Закон і Бізнес


Бумеранг для гаранта

У монобільшості вимагають справедливих вироків за вандалізм, а Президент — перевірки юридичної чистоти покарань активістів


У владній партії сказали, що поліціанти стояли осторонь, аби не піддатися на провокації мітингарів і не створити «ілюзію розгону».

№13 (1519) 27.03—02.04.2021
Альона КАУФМАН
1552

Зовнішній вигляд Офісу Президента нині як ніколи нагадує внутрішній світ героя роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Така картинка й контекст викликали обурення у владної партії. Її члени зареєстрували цікаву постанову та вимагають чесного та справедливого суду. Щоправда, вибірково…


Амбітні вимоги

Очевидно, мітинги скоро припиняться, вул. Банкову відмиють і приведуть у належний стан, принаймні зовні. Натомість правосуддя загалом та деякі судді потраплять у патову ситуацію.

Так уже повелося в Україні, що певні події в нас сприймаються негативно лише після того, як їх починають засуджувати та висловлювати стурбованість. Коли ж громадські активісти палили ватри під стінами судів, привозили шибениці під будинки суддів, блокували виїзд автозаків із судів, називали делегатів XVIII з’їзду суддів «нечистю», то ні в ОП, ні у Верховній Раді таких дій не засуджували.

Коли ж активісти прийшли в гості до гаранта та зробили все для того, щоб він побачив їх силу та наміри, то президентська фракція миттєво вибухнула постановою «Про засудження подій, що відбулись 20 березня 2021 року біля Офісу Президента України» (№5295).

У документі йдеться про необхідність забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та надання юридичної оцінки подіям. Водночас прикриту фіговим листочком бездіяльність поліції в пояснювальній записці нардепи тлумачать так: «Поліція намагалася зупинити протиправні дії учасників протесту та відтіснити їх від входу в ОП, однак протестувальники з метою провокування правоохоронців на жорсткі дії та для створення ілюзії розгону нібито мирної акції, почали кидати в поліцейських фаєри, у зв’язку з чим правоохоронці змушені були відступити».

Тож через те, що 20.03.2021 поліцейські дали задній хід, тепер народні обранці доручають розслідування погромів під будівлею ОП аж трьом силовим відомствам — Службі безпеки, Міністерству внутрішніх прав і Державному бюро розслідувань. Завдання для цих органів сформульовано так: визначити ступінь вини учасників, організаторів і замовників події в завданні матеріальної шкоди державному майну та забезпечити притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

Поставлені вимоги надто аж амбітні, бо ж планують з’ясувати імена замовників. Тут головне, так би мовити, не вийти на самих себе або своїх. А такий ризик дійсно є, адже напередодні акцій на сторінці одного з народних обранців з’явився список із 27 нардепів, які висловили готовність узяти на поруки засудженого за розбій, викрадення людини та незаконне носіння вогнепальної зброї Сергія Стерненка, на честь дня народження якого й проводились акції. Серед охочих були й представники партії «Слуга народу»: Ігор Василів, Лада Булах, Єгор Чернєв, Дмитро Гурін, Олександр Маріковський. До речі, останній хоч і готовий був узяти на поруки засудженого, але дії мітингарів засудив та ще й підписався під проектом постанови…

На протиході справедливості

Власне за проект реагування на акт вандалізму парламентарі збираються голосувати на позачерговому засіданні, що скликається на 30 березня. Утім, після безперечно швидкого та неупередженого розслідування за справу візьмуться судді, від яких будуть вимагати справедливих рішень та вироків. Проблема лише в тому, що справедливість юридична не завжди збігається із розумінням справедливості в головах вуличних протестувальників.

Для того, щоб покарати хоча б одного учасника акцій суддям потрібна ще та наснага, що вони вже відчули під час обирання запобіжного заходу одному із затриманих на вул. Банковій, якого підозрюють у розбиванні скла на дверях ОП. Адже під стінами Печерського районного суду м.Києва вже традиційно стояла група підтримки. Ті ж самі активісти, які напередодні трощили та розмальовували символ президентської влади прийшли пильнували за роботою слідчого судді.

У результаті суд обмежився домашнім арештом для «активіста». Утім, і такий запобіжний захід не задовольнив прихильників дійства, принаймні про це свідчать численні дописи у соцмережах.

Іронія долі чи політичний бумеранг, але ще якихось три тижні тому у Володимира Зеленського пропонували створити механізм для аналізу рішень судів щодо ветеранів війни та громадських діячів. У повідомленні йшлося, що ця ініціатива — відповідь на запит суспільства на справедливість. А от установлювати чи відновлювати бажану справедливість пропонували через перевірку юридичної чистоти всіх рішень та вироків, які ухвалювались щодо населення починаючи з 2014 року.

За загальними та аудиторієорієнтованими абзацами було приховане повідомлення для суддів, що рішення, які вони ухвалювали не на користь активістів, будуть переглянуті, а потім будуть переглянуті й списки самих суддів. Попри те що таких рішень не так й багато, бо так вже повелося, що люди, які псують майно держави, не часто несуть встановлену законом відповідальність, але все-таки такі вироки існують.

Ураховуючи контекст подій та попередні наміри Президента, складається дуже цікава ситуація. Щодо нападів на своє місце роботи гарант вимагатиме чесного та справедливого розслідування та суду. Імовірно, справедливість для нього в цьому випадку підпадає під традиційну формулу «Учинив протиправне, суспільно небезпечне, винне та каране діяння — відповідай згідно з буквою закону».

А от якщо судді ухвалювали рішення щодо активістів, які нападали на людей з протилежними політичними поглядами, трощили майно державних будівель, публічно погрожували суддям і пересічним громадянам, то з вул. Банкової будуть запускати якийсь дуже дивний для демократичного суспільства механізм перевірки юридичної чистоти. Аби заспокоїти окрему частину суспільства, яка вважатиме певні судові рішення несправедливим.

Отож, якщо в професійній картці судді знайдуть подібні «нечисті» рішення, то його доброчесність і робота опиняться під загрозою.

Готовність до апеляції

Наступна анонсована акція з непередбачуваними наслідками вже не за горами. Як наголосили активісти, тепер вони зберуться, аби добиватися справедливості від апеляційної інстанції, яка переглядатиме вирок С.Стерненку. Чи готові до цього правоохоронці та самі судді?

На момент виходу матеріалу «справа Стерненка» ще не надійшла до апеляційного суду, бо 30-денний строк для подачі апеляційної скарги сплив лише 25 березня. Утім, «ЗіБ» поцікавився, чи готові в Одеському апеляційному суді до обіцяних активістами акцій.

Суддя-спікер Одеського АС Олег Копіца зауважив, що вони вже пережили події, які відбулися в Одесі 2 травня 2014 року, та інші не менш турбулентні явища, а тому нічого не бояться. Безпеку ж для правосуддя має забезпечити держава, зазначив О.Копіца.

Сподіватимемося, що так воно і буде. Зокрема, що обов’язок щодо захисту суду та справедливості не перевищить остраху «спровокувати» агресивно налаштований натовп.