Закон і Бізнес


Голова комітету НААУ з питань антикорупційної політики Олександр Готін:

«Заради медійного хайпу та прикриття провалів правоохоронці не цураються порушувати таємницю слідства»


Олександр Готін: «Заради медійного хайпу та прикриття провалів правоохоронці не цураються порушувати таємницю слідства»

№13 (1519) 27.03—02.04.2021
Каріна ПЕТРАШ
2498

Рішення Великої палати Верховного Суду, в якому сказано про незаконність отримання посвідчення захисника діючим суддею, наробило галасу в юридичних колах. В інтерв’ю «ЗіБ» адвокат і голова комітету з питань антикорупційної політики та комплаєнсу, що діє у складі Національної асоціації адвокатів України, Олександр ГОТІН пояснив, чому захисники намагаються вберегти колег від порушення закону, а твердження про закритий адвокатський клуб є хибним.


«Первісний медійний бум про буцімто викриття адвоката на хабарі часто закінчується виправдувальним вироком»

— Слово «корупція» у свідомості наших громадян викликає асоціацію з великою політикою чи чиновниками, але корупція серед адвокатів усе-таки не менш поширена. Одна із цілей роботи вашого комітету — запобігання виникненню конфлікту інтересів у адвокатів. Як часто захисники опиняються в таких ситуаціях?

— Адвокати, на відміну від прокурорів і суддів, не мають публічних владних повноважень, тому говорити про існування в адвокатів конфлікту інтересу, який властивий корупції, не доводиться. Так само комітет з питань антикорупційної політики не має адміністративних важелів впливу на корупційні прояви. Основний ресурс комітету у сфері боротьби з корупцією — експертно-аналітична робота.

Ми займаємося аналізом законодавства, що пов’язане з боротьбою з корупцією, розробленням пропозицій щодо вдосконалення державної політики в цій сфері, моніторингом проявів корупції за участю адвокатів. Я акцентую увагу: не корупційних дій адвокатів, а корупційних правопорушень за участю адвокатів. Також ми намагаємося проводити спільно із судовими установами, правоохоронними та прокурорськими органами науково-практичні заходи щодо запобігання корупції. Розглядаємо заяви фізичних та юридичних осіб про порушення законодавства у сфері боротьби з корупцією та ставимо перед компетентними органами питання про перевірку фактів таких порушень. Це лише неповний список тих завдань, які виконує комітет.

— Пошукова система Google на запит «адвокат, хабарництво» видає десятки сторінок, які майорять заголовками на кшталт «Адвоката затримали на хабарі». Настільки поширеною є ця проблема? Чи є статистика випадків, коли захисник іде в суд не з доказами та аргументами, а з валютою чи іншими цінностями?

— На жаль, не можу заперечувати існування таких історій. Випадки причетності окремих адвокатів до корупційних правопорушень трапляються. Утім, частіше мають місце факти вкидання в інформаційне поле бездоказових відомостей на кшталт «Адвоката затримали на хабарі», щоб створити суспільний резонанс і тим самим певною мірою вплинути на прийняття органами розслідування та судом процесуальних рішень.

Традиційним стало оприлюднення начебто перехоплених телефонних розмов і відеозаписів із фігурантами кримінальних справ, оприлюднення отриманих із «власних джерел» документів кримінальних проваджень, анонсування керманичами правоохоронних органів майбутніх затримань, обшуків, виклики на допити через ЗМІ тощо.

Правоохоронці заради швидкоплинного медійного хайпу та прикриття власних провалів, а також прорахунків розслідування й недолугості доказової бази не цураються йти на порушення інтересів і таємниці слідства. А тому й зливають і вкидають у ЗМІ матеріали досудового розслідування.

Якщо ж говорити про статистику хабарництва, зокрема за участю адвокатів, то треба брати до уваги не показники відкритих кримінальних проваджень, а кількість вироків. Сухі цифри свідчать, що первісний медійний бум про буцімто піймання адвоката на хабарі часто закінчується виправдувальним вироком. Утім, заголовки залишаються, а громадська думка вже сформована, бо люди не відстежують руху гучної справи, а вірять першим-ліпшим повідомленням.

— Якщо такі історії трапляються, як поводить себе асоціація? Ви висловлюєте солідарність і підтримку чи з дипломатичною витриманістю чекаєте рішення суду?

