В.о. голови ВСС Станіслав Міщенко:

«Адаптація до новацій КПК вже відбулася, він працює»

Однією з найважливіших подій минулого року в житті юридичної спільноти України стало набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом. Відбулося це 20 листопада 2012 року. Відповідно, почала напрацьовуватися і нова судова практика в кримінальному процесі. Чи вже розглядалися в касаційній інстанції справи відповідно до нових положень КПК? Наскільки складною є адаптація до новел? Із цими запитаннями «ЗіБ» звернувся до в.о. голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслава Міщенка.

«Про позитивний ефект запровадження КПК можна говорити вже сьогодні»

— Станіславе Миколайовичу, новий кодекс, по суті, змушує суди працювати з чистого аркуша. Наскільки безболісно відбувається перенавчання, опанування нових стандартів кримінального процесу?

— Прийняття нового КПК дійсно позначило початок наступного етапу розвитку кримінального судочинства, становлення нашої держави як демократичної та правової, зорієнтованої на запровадження міжнародних стандартів і збереження європейських цінностей у сфері здійснення судочинства. Саме тому ВСС ще на етапі розроблення проекту кодексу відзначав необхідність і доцільність його прийняття.

Наразі ми не змінили своєї думки, оскільки отримані від судів першої та апеляційної інстанцій дані лише підтверджують наші прогнози. ВСС також уже мав змогу оцінити положення кодексу в дії, зокрема при розгляді справ за нововиявленими обставинами. Хоча кількість розглянутих справ чи таких, які перебувають у ВСС і підлягають розгляду за новим КПК, є ще незначною. Ми розуміємо, що це тимчасове явище, пов’язане насамперед зі змістом пп.11, 15 розд.ХІ «Перехідні положення».

Що ж до того, наскільки складною є адаптація до запроваджених КПК новел, скажу так: якби мене запитали про це рік тому, я б не знав, що відповісти. Розумів: попри позитивні аспекти кодексу, питання його реалізації залишалося відкритим. Сьогодні з упевненістю скажу, що адаптація до новацій КПК вже відбулася, він працює. Безумовно, деякі нюанси є, хоча заради справедливості зауважу, що значну їх частину знято за допомогою наданих ВСС роз’яснень рекомендаційного характеру. Питання, ймовірно, виникатимуть і надалі, що є цілком нормальним явищем, оскільки практично докорінне реформування кримінального процесу потребує зміни усталених поглядів і підходів до вирішення того чи іншого питання.

— Хоча новий КПК діє тільки кілька місяців, чи можна вже говорити про перші результати його застосування?

— Так, незважаючи на те, що новий КПК почав діяти не так давно, про перші результати з упевненістю можна говорити вже сьогодні, як і про позитивний ефект його запровадження. Це засвідчують і дані практики застосування нового кодексу, яку завдяки налагодженій співпраці з апеляційними судами та оперативній роботі управління узагальнення та статистки ВСС ми маємо змогу щомісяця вивчати. Зокрема, станом на 1 лютого цього року судами затверджено понад
400 угод, укладених між сторонами кримінального провадження, а на розгляді перебуває ще близько 300. Під час досудового розслідування на розгляд слідчих суддів першої інстанції подано понад 48000 клопотань, а в апеляційній інстанції — майже 8000.

— Чи змінилася кількість виправдувальних вироків, чи стали судді рідше застосовувати запобіжний захід у вигляді взяття під варту, надаючи перевагу альтернативним?

— Для констатації факту збільшення чи зменшення кількості виправдувальних вироків пройшло ще замало часу. Хоча вважаю, що їх кількість має зрости. Для цього є певні передумови, зокрема відсутність у новому КПК інституту повернення справи на додаткове (нове) розслідування, а також наявність розширеного, на відміну від КПК 1960 року, переліку випадків для ухвалення таких вироків.

Зазначу, що з набуттям чинності новим КПК кількість випадків обрання такого запобіжного заходу, як узяття під варту, значно зменшилася — більш ніж наполовину, судді дедалі частіше обирають альтернативні йому заходи. Так, за цей період заставу було застосовано у 95 випадках, домашній арешт — у понад 250, особисту поруку — у майже 100, особисте зобов’язання — більш ніж у 2700 випадках. Наведене дає підстави стверджувати, що новий КПК цілком виправдовує сподівання суспільства та держави, розвіює всі сумніви щодо правильності обраного шляху — гуманізації та демократизації кримінального процесу.

— За новим КПК, з’явилася посада слідчого судді. В одному зі своїх інтерв’ю ви зазначили, що задля забезпечення здійснення функцій слідчого судді слід збільшити кількість посад суддів у місцевих судах на 1180 штатних одиниць. Чи враховано ці пропозиції?

