Закон і Бізнес


Процедура — ніщо, кадри — усе!

У ВК згодні навіть на відступи від стандартів, якщо міжнародні партнери отримають вплив на формування КС


Родзинкою висновку органу Ради Європи є те, що його підписав експерт від США Паоло Карозза.

№13 (1519) 27.03—02.04.2021
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
2973

Що нині об’єднує Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Вищу раду правосуддя та Конституційний Суд? Усі ці органи нам наполегливо радять формувати виключно із залученням міжнародних експертів. І просувають такі рекомендації з усіх боків, зокрема й через Венеціанську комісію.


Покращення, але не ті, яких чекали

Днями експерти ВК дали висновок щодо двох законодавчих ініціатив, які, за задумом їх авторів, покликані подолати «конституційну кризу». Ідеться про проект закону «Про конституційну процедуру» (№4533) та альтернативний до нього (№4533-1).

Звісно, насамперед експерти похвалили Президента Володимира Зеленського за те, що той відмовився від негайного розпуску всього складу КС та відкликав свій проект №4288. Тепер постало питання, як розставити для суддів КС червоні прапорці, аби вони не вийшли за межі та не могли й подумати зазіхнути на ті закони, які є вкрай чутливими для чинної влади та наших міжнародних партнерів.

У цьому сенсі ні основний, ні альтернативний проекти мети не досягають. Хоча експерти й відзначили, що в них ураховані рекомендації, висловлені ВК в її терміновому висновку щодо реформи КС. Ба більше. Проект №4533 вносить чимало покращень у чинну процедуру. Так, експерти схвально оцінили новели в розгляді конституційних скарг, публічність і відкритість конституційного судочинства, формування сенатів та колегій, автоматичний розподіл справ тощо.

Дещо не згодні вони з тим, аби визначати в абсолютних цифрах кількість голосів, необхідних для прийняття рішень Суду. Мовляв, для переважної більшості європейських правових систем потрібна лише проста більшість, а не фіксована кількість, і не від загального числа, а від призначених.

Тут можна заперечувати з посиланням на логіку саме чисел 12 (для кворуму) і 10 (для ухвалення рішень), закладену в первісний закон задля забезпечення балансу між гілками влади. Але це не принципово на даний момент. Адже у ВК не бачать нічого поганого в тому, якщо на певний час вимога щодо кількості голосів для прийняття рішення буде збільшена. Навіть усупереч міжнародним і регіональним стандартам, на які вони зголосилися не дуже звертати увагу, хоч і відзначили, що деякі положення проекту з ними не узгоджуються. Бо не в цьому, як з’ясовується, мета цього висновку.

Рішення за хабар

Утім, є зауваження ВК, які, відверто кажучи, можуть здивувати фахівців у галузі конституційного права. Так, експерти радять застерегти у законі можливість для КС переглядати власне рішення, «якщо хтось із його суддів, який проголосував за нього, був засуджений в остаточній інстанції за хабар у зв’язку з прийняттям цього рішення».

Не можна сказати, що пропозиція цілком позбавлена логіки. І, напевне, наші антикорупційні активісти могли розповісти експертам про величезні суми, які нібито заносять суддям КС за прийняття того чи іншого рішення. Проте за 25 років діяльності жодне таке звинувачення, що не воднораз озвучувалося у ЗМІ, не було підтверджене вироком. Навіть, у випадку із славнозвісним рішенням від 30.09.2010 №20-рп/2010 щодо відновлення первинного тексту Конституції 1996 року.

Натомість, експертам ВК хтось мав би пояснити, що для реалізації їхньої рекомендації потрібно вносити зміни до Конституції. Адже дотепер там записано, що рішення КС є остаточними і не можуть бути переглянуті або скасовані.

Якщо ж допустити інше, то на правовому полі країни може виникнути справжній хаос. Бо зміна рішення КС може спричинити необхідність ретроспективного перегляду всіх законодавчих актів та судових рішень, прийнятих на його виконання чи з його врахуванням. І ні про яке верховенство права чи правову визначеність годі буде говорити.

Дайте право НАЗК!

Є пропозиції в експертів і щодо залучення Національного агентства з питань запобігання корупції до ініціювання дисциплінарних проваджень стосовно суддів КС замість виконавчої влади. Деякі ЗМІ від себе додали, що під «виконавчою владою» експерти ВК розуміють Президента. Але в оригінальному тексті такого уточнення немає.

Водночас експерти ВК не стали пояснювати, від якого часу НАЗК не є органом виконавчої влади в Україні, якщо саме на цьому наголошено в рішенні КС №13-р/2020. Навіть якщо воно й небездоганне, але ж ніхто його не скасував і не може скасувати.

Натомість проект №4533 цілком логічно наділяє цими правами суб’єктів призначення суддів — Президента, 150 народних депутатів або з’їзд суддів. Напевне, з такою ініціативою можуть виходити також Голова КС і мінімум 3 судді (хоча відомо, чим це закінчилося під час усунення попереднього очільника Суду). А НАЗК, якщо виявить якісь порушення, може направити свої пропозиції до відповідного суб’єкта.

Цілком слушним є хіба що застереження, що не кожна дисциплінарна справа щодо судді КС повинна тягнути на його звільнення. Урешті-решт, як і для решти суддів стягнення має бути диференційоване залежно від тяжкості проступку.

«Міжнародний компонент»

Утім, напевне, головним зауваженням експертів є те, що проект «не містить положень про нову систему конкурсного відбору суддів, що включає міжнародний компонент, як це рекомендовано в терміновому висновку». Але хіба це справа експертів ВК, указувати незалежному законодавчому органу іншої країни, як організовувати процедуру добору суддів КС?

Такі застереження з боку експертів ще більше насторожують, якщо їх прочитати у поєднанні з іншою рекомендацією: виключити пропоновану проектом зміну до ст.11 закону «Про Конституційний Суд України», а поточні вакансії в КС заповнювати лише після вдосконалення системи призначень.

Згадане положення, яке не сподобалося експертам, установлює заборону претендувати на посаду судді КС особам, які «на день призначення має громадянство іншої держави». Враховуючи наявність у парламенті законодавчої ініціативи від монобільшості щодо подвійного громадянства, не виключено, що наступною вимогою наших міжнародних партнерів стане можливість призначення суддями КС своїх протеже з іншим паспортом. Тим більше, що це буде не в новинку для призначень останніх років на різні посади у державних підприємствах чи наглядових радах.

Також у ВК пропонують дозволити суддя КС частіше звертатися по поради безпосередньо до комісії. Тобто узгоджувати з нашими партнерами ще й майбутні рішення, аби вони не застали їх зненацька.

Добре, що експерти бодай рекомендують запитати про думку самих суддів КС щодо такої реформи. Хоча цього пункту деякі ЗМІ завбачливо не переклали.

До речі, готували висновок ВК 3 експерти: від Чорногорії, Австрії та… Сполучених Штатів. Якщо вас дивує, що громадянин США Паоло Карозза робить в органі Ради Європи та ще й з позначкою «member», то, за словами вітчизняних експертів, він там числиться як спостерігач і раніше в активній роботі помічений не був. Напевне, і під час підготовки висновку він виконував ту саму функцію — контролював, аби два інші не відхилилися від «лінії партії».

Герой однієї кінострічки дивувався: навіщо потрібна дорога, якщо вона не веде до храму? Схоже враження і від цього висновку ВК: навіщо вам потрібна будь-яка реформа, якщо вона не веде до посилення впливу міжнародних партнерів на формування складу ВККС, ВРП, КС?..