Закон і Бізнес


Голова IP комітету НААУ Микола Потоцький:

«Варто пам’ятати про цілі, яких ми прагнемо досягти, створюючи спеціалізований IP-суд»


Микола Потоцький: «Варто пам’ятати про цілі, яких ми прагнемо досягти, створюючи спеціалізований IP-суд»

№12 (1518) 20.03—26.03.2021
Вікторія ЯКУША
2657

Через що гальмується початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності? Що являє собою НОІВ і для чого він нам? Чи потрібні базові знання про інтелектуальну власність представникам різних спеціальностей? Шукаємо відповіді на ці запитання та знайомимося з роботою комітету Національної асоціації адвокатів України з інтелектуальної власності в особі його голови — адвоката, д.ю.н. Миколи ПОТОЦЬКОГО.


«Якщо суддя сам володіє спеціальними знаннями, необхідність у призначенні судової експертизи відпадає»

— Не так давно комітет з інтелектуальної власності проводив круглий стіл щодо створення вищого IP-суду. Удалося з’ясувати, що є і юридична адреса, і потенційні судді, готові працювати в ньому, і, попри кризовий стан фінансування судової влади в цілому, відповідні кошти було закладено в бюджет на поточний рік. Що ж заважає запустити роботу IP-суду? Якими мають бути кроки не для створення, а для початку його роботи?

— Очевидною причиною гальмування запуску роботи IP-суду є відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Нагадаю, що в листопаді 2019 року повноваження членів ВККС були припинені. Відтак було зупинено конкурсні процедури на заміщення посад в IP-суді.

Стосовно початку роботи суду, то, безумовно, НААУ підтримує необхідність його формування. Разом з тим ми повинні розуміти, що створення спеціалізованої судової інституції має гармонійно входити в загальну стратегію розбудови судової влади. І в першу чергу необхідно враховувати позицію її представників.

На круглому столі було підтверджено тезу про те, що цей суд відповідно до Конституції має діяти на підставі спеціального закону. Ми підтримуємо доцільність розроблення закону «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності», який би визначив засади його організації та діяльності, спеціальні вимоги до суддів та гарантії їх діяльності.

Але навіть ухвалення такого закону не вирішує всіх проблем. Варто пам’ятати про цілі, яких ми прагнемо досягти, створюючи спеціалізований суд: розв’язати проблему конфлікту різних видів юрисдикції та уніфікації практики застосування судами законодавства про інтелектуальну власність; скоротити строки розгляду цих спорів; покращити кадрове забезпечення; забезпечити адекватне застосування способів захисту прав до специфічних правовідносин у цій сфері.

Досягти останнього можна, надавши спеціалізованому суду інструменти захисту та відновлення прав, які враховують таку специфіку. І першим кроком на цьому шляху, на думку нашого комітету, має стати розроблення проекту закону «Про посилення захисту прав інтелектуальної власності». Ним процесуальні кодекси повинні бути приведені у відповідність до директиви №2004/48/ЄС Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 29.04.2004 про забезпечення прав інтелектуальної власності, а також до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині захисту прав інтелектуальної власності.

— Цікаво, що суддями цієї установи можуть бути не лише ті, хто вже приміряв мантію, а й адвокати та патентні повірені з відносно невеликим стажем роботи у 5 років. Чим, на вашу думку, зумовлена така специфіка в доборі? Чим ще новостворений суд відрізнятиметься від інших судів?

— Такий підхід до вимог до кандидатів зумовлений необхідністю вирішення завдань, про які йшлося вище: скоротити строки розгляду спорів і покращити кадрове забезпечення. Вирішення ІР-справи передбачає звернення до спеціальних знань (призначення судової експертизи чи залучення висновку експерта). Це впливає на строки розгляду справи. Якщо ж суддя сам володіє спеціальними знаннями та може критично оцінити доводи та докази, які подають сторони, необхідність у призначенні судової експертизи відпадає.

У цьому контексті прогалиною чинного закону «Про судоустрій і статус суддів» є те, що право бути кандидатом до ІР-суду не надано судовим експертам. І заповнити цю прогалину можна було б при підготовці проекту закону «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності».

