Закон і Бізнес


Немає часу? А ви пошукайте!

Законницю покарали, бо доручила секретареві вносити рішення до ЄДРСР


Завдяки Олександрі Брагіній ми дізналися, що система, в якій судді створюють ухвали, далеко не еталон. Якщо це дійсно так, генії цифровізації могли б попрацювати й там.

№13 (1519) 27.03—02.04.2021
Ірина КАРВАЙ
20938

Чи повинен суддя виконувати суто технічні функції та надсилати документи до Єдиного державного реєстру судових рішень особисто? На думку судді, для цього є секретар, що прямо прописано в посадовій інструкції. Проте у Вищій раді правосуддя вважають інакше.


Дві неотримані ухвали

Друга дисциплінарна палата ВРП розглянула справу (№502/2дп/15-21) стосовно Олександри Брагіної з Київського окружного адміністративного суду. Скаржник нарікав, що під час розгляду його позову проти Головного управління Міністерства внутрішніх справ суддя «безпідставно затягувала розгляд заяв, зволікала з виготовленням судових рішень, несвоєчасно надала копії ухвал позивачу та ЄДРСР» тощо. Річ у тім, що чоловікові не видали довідку для перерахунку пенсії, тож він просив суд визнати бездіяльність МВС протиправною, зобов’язати виготовити нову довідку й надіслати її до Пенсійного фонду.

Скаржник повідомив ДП, що отримав ухвалу законниці зі значним запізненням. Мовляв, О.Брагіна вирішила надіслати її тільки після його звернення до суду, тоді ж документ потрапив і до ЄДРСР.

Більше того, скаржник наполягав, що ухвала «сфальсифікована», оскільки винесена «заднім числом» — після отримання заяви про зміну предмета позову. Другу ухвалу також постановили «заднім». У будь-якому разі скаржник отримав обидва рішення тільки після звернення до суду.

ДДП з’ясувала, що копію першої ухвали передали до канцелярії з затримкою у 5 місяців, а другу — зі зволіканням у 3 місяці, про що свідчили відмітка на зворотному боці копій супровідного листа. Обидві ухвали створили через 5 та 3 місяці, цей факт встановили за допомогою витягу з комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», що надав голова суду.

Гальмівна система

У своїх письмових поясненнях суддя зазначала, що наступного дня після того, як перша заява надійшла до КОАС, вона була залишена без руху через суттєві недоліки, що перешкоджали вирішенню питання про відкриття провадження (на підставі стст.161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства). Того самого дня ухвалу перевели зі стану «чернетка» у стан «проект» з накладенням електронного цифрового підпису та надіслали до ЄДРСР.

Щодо несвоєчасного оприлюднення та виготовлення текстів ухвал про продовження строку для усунення недоліків та повернення позовної заяви, О.Брагіна переклала вину на програму. Мовляв, в КП «ДСС» некоректно відображалися дати створення документів.

Законниця стверджувала, що повні тексти рішень були виготовлені в зазначені дати, за допомогою текстового редактора Microsoft Word та внесені до КП «ДСС» із датами створення документів — лютий та травень 2019 року. Виготовлення ж більшості текстів у сторонній програмі О.Брагіна пояснювала вкрай повільною обробкою інформації автоматизованою системою «ДСС», яка гальмує процес правок документів, що перебувають у статусі «чернетка».

Суддя стверджувала, що текстова частина рішень не зберігалася через недосконалості функціоналу системи, неповне та некоректне відтворення інформації та реквізитів документів у електронно-цифровій формі.

Функціонал системи «ДСС» обмежений через недостатній обсяг пам’яті серверів суду. Постійно обробляє велику кількість інформації, тому процес введення документа інколи потребує більше 15 хв. робочого часу, тоді як розгляд судових справ триває майже без перерв протягом усього робочого дня, пояснила законниця.

Гріхи секретаря

Також О.Брагіна зауважила, що в зазначений період часу в неї не було помічника та значно збільшилось навантаження через відсутність половини складу суддів — із 22 працювали тільки 11. Тому обов’язки помічника судді розподілили між нею та секретарем судових засідань.

Законниця надала ДДП статистику свого навантаження у той період: за рік прийнято 1196 процесуальних рішень. З урахуванням часу на ознайомлення із матеріалами справи лише виготовлення ухвал потребувало близько 227 робочих днів, а їх в неї було тільки 194. Тож за таких умов з метою більш ефективного використання наявних у неї ресурсів вносити до системи ухвали вона доручила секретарю. Але вона вчасно не виконала надане доручення — також через надмірне навантаження.

Своє рішення про делегування секретареві права внесення до реєстру судових рішень з накладанням електронного цифрового підпису О.Брагіна вважає правомірним. Адже згідно з п.2.13 посадової інструкції секретаря судового засідання КОАС, до кола обов’язків входять також виконання доручення судді, що стосуються організації розгляду справ. У березні минулого року секретар вже звільнилася, за власним бажанням.

При цьому зазначила, що секретар мала всі об’єктивні можливості надіслати до реєстру вчасно виготовлені ухвали, скориставшись ЕЦП.

Законниця погоджувалася, що несвоєчасне внесення ухвал до ЄДРСР є порушенням. Проте скаржник «мав об’єктивну можливість у будь-який час ознайомитись із текстами ухвал у паперовому вигляді при зверненні до суду». До того ж він не оскаржував ухвали, а несвоєчасне їх внесення до реєстру жодним чином не вплинуло на його право на доступ до правосуддя.

Непідтверджені виправдання

При цьому законниця просила палату урахувати висновки Верховного Суду. Адже у палаті раніше вже сприймали доводи про надмірне навантаження, зазначивши, що належне ставлення до обов’язків, ефективна організація роботи судді позитивно вплинули б на строки розгляду справ та строки виготовлення повних текстів рішень.

Також у ВРП мав місце висновок про те, що несвоєчасне внесення до реєстру відомостей не є безумовною підставою для дисциплінарної відповідальності. Мовляв, свого часу орган не покарав через це двох інших служителів Феміди.

Проте ДДП дійшла висновку, що всі ці пояснення не спростовують встановлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин.

Натомість Порядок ведення ЄРДСР не дозволяє «делегування»: рішення повинні бути підписані тільки ЕЦП судді, й жодним чином цей обов’язок не міг бути покладений на секретаря судового засідання.

Та й позивач не міг ознайомитися з ухвалами самостійно через те, що довгий час їх просто не існувало — несвоєчасне виготовлення ухвал підтверджувалося і несвоєчасним надсиланням їх копій на адресу позивача.

Виправдання щодо перенавантаження у ДП не взяли до уваги. Мовляв, порівняно з іншими суддями, в О.Брагіної воно виявилося середнім. А те, що, за даними Ради суддів, «середнє» по КОАС торік більше як у 4 рази перевищує нормативне, схоже, членів ВРП не вразило.

Тож врешті палата дійшла висновку, що пояснення законниці взагалі не містять даних про наявність об’єктивних причин допущених зволікань з виготовленням умотивованих судових рішень.

Оскільки за минулий рік суддю вже двічі притягали до дисциплінарної відповідальності, стягнення нею досі не погашені. Тож цього разу до них додалася ще й сувора догана з позбавленням права на отримання доплат протягом трьох місяців.

А колегам О.Брагіної тепер слід замислитися, як у нинішніх умовах недофінансування і строки розгляду не порушити, і встигати виконувати технічну роботу щодо наповнення реєстру. Можливо, слід частіше питати у ВРП: де ж ЄСІТС та положення про неї?