Помилки минулого

Нардепи зробили крок до розблокування роботи конкурсної комісії з обрання директора ДБР

Народні обранці вирішили виправляти помилки минулого, а тому взялися за проблеми річної та семирічної давнини. Отож, на порядку денному відновлення роботи конкурсної комісії з обрання директора Державного бюро розслідування та передача функцій контролю за обігом ГМО належному органу.

На кого вішати всіх собак?

Щільний графік народних депутатів через проведення позачергової сесії — не завада для відвідування Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, принаймні не для всіх. Тим паче, якщо на кону призначення на таку важливу посаду — директора ДБР. Тож не минуло й року, як нардепи взялися розблоковувати роботу конкурсної комісії з проведення відбору кандидатів.

Річ у тім, що відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» №305-IX членів конкурсної комісії мали б делегувати парламентарі та урядовці. Перші свій обов’язок виконали, а от в Уряді з представниками забарились. Усе через те, що відповідно до резолюції Прем’єр-міністра від 21.01.2020 №47676/1/1-19 Мін’юсту було доручено розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів список кандидатур до складу конкурсної комісії. Натомість, виконання цього доручення Мін’юст міг розпочати лише після отримання від Міністерства закордонних справ пропозицій міжнародних організацій стосовно їхніх протеже до складу комісії.

Утім, станом на 2.02.2021 до Мін’юсту відповідні пропозиції не надійшли. У МЗС же стверджують, що вжили всіх заходів щодо залучення міжнародних експертів до складу конкурсної комісії. Тобто ситуація нагадує ту, що склалася торік із формуванням конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Щоправда, у випадку із ВККС це був, імовірніше, демарш, пов’язаний із незгодою наших міжнародних партнерів зі стрімкістю, з якою нова влада взялася за оновлення кадрів. Цього ж разу більшість міжнародних організацій повідомили про неможливість номінувати своїх представників з огляду на специфіку їхніх повноважень. Водночас готовність запропонувати своїх експертів виявило Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Але процес прийняття рішень по суті запрошення української сторони певною мірою уповільнюється через погіршення епідеміологічної ситуації в Бельгії, а також зміни в регламенті OLAF, якими передбачено розмежування функцій між OLAF та прокуратурою ЄС із захисту фінансових інтересів Євросоюзу.

Так, з’ясувалося, що без внесення змін до норм про обов’язковість залучення експертів обрати керманича органу досудового розслідування стає неможливим. Самі ж нардепи погоджуються, що патова ситуація дещо затягнулася, бо нема з кого спитати про перебіг слідства в багатьох резонансних справах. А постійні ротації виконувачів обов’язків не додають ефективності та статусності органу. До того ж нардепи переконані, що відсутність директора ДБР — це одна з перших причин відсутності таких жаданих вироків. Адже вже третя весна прийшла…

Саме тому в парламенті зареєстрували проект «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо розблокування діяльності комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань» №5117. Головна ідея документа повернути право Кабміну без міжнародних організацій визначати 3 кандидатури до складу конкурсної комісії.

Один із народних обранців Максим Бужанський зазначив, що він особисто категорично не проти долучати міжнародних експертів до конкурсу. Але головна проблема, переконує парламентар, полягає в тому, що за цілий рік ніхто з міжнародних експертів не висловив ні бажання, ні намірів долучатися до цього процесу. Натомість, кінцевими бенефіціарами відповідальності за неякісну роботу ДБР є парламент. Водночас нардеп переконаний, що в них немає ніякого морального права запитувати про результати роботи силового органу, поки немає постійного керівника.

Утім, іншу думку має нардеп Олександра Устінова. Вона вважає, що винні у відсутності конкурсної комісії сидять на вул. Банковій, бо ж за рік нічого не зробили навіть для організації конкурсу. «Головна проблема не в тому, що міжнародні експерти не долучаються, а в тому, що Офіс Президента нічого не хоче робити для проведення цього конкурсу», — сказала вона. Також нардеп додала, що комітет може будь-як змінювати процедуру, але поки в ОП не розпочнуть підготовку до конкурсу, ДБР так і залишатиметься без директора.

Вочевидь, відчуваючи, що відсутність директора спричиняє репутаційні втрати як для самого ДБР, так і для обранців, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений проект у першому читанні за основу. Щоправда, з огляду на графік роботи парламенту чекати на прийняття цього закону та формування комісії можна не раніше травня.

ГМО нікого не хвилювало?

Українській владі знадобилось близько 7 років, щоб узятися за питання безпечних та нешкідливих для здоров’я людини продуктів. У парламенті зареєстрували проект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (№4541).

За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького, саме 31.03.2014 було ліквідовано Державну сільськогосподарську інспекцію. Попри те що більшість функцій поглинула Держпродспоживслужба, деякі — загубилися. Серед них і контроль за виявленням та обігом генетично модифікованих організмів.

Заступник міністра вказав, що, хоча в країні використання та поширення ГМО-продуктів заборонено, але час від часу такі прикрі випадки все ж трапляються. Водночас держава нічого не може вдіяти, бо повноваження з контролю залишила за неіснуючим органом. На додачу до всього з 2015 до 2019 року через дію мораторію перевірки не проводились.

Отож, подібну чи то колізію, чи то задум вирішили виправляти зараз. Головна ідея проекту — віддати повноваження з контролю належному суб’єкту. А також встановити відповідальність за «порушення заходів біологічної і генетичної безпеки сільгоспрослин під час створення та використання ГМО у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу». За це пропонують встановити штрафи в розмірі: до 5100 грн. — для громадян та до 8500 грн. — для посадових осіб.

Нардеп Олександр Бакумов слушно зазначив, що діяння «порушення заходів» є досить широким, а тому його варто звузити або конкретизувати для того, щоб під час правозастосування норми не виникало проблем. Отож, враховуючи суспільну важливість таких змін, нардепи рекомендували прийняти проект №4541 у першому читанні. Хоча, знову ж таки, посівна ось-ось розпочнеться, і рахувати ГМО-врожай доведеться, як і курчат, восени.