Об’єкти, створені суб’єктами

Реєстрація, захист і стягнення компенсації у сфері авторського права

Найбільш вартісне, що в людини можуть украсти, — це не статки, а ідеї. Але якщо все вчасно та як слід зареєструвати, то можна очікувати наступного натхнення, не переймаючись недоторканністю попередніх плодів творчості.

Нормативне регулювання

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Як адвокату стати експертом у сфері ІТ та креативного права. 3:0». Заступник голови комітету інтелектуальної власності НААУ, керуючий партнер TRUSTME Law Firm Сергій Барбашин розповів про особливості захисту авторських прав.

Перш за все він звернув увагу на нормативне регулювання авторський прав. Відповідні норми закріплені в низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс, закони «Про авторське право та суміжні права» та «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

У міжнародному правовому полі авторські права охороняються Всесвітньою конвенцією про авторське право 1952 р., Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів 1971 р., договором Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 р.

До складових авторського права належать автор, твір і майнові/немайнові права. В IT та креативній індустрії об’єктами захисту зазвичай є комп’ютерні програми, відеоігри, фотографічні твори, графічні зображення, бази даних, дизайн та окремі складові веб-сайтів.

С.Барбашин навів приклади із судової практики, предметом спору в яких були авторські права. У справі №569/17272/15-ц одним із позивачів виступала фізична особа, права якої було порушено, другим — телерадіокомпанія. Позовні вимоги полягали в тому, що відповідач мав здійснити публікацію про порушення авторських прав, а також виплатити компенсацію в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Велика палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 погодилася з доводами позивача та задовольнила вимоги лише фізичної особи, указавши на те, що спір у частині вимог телерадіокомпанії повинен розглядатися вже в межах не цивільної, а господарської юрисдикції.

У справі №910/10951/17 спір розглядався в межах господарської юрисдикції. Він стосувався порушення майнових авторських прав на музичний твір, а позовні вимоги полягали в стягненні компенсації. Музичний твір використовувався в одній з розважальних телепередач, яка пізніше була викладена у вільний доступ на двох інших ресурсах. 28.01.2020 ВС виніс постанову, якою зобов’язав кожного з трьох відповідачів виплатити компенсацію.

Компенсація та реєстрація

С.Барбашин звернув увагу на те, що правила визначення розміру компенсації змінилися. Так, до 22.07.2018 компенсація визначалася судом у розмірі від 10 до 50000 м.з.п., замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Зараз же компенсація визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення — потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав. Відповідна норма закріплена ч.2. ст.52 закону «Про авторське право і суміжні права».

Тобто, до прикладу, якщо дозвіл коштує $15000, то компенсація за порушення авторського права становитиме $30000 у разі неумисного порушення. Далі порушника можна проінформувати про те, що використання даного об’єкта є порушенням авторського права і його використання коштує визначену суму. Якщо порушник на це не відреагує та продовжить використання об’єкта, тоді цілком можна говорити про умисне порушення авторських прав і в даному випадку сума компенсації збільшується до $45000.

Натомість не є порушенням авторського права:

• використання об’єкта в обсязі, виправдним метою із зазначенням імені автора;

• вільне відтворення твору бібліотеками чи архівами;

• використання його для навчання;

• декомпіляція та відтворення з особистою метою.

Вирішуючи питання про правомірність використання об’єктів авторського права, варто установити, чи відповідав обсяг відтворення об’єкта, обсягу, що виправданий метою. Про це зазначив Пленуму Вищого господарського суду у постанові «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 №12.

Реєстрація авторських прав в Україні відбувається шляхом подачі відповідної заявки до Укрпатенту. Строк такої реєстрації зазвичай становить 2—3 місяці. Заявка повинна включати примірник твору та похідні документи, документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору (за наявності) та використані об’єкти.

Міжнародні проекти можуть використовувати реєстрацію в США завдяки United States Copyright Office. Строк реєстрації такої заявки становитиме від 3 до 8 місяців. Заявка подається через систему eCO (Electronic Copyright Office), здійснюється оплата збору та завантаження на депозитарій копії твору. Однак така система реєстрації містить цілий ряд формальних вимог, які потрібно врахувати в заявці. Порушення будь-якої з них незалежно від обставин призведе до відмови в реєстрації.

Як додатковий інструмент реєстрації авторських прав С.Барбашин розглядає WIPO PROOF. Така реєстрація має свої переваги. По-перше, швидкість реєстрації, яка займає лише кілька хвилин, а по-друге, факт створення об’єкта ІВ буде підтверджено всесвітньою організацією офіційно.

Однак така форма реєстрації містить і свої недоліки, адже відповідна судова практика в Україні поки відсутня. Проте у свідоцтві вказується унікальний хеш-код файлу. У разі спору суддя може перевірити файл і токен на сайті ВОІВ, щоб переконатися, що файл дійсно вже був і не змінювався.

Також спікер дав пораду адвокатам знайомитись із нормативними актами США у сфері авторського права. Адже це допомагає знайти цікаві підходи до вирішення спорів про інтелектуальну власність. А якщо мова йде про використання без дозволу, ретельно досліджувати всі обставини: чи було використання з комерційною метою, обсяг використаного твору та умови (публічне, з особистою метою, запозичення тощо).