«Процедура post-grant opposition має бути повноцінно введена й щодо торговельних марок»

— У 2020 році було створено Національний орган інтелектуальної власності. Що суттєво змінилось після його створення? Фактично сьогодні НОІВ — це Укрпатент?

— Так, 13.10.2020 Уряд прийняв розпорядження «Про Національний орган інтелектуальної власності», яким визначив, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції НОІВ.

З делегуванням Укрпатенту функцій НОІВ відбулося формальне завершення інституційної реформи сфери інтелектуальної власності, яка була ініційована Концепцією реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні у 2015 році. У результаті реформи в Україні мало бути створено єдиневікно надання публічних послуг у сфері інтелектуальної власності.

Так наразі і є: Укрпатент, виконуючи функції НОІВ, учиняє всі дії щодо охорони інтелектуальної власності: від подання заявки до видачі охоронного документа, а в деяких установлених законом випадках — і щодо визнання недійсними відповідних документів у досудовому порядку. Разом з тим варто пам’ятати, що перерозподіл функцій між Мінекономіки та НОІВ є не ціллю, а інструментом вирішення системних проблем сфери. Саме на цьому, сподіваюсь, і буде зосереджено увагу державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

— Крім ІР-суду, працюватиме ще й Апеляційна палата, до якої можна буде подати заперечення проти рішень щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяви про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними і т.д. Така структура утворена за зразком врегулювання спорів з питань інтелектуальної власності в інших країнах? Якщо так, то на чию саме іноземну практику був зорієнтований законодавець?

— Так, ця процедура має назву post-grant opposition. І вона притаманна розвинутим країнам, у першу чергу країнам ЄС.

Ця процедура не є новою і для правової системи України. Наприклад, закони «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» у редакції 1993 року передбачали положення про те, що будь-яка особа протягом6 місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту (свідоцтва) може подати до Апеляційної ради заперечення проти видачі патенту (свідоцтва).

Проте з прийняттям у 1996 році Конституції було вирішено відмовитися від такої можливості з мотивів загрози порушення конституційних норм. Такий підхід є дискусійним, утім, зміни до Конституції 2016 року передбачили положення про те, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (ст.124). Ця норма зняла з дискусії питання, що вирішення спору є виключною компетенцією суду, і спеціальними законами було поновлено можливість НОІВ розглядати питання про чинність окремих охоронних документів.

Разом з тим переконаний, що процедура post-grant opposition має бути повноцінно введена і щодо торговельних марок. Наразі ж право подавати заперечення проти рішення про реєстрацію торговельної марки до АП НОІВ надано лише особам, які подавали заперечення на етапі експертизи.

— Чи погоджуєтеся ви з тим, що спори з питань інтелектуальної власності — це перехід суспільства на більш «благородний» рівень спорів, а також із тим, що юристу у сфері захисту прав інтелектуальної власності потрібно мати хист не тільки до права?

— Однозначно можу погодитися з тим, що адвокату, який практикує в цій сфері, потрібно бути професіоналом не лише з питань судового процесу, а й знати особливі способи захисту прав, які застосовуються при порушенні прав інтелектуальної власності, глибоко знати право інтелектуальної власності. Адже його положення часто кардинально різняться залежно від об’єкта, а також часто не узгоджуються між собою та з міжнародними актами. До того ж необхідно усвідомлювати особливості правозастосування в різних індустріях.

«Шанобливе ставлення до результатів чужої інтелектуальної праці має виховуватися з дитинства»

— Якими є основні досягнення комітету за 2020 рік? Здається, адаптувалися до карантинних реалій ви швидко, проте чи не завадили такі обставини реалізації певних планів комітету?

— 2020 рік для всіх нас став роком онлайн. На жаль, комітету довелося відтермінувати проведення низки міжнародних заходів. Однак основні планові заходи комітет проводив у електронній формі: круглі столи, освітні заходи для регіональних рад адвокатів, заходи підвищення кваліфікації в рамках співпраці з Вищою школою адвокатури, а також заходи, які стали візитівкою комітету: IP-breakfast та IP-day. Загалом було проведено більше ніж 30 заходів.

