Закон і Бізнес


Ощадбанк проти РФ: чому рішення Міжнародного Трибуналу скасоване апеляцією


31.03.2021 11:15
2022

Паризький апеляційний суд відхилив Рішення Міжнародного Трибуналу від 26 листопада 2018 року у справі Ощадбанку проти Російської Федерації щодо відшкодування втрат у Криму, спричинених анексією півострова.


Про це повідомила прес-служба Ощадбанку, та оголосила про наміри негайно оскаржити це рішення, передає «Закон і Бізнес».

Ощадбанк вважає таке рішення апеляційного суду з точки зору права помилковим та таким, що суперечить усталеній прецедентній практиці як у Франції, так і в інших європейських країнах.

«При винесенні рішення паризький апеляційний суд не врахував особливості захисту прав інвесторів відповідно до міжнародних угод та їх співвідношення з засобами захисту, який пропонує арбітраж, - йдеться у релізі банку. - Крім того, наразі розглядається питання щодо правильності застосування процесуального законодавства та обсягу повноважень апеляційного суду».

В Ощадбанку висловили впевненість, що в наступній інстанції рішення апеляційного суду буде скасовано та рішення Міжнародного Трибуналу щодо відшкодування Російською Федерацією збитків, спричинених анексією Криму, на користь Ощадбанку залишиться в силі, як це було зроблено в інших інвестиційних справах за участю Російської Федерації.

Рішення Паризького апеляційного суду для видання «Закон і Бізнес» прокоментував керуючий партнер АО «Богатир та партнери» Володимир Богатир.

«За будь-яких обставин маємо сьогодні факт визнання Апеляційним судом Парижа того, що у арбітражного суду не було юрисдикції приймати рішення за позовом, - зауважив адвокат. - Суд фактично сприйняв позицію Росії, яка виходила з того, що інвестиції були зроблені, а кримське відділення Ощадбанку створено до 1 січня 1992 року, тобто ще в радянський період, - у зв'язку з чим вони не підпадають під дію Угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій».

На переконання В.Богатиря, позов був поданий некоректно, а доказова база виявилася неповноцінною. «Ймовірно це сталося через неправильний підбір юридичних радників, які не мають досвіду в подібного роду спорах, - припустив він. – І це необхідно в подальшому вивчати правоохоронцям. Можливий напрям розслідування, на мій погляд, – це зв’язок між екс-Прем'єр-міністром періоду пред'явлення цього позову, керівництвом банку і процедурою підбору самих радників».

Юрист прогнозує, що суперечки навколо активів в Криму ще довго даватимуть підґрунтя для роботи юристів. «Державі та державним банкам необхідно більш уважно аналізувати подібні позови перед їх подачею» - резюмував В.Богатир.

Окремо він звернув увагу на те, що і українську і російську сторони в подібного роду суперечках представляють американські юридичні фірми або їх європейські офіси, «у зв’язку із цим постає закономірне питання наявності в Україні власної правової школи і прикладного значення здобутків сучасної юридичної науки».

Нагадаємо, з 2014 року витрати держави на послуги юридичних радників та інших фахівців із забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України невпинно зростали та становили у 2018 році 762,4 млн. грн. (близько 28 млн. долл. США). Відповідні цифри і список радників Міністерство юстиції України надало у відповідь на запит на отримання публічної інформації від В.Богатиря.

Закон і Бізнес