Закон і Бізнес


Анекдот від Мін’юсту

Точна кількість пострілів по приватних виконавцях не змінює протиправності


№14 (1520) 03.04—09.04.2021
Анатолій ТЕЛЯВСЬКИЙ, заступник голови Асоціації приватних виконавців України
6933

У лавах Міністерства юстиції стрес. Найвищі посадовці відомства, певно, настільки обурилися непокорою та активною позицією спільноти приватних виконавців у захисті своїх прав, що доручили підлеглим написати величезний позов і спробувати спростувати правду. Але все вийшло навпаки.


У гонитві за цифрами, а не сенсом

Важко зрозуміти, якою логікою керувалися чиновники Мін’юсту, коли готували позов проти Асоціації приватних виконавців України у відповідь на висвітлену позицію на прес-конференції «Проблема дисциплінарної практики Міністерства юстиції щодо приватних виконавців», що відбулася 15.02.2021. Готувала зазначений позов начальник відділу позовної діяльності управління судово-претензійної роботи департаменту з питань судової роботи в міністерстві Світлана Росоха.

З першого погляду результат її роботи виглядає вагомим. Це величезна й важка папка із сотнями аркушів паперу, копіями наказів та іншої документації щодо діяльності Дисциплінарної комісії приватних виконавців при міністерстві. Проте вся суть позову вмістилася на 4 сторінках із претензіями, які зводяться до начебто неточних чисел і вимог про спростування. Саме ці 4 сторінки й надихають на новий анекдот в юридичній спільноті.

«У суді розглядається справа про замах на вбивство.

Прокурор: «Підсудний стріляв у жертву 68 разів, що вказує на намір її вбити».

Підсудний: «Протестую, ви надаєте неточну інформацію! Не 68, а 78!»

Прокурор: «Дякую, суттєве уточнення. Це, напевно, змінює намір?».

Ось так і міністерство за нинішнього керівництва завдало цілих 78 «пострілів» по професії приватного виконавця в Україні. Очевидно, чиновники довго думали, як виконати вказівку керівництва щодо «захисту ділової репутації шляхом спростування інформації». Не знайшли нічого кращого, ніж причепитися до точності чисел.

Мовляв, у виступі заступника голови асоціації була неточність: він стверджував, що поточний склад ДКПВ на чолі з Андрієм Гайченком задовольнив 68 подань проти приватних виконавців, що вказує на упереджене ставлення до представників цієї професії як до конкурентів державної виконавчої служби. Насправді ж, за інформацією тепер уже прямо від міністерства, таких подань було задоволено… на 10 більше — 78!

Шкода тільки, що міністерство не надає таких відомостей приватним виконавцям одразу і не робить їх публічними. Саме тому асоціація використовувала останню отриману статистику.

Яскрава повчальна історія, як у гонитві за відбілюванням репутації власній установі лише завдано додаткової шкоди. Можна, звісно, подякувати чиновникам Мін’юсту за педантичність, але ключове повідомлення АПВУ від того стає тільки сильнішим: 78 разів приватні виконавці постраждали від дій дисциплінарної комісії станом на середину лютого 2021 року. А скільки ще буде таких випадків, якщо приватні виконавці себе не захистять…

Претензії до чисел продовжилися підрахунком подань за каденції попереднього складу ДКПВ. Регулятор нарахував 69 розглянутих подань стосовно приватних виконавців, з яких задоволено тільки 14, у результаті чого діяльність лише 3 осіб була припинена й ще кількох — тимчасово зупинена. Водночас за часів роботи міністра Дениса Малюськи та його заступника А.Гайченка через комісію пройшли вже 274 подання, задоволено — 78, а до відповідальності притягнули 66 приватних виконавців.

Проте знову працівників регулятора спіткала невдача. Міністерство своїм позовом ще раз підтвердило ключове повідомлення АПВУ — загальна кількість покарань за каденції нинішньої команди регулятора зросла приблизно у 12 разів! Асоціація, знову ж таки, дякує колегам з міністерства за чергове підтвердження ключового повідомлення, оприлюдненого на прес-конференції.

Не відповів на підробку

Наступна претензія міністерства також уражає логічністю. Нагадаємо: діяльність приватного виконавця Павла Говорова було припинено ДКПВ на підставі скарги, якої насправді не існувало. Про це боржник особисто заявив прямо під час засідання комісії, яка все одно прийняла підроблений документ.

Міністерство в позовній заяві вимагає спростувати зазначену інформацію. Адже, за його словами, причиною притягнення приватного виконавця до відповідальності слугувала не сама підроблена скарга, а небажання через неї відповідати регулятору.

Мабуть, за такою логікою, приватний виконавець зобов’язаний відповідати навіть на найвідвертіший фейк в Інтернеті, якщо він підписаний словосполученням «Міністерство юстиції». Який сенс був відповідати на запит, підстава для якого зникла, у позовній заяві, звісно, не зазначається. Це й не дивно, адже її писали не з метою віднайти істину.

Смішно й сумно водночас

Як у відомому анекдоті про те, що в процесі розслідування слідчому головне не вийти на самого себе, так і в марних намаганнях виправдатися та врятувати свою репутацію Мін’юст лише шкодить сам собі. Своїм позовом міністерству зробити цього вдалося: тепер юридична спільнота й українське суспільство знають із перших вуст самого регулятора про його вчинки.

Чомусь керівництво міністерства не може збагнути одну просту істину: правду все одно буде знайдено. Тут не допоможуть маніпуляції, претензії до точності зазначених чисел, які тільки погіршують показники, і намагання приховати очевидні факти.

Поточна поведінка міністерства, з одного боку, виглядає смішно, а з другого — на превеликий жаль, схожа на сперечання через точну кількість жертв комуністичного й націонал-соціалістичного режимів у XX ст. Але, якими б не були дані, це не відміняє їх злочинності. Так само, як і точна кількість винесених протиправних рішень Мін’юсту не змінює їх незаконного характеру.

Спільнота приватних виконавців і Мін’юст замість розгортання протистояння мають виконувати свої обов’язки перед українським суспільством, а саме — гарантувати ефективне та повне виконання судових рішень. Шкода, що наше міністерство сьогодні використовує державний ресурс не в тому напрямку.

Діловій репутації від того стає дедалі гірше, а ось за новий анекдот — спасибі.