— На відміну від багатьох державних органів і неурядових структур, де в разі кримінального розслідування колеги нерідко намагаються якомога швидше позбутися, в адвокатському середовищі такого не існує. І питання тут не в дипломатичній витриманості.

Правник увесь час перебуває на вістрі конфліктів, адже представляє інтереси конфліктуючих сторін і від його професіоналізму залежить результат справи. Тому трапляється, що зацікавлені особи з метою змінити баланс позицій у спорі чи правовому конфлікті, задіюють механізми провокації та інсценування злочину, щоб позбутись активного опонента — адвоката.

Адвокатське співтовариство як ніхто не на словах, а на ділі знає справжню цінність ст.62 Конституції, де викарбувано, що особа вважається невинуватою та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку й установлено обвинувальним вироком.

Саме на цьому постулаті НААУ й будує своє ставлення до претензій з боку правоохоронних органів до наших представників.

«ВП ВС висловила позицію, що не можна бути «слугою двох панів»

— Недавно ВП ВС сказала своє слово в питанні щодо неможливості для діючих суддів набувати статус адвоката. У НААУ послідовно відстоювали позицію про неможливість одночасно перебувати під кількома присягами. Чи задоволені ви таким рішенням? Чи можна подібний висновок за аналогією застосовувати до прокурорів, державних службовців?

— Асоціація вже висловила свою позицію. Безумовно, ми задоволені цим рішенням. Можу лише додати, що в тій справі для аналізу був піднятий значний пласт правових проблем. І хотілося б подякувати та поаплодувати суддям ВП за глибинне та ґрунтовне дослідження предмета спору й за рішення, яке відповідає всім канонам закону, права, справедливості.

Стосовно можливості застосування цієї постанови за аналогією. Я вважаю, що сформульовані суддями ВС висновки за окремими позиціями є однотипними та можуть стосуватися прокурорів та державних службовців. Відповідно, можуть застосовуватися кваліфікаційно-дисциплінарними органами адвокатури як правоорієнтовні під час розгляду заяв держслужбовців про складання іспитів і проходження адвокатського стажування.

— Утім, висновок, хоч і ВП, — усе одно не закон. Яких надалі заходів уживатимуть в асоціації та чи буде ініційований проект про внесення змін до профільного законодавства?

— Очевидно, певні зміни мають бути. Які саме — не знаю, оскільки відповідне рішення із цього приводу має ухвалити Рада адвокатів України. Давайте дочекаємося цього рішення.

Водночас пропоную на проблему отримання держслужбовцями адвокатських посвідчень дивитися ширше. Подібні обмеження — в інтересах самих суддів, прокурорів та інших осіб. Органи адвокатського самоврядування намагаються, образно кажучи, уберегти зазначених осіб від порушень закону. Потрібно запобігти ситуації, коли держслужбовець чи інший правник у своєму прагненні одержати адвокатське свідоцтво мимоволі допустить порушення антикорупційного законодавства. Адже за це він може бути звільнений з публічної служби з усіма негативними наслідками для його кар’єри.

ВП висловила позицію, що не можна бути «слугою двох панів». Не можна одночасно бути суддею та адвокатом. Користі від цього не буде ні державі, ні суспільству.

Адвокатська спільнота завжди рада бачити у своїх лавах і суддів, і прокурорів, і працівників інших державних та недержавних структур. Але треба все робити за законом. Після закінчення публічної кар’єри, будь ласка, ставайте адвокатами та працюйте на користь людям, державі, суспільству й собі.

— У постанові ВП ідеться про те, що бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи в статусі судді суперечить меті антикорупційного законодавства. Тобто, виходить, чиновники, нардепи та прокурори, які свого часу отримали адвокатські свідоцтва, порушили антикорупційне законодавство? Якщо так, то про яку відповідальність може йти мова?

— Судді, які ухвалювали це рішення, в одному з пунктів (п.75 постанови від 10.02.2021 у справі №822/1309/17 — Прим. ред.) дали чіткий та однозначний правовий висновок. Бажання отримати доступ до професії адвоката в разі перебування в статусі судді не виглядає легітимним і суперечить меті антикорупційного законодавства. Щось додавати, гадаю, буде зайвим.

«Навіщо взагалі складати протоколи слідчих дій, якщо й так ясно, хто вчинив убивство?»

