу й місця її розгляду.

Таким чином, члени ВРП дійшли думки, що недотримання вимог ст.306 КПК перебуває в причинному зв’язку з порушенням прав учасника кримінального процесу.

У письмових поясненнях, наданих ТДП, Т.Каращук виправдовувався тим, що скарга не містила номера телефону заявника. До того ж той жодного разу не з’явився до суду та не цікавився рухом своєї справи.

Стосовно доводів скаржника щодо отримання ним копії ухвали після закінчення строку на апеляційне оскарження законник зазначив: відповідно до ч.3 ст.395 КПК, якщо ухвалу постановлено без виклику особи, що її оскаржує, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Утім, пояснення судді не переконали «дисциплінарників» у тому, що допущені порушення не тягнуть на покарання. Так, аргумент щодо відсутності телефону не гідний уваги, позаяк не узгоджуються з положеннями ст.135 КПК. Адже, крім сповіщення по телефону, передбачені й інші способи виклику.

Разом з тим, урахувавши позитивну характеристику законника, на перший раз дисциплінарний орган обмежився попередженням.