Важливим напрямом діяльності комітету є поширення знань про інтелектуальну власність шляхом публікацій у ЗМІ. Також члени комітету активно друкуються в професійних виданнях та розміщують свої статті на сайті ВША.

— Інтелектуальна власність — це завжди щось про сучасне та майбутнє, принаймні в Україні. Чи можна сказати, що склад комітету з інтелектуальної власності — суто молоде покоління юристів?

— Можу пишатися тим, що комітет об’єднав як досвідчених юристів, які більше ніж 20 років присвячують себе провадженню адвокатської діяльності та захисту прав інтелектуальної власності, так і адвокатів, які лише починають свій шлях у цій сфері.

Як голова комітету, я особливо пишаюся тим, що в наших заходах як доповідачі беруть учать також судді, патентні повірені, судові експерти, науковці, медіатори, мистецтвознавці, керівники провідних національних і міжнародних юридичних компаній. Таким чином, комітет у співпраці з ВША став унікальною освітньою платформою для юристів, яка здатна задовольнити попит слухачів на теоретичні та практичні знання з питань інтелектуальної власності.

— Сьогодні навчальна дисципліна «основи інтелектуальної власності», здається, є обов’язковою на більшості факультетів. Це має сприяти правовій обізнаності випускників. А як на практиці: чи часто фізичні та юридичні особи забувають про правові механізми захисту? І чи не потрібно читати схожий курс школярам випускних класів?

— На жаль, змушений констатувати, що у 2015 році Міністерство освіти і науки скасувало дію наказу «Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність» від 20.10.2004 №811. Це мало наслідком фактичне припинення її викладання.

Очевидно, що охорона інтелектуальної власності починається з підвищення обізнаності та виховання правової культури в цій сфері, чіткого усвідомлення того, що використання результатів інтелектуальної праці без дозволу власника є порушенням закону. Тобто шанобливе ставлення до результатів чужої інтелектуальної праці має виховуватися з дитинства, зі школи.

Відсутність достатньої просвітницької діяльності негативно впливає і на бізнес. Оскільки часто підприємці згадують про необхідність охорони своєї інтелектуальної власності вже тоді, коли усвідомлюють, що їх права порушено. Заходи захисту прав завжди потребують більшого фінансового ресурсу, ніж реєстрація та правильне договірне оформлення. Тому економічно вигідніше вчасно оформити права та убезпечити бізнес від зайвих витрат на процедури захисту.

— Заходи, організовані комітетом, завжди цікаві не тільки тим, хто працює у сфері прав інтелектуальної власності. Адже на таких заходах зазвичай говорять про мистецтво, літературні та музичні твори, кінострічки і т.д. А яких заходів слід чекати від комітету в цьому році? І чи є в планах розширення аудиторії? Наприклад, з огляду на специфіку цієї сфери права заходи могли би бути корисними та популярними серед професійних творчих спілок і студентів.

— Цьогоріч комітет більше уваги приділить питанням створення ІР-суду, наданню пропозицій стосовно вдосконалення законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також просвітницькій роботі серед адвокатського середовища, пов’язаної з роз’ясненнями нових норм спеціальних законів.

Щодо заходів, то комітет планує поглибити спеціалізацію в окремих індустріях, наприклад в ІТ, фармакології, агроінженерії та агрохімії. Ми орієнтуємось на інформаційний попит галузей, які розвиваються та потребують правової експертизи, в якій права інтелектуальної власності займають визначальне місце.

Стосовно розширення аудиторії шляхом залучення студентів і представників творчих спілок, то комітет завжди відкритий до нових ідей та проектів. Наші заходи розраховані як на широкопрофільних юристів, так і на вузькоспеціалізованих адвокатів. Наприклад, комітет проводив заходи щодо охорони географічних зазначень, які є корисними для тих, хто захищає продукти харчування.

Комітет зацікавлений у залученні нових членів, тому можна очікувати спільних заходів з іншими комітетами НААУ та професійними організаціями.