Закон і Бізнес


Примушування до взаємин

НАЗК запропонувало адвокатам показати гаманці задля дружніх стосунків


Завдяки дистанційному режиму Сергій Осика (у центрі) під час засідання встиг не тільки висловити свою думку, а й навідатися до офісу НАЗК, аби подати адвокатський запит.

№14 (1520) 03.04—09.04.2021
Вікторія ЯКУША
4236

Боротьба з корупцією — чудове прикриття для пошуку нових лазівок у законодавстві та вияву творчих здібностей своїх стражів. Цього разу окремі органи хочуть зазирнути в гаманці адвокатів, але виключно з дружніми намірами…


Лист зі сподіваннями

Рада адвокатів України зібралася на позачергове засідання для того, щоб обговорити кілька нагальних для адвокатури питань. Серед них виявилось і питання щодо декларування членів дисциплінарних палат, регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Голова Національної асоціації адвокатів України, РАУ Лідія Ізовітова повідомила, що 22 березня до ВКДКА надійшов дивний лист за підписом керівника юридичного департаменту Національного агентства з питань запобігання корупції. Він містив доволі цікаве формулювання: «Члени КДКА та ВКДКА мають подавати електронні декларації, щоб налагодити дружні стосунки». Лист при цьому не має жодного офіційного статусу, на відміну від роз’яснення НАЗК, даного у 2020 році, що адвокати не є суб’єктами декларування (докладніше див. «Суб’єктивне декларування». — Прим. ред.).

Здавалося б, описана проблема не повинна була викликати дискусій між адвокатами. Однак лише її обговорення тривало майже 3 год.

Так, представник дисциплінарної палати КДКА Харківської області Максим Шевердін закликав, аби РАУ прийняла «хоч якесь» рішення, що могло б стати інструментом захисту членів КДКА та ВКДКА. Натомість Л.Ізовітова наголосила, що РАУ не може приймати рішення та давати роз’яснення в таких питаннях, мова може йти тільки про звернення, яке ґрунтуватиметься на роз’ясненні НАЗК від 2020 року.

Водночас члени РАУ звернули увагу на те, що відбується підміна понять під приводом боротьби з корупцією. Адже адвокати дійсно проти корупції, проте адвокатура та її органи загалом боротьбою з нею не займаються.

У свою чергу представник Донецької області Сергій Осика теж наголосив на тому, що НАЗК залишається органом, м’яко кажучи, недружнім до адвокатури. Адже на окремих працівників НАЗК ним були складені адмінпротоколи про нереагування на адвокатські запити. Утім, за його словами, судді бояться виносити рішення в даних справах. І, на його думку, дії НАЗК очевидно виходять за межі повноважень, і це видно неозброєним оком ще й з огляду на останній надісланий лист.

Зрештою, обміркувавши, в якій саме формі озвучити позицію в цьому питанні, члени РАУ проголосували за направлення звернення до Верховної Ради та інших органів влади про дії окремих осіб НАЗК, які призводять до утиску інтересів адвокатури та спрямовані на одержавлення органів адвокатського самоврядування.

Водночас Л.Ізовітова наголосила, що йдеться не про колективну, а про індивідуальну відповідальність. Так, після отримання документа було проведено робочу нараду з представниками КДКА регіонів. «Має лист НАЗК статус роз’яснень чи ні? Регіони сьогодні стурбовані цим питанням. У нас немає дискреції на роз’яснення закону «Про запобігання корупції», тому асоціація не може заборонити або зобов’язати подавати декларації —кожен має обирати свою лінію поведінки», — зауважила вона.

Законодавче дежавю

Під час засідання члени РАУ також заслухали голову комітет НААУ з питань безоплатної правової допомоги Олександра Дроздова. Так, комітетом було напрацьоване звернення, поштовхом до якого стала поява проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання» (№5107) та альтернативного йому №5107-1.

О.Дроздов зауважив, що ситуація нагадує йому дежавю, адже у 2019 році вже була спроба прийняти аналогічний законопроект, що передбачав уведення принципу peer review, який посягав на адвокатську таємницю. Тоді адвокатура неодноразово зверталася до ВР із закликами не допустити прийняття такого закону, оскільки сам проект ніяк не узгоджувався із думками адвокатської спільноти. У 2019 році ініціатива не набрала потрібної кількості голосів.

На думку О.Дроздова, нові законопроекти щодо БПД посягають на конституційну незалежність адвокатури. Ця вперта позиція Міністерства юстиції виражається і в небажанні допустити адвокатів до керівництва Координаційним центром з надання безоплатної правової допомоги. Адже їх цілком влаштовує кандидатура нинішнього в.о. директора КЦ БПД Олександра Баранова.

Отже, схоже, не тільки НАЗК, а й Мін’юст прагне «подружитися» з адвокатурою. Перше хоче зазирнути в гаманці адвокатів, а другий — в адвокатське досьє. Вочевидь, чиновники обрали неординарний шлях до дружби. Це скоріше нагадує зовсім інші відносини.