— Недавно ви назвали довгоочікуваним рішення об’єднаної палати Касаційного кримінального суду про правові наслідки відсутності в матеріалах справи постанови про призначення прокурора в кримінальному провадженні. Фактично поспіх із розслідуванням по гарячих слідах, забудькуватість і брак часу для винесення відповідної постанови може вилитись у втрату всіх доказів. У чому небезпечність відсутності такої постанови в матеріалах справи?

— Я б назвав це не забудькуватістю, а щонайменше грубою, неприпустимою безвідповідальністю. Конституція дуже чітко визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У кримінальній процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів, як належні: джерело, суб’єкт, процесуальна форма, фіксація, процедура, вид способу формування доказової основи.

В аспекті належного суб’єкта слід розглядати й прокурора. Усе просто: доктрина давно визначила, як має бути. У випадку вчинення прокурором, не призначеним вести конкретне кримінальне провадження, дій, останні вважаються виконаними неналежним суб’єктом. Отже, відсутність постанови про призначення прокурора зумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування.

Уявімо собі: постанова про призначення прокурорів відсутня в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням особи в скоєнні умисного вбивства. Через це зібрані органом досудового розслідування докази мають бути визнані судом недопустимими, а правопорушник уникне покарання.

Чи можна повністю виключити, що недолучення до матеріалів провадження відповідної постанови здійснене не зловмисно, щоб ізсередини зруйнувати справу? Яку тоді оцінку має отримати «забудькуватість» слідчого чи прокурора? Очевидно, що сувору, аж до кримінального покарання!

— Якщо абстрагуватися від того, що ви як адвокат перебуваєте по той бік барикад, чи справедливим є такий висновок? Чи можна виправдати вбивцю тільки тому, що прокурор не виніс постанови?

— Виконуючи свій професійний обов’язок, прокурор має довести перед судом за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що існує єдина версія для пояснення розумною та безсторонньою людиною фактів, установлених у суді. Це винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому докази мають бути здобуті тільки уповноваженими на те особами та органами. Способами та засобами, які призначені для одержання певних доказів. Мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їх послідовність, склад учасників. Докази повинні бути закріплені належним чином.

Якщо керуватися емоціями й міркувати, що можна обійтися без постанови про призначення прокурора, то чому б не допустити, що можна обійтись і без вручення особі повідомлення про підозру, а просто покласти її в матеріали справи? Навіщо проводити експертизи, якщо всі свідки й так указують на особу, як на таку, котра могла вчинити вбивство? Навіщо взагалі складати протоколи слідчих дій, якщо й так ясно, хто вчинив убивство?

Керуючись такою логікою, можна дійти до абсурду, що нам і суд не потрібен, а достатньо ввести певні параметри справи в комп’ютер, і той згенерує свій «незаангажований вирок».

Переконаний, що тільки суворе дотримання кримінальної процесуальної форми, належне оформлення всіх необхідних документів і доказів у справі є запорукою законного та справедливого судового рішення.

«Для юридичних компаній антикорупційний комплаєнс — важливий атрибут професійної діяльності»

— Адвокати часто-густо скаржаться на утиски та порушення прав як суддями, так і прокурорами. Ви особисто часто стикалися з подібними інцидентами?

— Такі випадки в моїй практиці іноді трапляються. Але я ставлюся до цього, образно кажучи, як до своєрідної гри в шахи між сторонами обвинувачення й захисту. Якщо мій процесуальний опонент, а інколи й суд, намагається діяти не за правилами, це дає лише короткочасний ефект. Але насправді для нього це тільки проблема, відкладена в часі, рано чи пізно все повернеться в законне русло. Проміжна перемога опонента нерідко виявляється для нього у фіналі пірровою.

Проте по-справжньому приємно, коли, незважаючи на жорсткі баталії та напружений судовий процес, обвинувачення й захист здійснюють конструктивну критику доводів протилежної сторони. Також важливі коректне ставлення та взаємоповага. Така форма боротьби в моїй практиці, на щастя, трапляється частіше. Утім, випадки невігластва та брудної гри також бувають.

— Настільки актуальним є антикорупційний комплаєнс серед юридичних фірм і чи зацікавлені власники ЮК в системі таких заходів?

— Юридичний бізнес — сфера, де кількість різнопланових ризиків подекуди зашкалює. Якщо клієнт має прагнення позбутися ризиків, він звертається до фахівців, які визначають ті ризики. Такі компанії швидко отримують рекламації.

Для юридичних компаній, які працюють за класичними канонами, антикорупційний комплаєнс — важливий атрибут професійної діяльності.