— Оскільки за новим процесуальним законом статус суду значно підвищився, цілком природно, що однією з ключових фігур стає слідчий суддя. Адже саме його уповноважено від імені держави здійснювати контроль за досудовим розслідуванням. Цим, зокрема, і пояснюється та величезна кількість клопотань, яку слідчі судді наразі вже розглянули та прийняли відповідні рішення.

Розуміючи це, а також прогнозуючи подальший розвиток ситуації, на розгляд Мін’юсту нами було внесено пропозицію про збільшення кількості суддів у місцевих судах. Відповідно до цієї пропозиції та на виконання доручення Президента Мін’юст уніс відповідне подання до Державної судової адміністрації, яка вже за кілька днів підготувала та видала накази, згідно з якими для нових служителів Феміди створено 1176 вакансій, збільшено й штатну чисельність працівників апарату судів.

На сьогодні, як відомо, завершено черговий добір кандидатів на посади суддів. У вересні 2012 року вони склали кваліфікаційний іспит і незабаром, маємо надію, одягнуть суддівські мантії. Крім того, в листопаді 2012 року Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила про проведення нового добору кандидатів, які пройдуть спеціальну якісно нову підготовку на рівні європейських стандартів у Національній школі суддів, викладачами якої є науковці із найавторитетніших українських юридичних шкіл, судді вищих спеціалізованих судів. Отже, поповненню бути.

«Суперечливість окремих норм не сприяє однаковому їх розумінню й застосуванню»

— Задля надання методичної допомоги судді ВСС систематично відвідують суди в різних регіонах країни. Якою є їхня оцінка якості та ефективності роботи судів нижчих інстанцій?

— Одним з основних критеріїв ефективності роботи судів є кількість скасованих чи змінених судових рішень. Аналіз даних судової статистики дає нам можливість з’ясувати, на яких питаннях слід зосередитися, надаючи методичну допомогу.

Якщо говорити про розгляд цивільних справ, то найбільше у ВСС скасовано рішень, ухвалених судами м.Києва, — 25,3% від кількості проваджень за касаційними скаргами, що надійшли, Кіровоградської (21%), Закарпатської (19%) та Волинської (18,3%) областей. Щодо кримінальних справ, то найчастіше скасовувалися вироки, постановлені судами: Львівської області — 42,7% від кількості перевірених ВСС вироків, Рівненської (40,5%) та Івано-Франківської (40,4%).

Серед суб’єктивних причин такої ситуації — неналежна організація роботи суду, суддів, їх ставлення до своїх обов’язків. Але є й об’єктивні обставини. При такому надмірному навантаженні судді фізично не в змозі вчасно й на належному рівні виконувати всі передбачені законом процесуальні дії. Це призводить до неповного вивчення матеріалів, зниження оперативності та погіршення якості розгляду справ. Крім того, суперечливість окремих законодавчих норм не сприяє однаковому їх розумінню й застосуванню.

Тому, аналізуючи якість розгляду справ, ми не тільки звертаємо увагу на помилки, а й намагаємося зробити все від нас залежне для недопущення їх у майбутньому. Судді ВСС проводять робочі зустрічі, тематичні семінари з колегами з місцевих та апеляційних судів, під час яких з’ясовують найбільш складні питання правозастосування, роз’яснюють складні норми та нові положення законодавства.

Торік судді ВСС відвідали апеляційні суди всіх областей України. Причому в деяких із них побували неодноразово. Практика надання методичної допомоги шляхом безпосереднього спілкування із суддями є досить ефективною, тому робота в цьому напрямі триватиме й надалі. Крім цього, місцеві й апеляційні суди досить часто самі ініціюють проведення семінарів і робочих зустрічей. Звісно, ми лише підтримуємо такі ініціативи та завжди готові сприяти їх реалізації.

— Які труднощі виникають у суддів під час застосування законодавства?

— Найбільш складними є питання процесуального права, й не тільки кримінального, а й цивільного, зок­рема щодо наказного провадження, заочного розгляду справ. А у зв’язку з унесенням змін до Цивільного процесуального кодексу часто виникають непорозуміння і щодо повноважень апеляційного суду.

Також непростими є питання кредитних, земельних правовідносин, самочинного будівництва, спадкового права, правовідносин власності, питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах. Відповіді на деякі із цих питань пленум ВСС уже дав. Зокрема, у березні 2012 року прийнято постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» і «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Що ж до кримінального законодавства, то в суддів з першої та апеляційної інстанцій виникають труднощі при застосуванні норм, які недавно зазнали змін або є новими для правозастосувача, зокрема пов’язані з набранням чинності законами «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності».

Зазначу, що для з’ясування стану здійснення правосуддя в Україні, зокрема притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні різного роду злочинів, у тому числі корупційних правопорушень, з метою з’ясування характеру проблем і причин помилок при розгляді цих категорій справ, а також напрацювання пропозицій щодо їх виправлення ВСС проведено ряд узагальнень, серед яких і узагальнення практики розгляду справ про корупційні правопорушення. Підготовлено та прийнято в першому читанні відповідну постанову пленуму.

З правовими позиціями пленуму ВСС мають змогу ознайомитися не тільки судді, а й усі охочі. Зокрема, в такий спосіб ВСС сприяє забезпеченню єдності судової практики. Хоча, на жаль, не всі судді уважно вивчають і застосовують положення цих постанов, що в подальшому й призводить до помилок.

— З яких питань планується підготувати постанови впродовж цього року?

— Надзвичайно важливим для нас є прийняття постанов пленуму ВСС про дотримання судами розумних строків розгляду цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення, про застосування міжнародних договорів України, про деякі питання юрисдикції та підсудності розгляду цивільних справ, про практику застосування законодавства про відповідальність за окремі корупційні правопорушення. Ці постанови вже прийняті в першому читанні й готуються до другого читання.

Крім того, заплановано прийняти постанови з питань, які стосуються практики застосування законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання рішення в цивільній справі, застосування законодавства, що регулює захист права власності, інших речових прав, а також про судову практику застосування стст.364—367, 369² Кримінального кодексу тощо.

Звичайно, цим переліком наші плани не вичерпуються. Упродовж року його може бути доповнено у випадку законодавчих змін чи виникнення проблем. Крім цього, відповідно до ухвалених восени минулого року змін до закону «Про прокуратуру» Генеральний прокурор має право звернутися до пленуму вищого спеціалізованого суду щодо необхідності надання судам роз’яснень з питань застосування законів.

— Віднедавна у ВСС є можливість давати роз’яснення судам нижчого рівня в режимі відеоконференції. Які ще способи надання методичної допомоги використовуються?

— Оскільки судді досить часто звертаються до нас із проханнями роз’яснити спірні законодавчі норми, методична допомога має бути якісною, оперативною та систематичною. Зок­рема, ВСС готує й надсилає інформаційні листи, в яких роз’яснюються окремі аспекти правозастосування. У режимі відеоконференції відбуваються наради з представниками апеляційних судів, що дає можливість оперативно виявляти складні питання та давати на них відповіді. План таких нарад на І півріччя 2013 року вже затверджено, ми проводитимемо їх не рідше двох разів на місяць.

Водночас для нас важливо вдосконалювати способи надання роз’яснень, а тому корисними є пропозиції не лише вітчизняних, а й міжнародних експертів. У ВСС регулярно відбуваються зустрічі з іноземними фахівцями, круглі столи, що сприяє обміну досвідом та впровадженню нових ідей. Адже практика надання методичної допомоги судам у країнах Європейського Союзу відрізняється від нашої. Наприклад, у Франції, якщо під час розгляду справи в суддів виникають труднощі, вони можуть звернутися до органу, уповноваженого давати роз’яснення (Державної ради), з проханням розтлумачити конкретне положення. При цьому на час підготовки правових позицій розгляд справ відповідної категорії зупиняється.

Звісно, це не означає, що нам слід копіювати ці методи, але для самовдосконалення необхідно вивчати міжнародну практику. Це дозволяє побачити як здобутки, так і недоліки.

— А як часто рішення ВСС зазнають перегляду у Верховному Суді?

— ВС як найвищий орган у системі судів загальної юрисдикції, крім іншого, має повноваження щодо перегляду справ із підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права в подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом. Його виснов­ки є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень та мають преюдиціальне значення. Саме надаючи рішенням ВС такого статусу, законодавець передбачив один з механізмів забезпечення однакового тлумачення й застосування законодавчих норм.

Зауважу, що впродовж 2012 року ВСС постановив 215 ухвал про допуск справ до провадження у ВС. Останній у 98 випадках скасував рішення суду касаційної інстанції з підстав не­однакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Безумовно, слід пам’ятати й про існування інших механізмів забезпечення єдності практики застосування правових норм, зокрема шляхом прийняття відповідних постанов пленуму ВСС, надання рекомендаційних роз’яснень тощо, та використовувати ці механізми повною мірою, не допускаючи неправильного застосування норм матеріального та істотного порушення процесуального права.

«Сусідство створює непрості умови для роботи і ВСС, і ВС»

— Наразі у ВСС працює 89 суддів. Штатна чисельність — 120. Чи справляються судді з навантаженням?

— Дійсно, сьогодні штат ВСС укомплектований на 74%. Основна причина — відсутність належних умов для розміщення. Судді й працівники апарату ВСС використовують будівлі спільно з працівниками ВС. Очевидно, що таке сусідство створює непрості умови для роботи обох установ. Сьогодні в кабінетах площею менш ніж 20 м² працюють 3—4 судді, при цьому середньомісячне навантаження на одного суддю ВСС становить понад 100 справ та матеріалів. Я вже не кажу про працівників апарату, які взагалі тісняться в невеликих кімнатах. Ми змушені розпочинати організацію їх роботи у дві зміни.

Проте навіть у таких нелегких умовах представники суддівського корпусу та працівники апарату виконують свої обов’язки на належному рівні. Тож, щойно вирішиться питання розміщення ВСС, штат має бути, безумовно, доукомплектований.

— Тобто це стане можливим тільки після переїзду суду в нове приміщення? Коли заплановано здійснити переїзд?

— Складно точно спрогнозувати дату. Наразі ми лише розпочинаємо будівельно-монтажні роботи для реконструкції комплексу споруд військового містечка, які, за розпорядженням Кабінету Міністрів, передано ВСС в оперативне управління, оскільки ще не вирішені проблеми з подальшим розміщенням військових служб.

Нормативний термін реконструкції становить 3 роки й 3 місяці, тобто орієнтовно — до кінця 2015 року. Дотримання цих термінів або «дострокове» виконання плану залежатиме від бюджетних асигнувань. На жаль, пропозиції ВСС щодо капітальних видатків для проведення реконструкції в законі «Про Державний бюджет України на 2013 рік» поки що не враховано. Тому процес будівництва може бути відтерміновано на невизначений час. Але ми сподіваємося на позитивне вирішення цього питання. Адже, як я вже казав, розміщення ВСС у будівлях спільно з ВС унеможливлює повноцінне функціонування обох установ, ускладнює доступ громадян до них та перешкоджає забезпеченню прав і законних інтересів людей.

— Розкажіть детальніше про план нової будівлі. Скільки там буде судових залів, чи буде в кожного судді окремий кабінет?

— Під час затвердження плану реконструкції особливу увагу було зосереджено на забезпеченні належних умов для здійснення судочинства та доступу громадян до процесу. Нову будівлю розподілено на дві зони — громадську й службову, як визначено Державними будівельними нормами.

У громадській зоні заплановано облаштувати 16 залів судових засідань та обладнати їх необхідними для ведення процесу засобами. 6 залів передбачається для розгляду кримінальних справ. В одному з них розглядатимуться справи, які міститимуть відомості, що становлять державну таємницю. Для слухання цивільних справ передбачено 8 залів. Крім того, 2 зали засідань розраховано на більш ніж 80 осіб. Це забезпечить відкритість і можливості для слухання справ, що викликають великий суспільний інтерес. Також заплановано кімнати для ознайомлення зі справами адвокатами та громадянами.

У службовій зоні передбачено облаштувати окремі кабінети для суддів площею не менш ніж 14 м². Поряд будуть розташовані кабінети їхніх помічників. Площу цих приміщень визначено з розрахунку 6 м² на особу.

Також у службовій зоні передбачено облаштування приміщень відповідного функціонального призначення. Зокрема, зал пленуму, розрахований на 200 місць і оснащений необхідним обладнанням. Обов’язково будуть створені належні умови для роботи представників засобів масової інформації під час висвітлення ними заходів. На цьому ж поверсі буде розташовано зал для проведення міжнародних зустрічей.

Отже, у ВСС буде сучасне, обладнане за новітніми технологіями приміщення, де комфортно почуватимуться працівники суду та громадяни.

— Упродовж останніх років можна було почути нарікання на недостатнє фінансування судової системи. Чи змінилася ситуація цього року?

— Очевидно, що такі нарікання не безпідставні. На жаль, система органів судової влади залишається заручником недостатнього фінансування. Брак коштів, необхідних для ефективного здійснення судочинства, призводить до серйозних ускладнень у роботі суду, інколи практично паралізуючи його діяль­ність. Причому проблеми, пов’язані з недостатнім фінансуванням і браком належних приміщень для судів, актуальні майже для всіх регіонів України.

Що стосується ВСС, то ми підготували обгрунтовані пропозиції до проекту закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік», визначивши потребу в коштах у сумі 215,8 млн грн. Проте, на жаль, запит урахували не в повному обсязі. Цього року на здійснення правосуддя ВСС у держбюджеті передбачено лише 112,3 млн грн., що становить 52% від потреби. При цьому, як я зазначав, не враховано видатки на проведення реконструкції нової будівлі.

Однак переконаний: для забезпечення належного фінансування, що є однією з гарантій незалежності судової влади, принципово важливою умовою є консолідація наших зусиль та активна позиція органів суддівського самоврядування щодо закріплення на законодавчому рівні принципів та основних критеріїв фінансування третьої гілки влади. Тому ми й надалі робитимемо все можливе для вирішення проблемних питань функціонування судової влади.