На XVIII з’їзді суддів України Д.Свояк був головою мандатної комісії.
Народна мудрість радить: коли дві жінки сваряться — чоловікові краще триматись осторонь. Проте Дмитра Свояка з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області втягнули у сварку без його волі.
Одного дня він отримав повідомлення з Офісу Генерального прокурора про те, що на вул. Різницькій розглянули 4 його звернення, адресовані кадровій комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів. Утім, він добре пам’ятав, що жодних звернень до такої комісії не направляв, тому зробив запит копій документів і конвертів.
Отримавши їх, побачив, що і почерк не його, і підпис — підроблений. Водночас прізвище прокурора, яка згадувалась у цих зверненнях, було йому знайоме. Бо жінка брала участь у кількох судових засіданнях під головуванням Д.Свояка. Тож він перепитав у неї, що це може означати.
Та повідомила про конфлікт, який у неї виник з очільником Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури. Начебто лунали погрози щодо написання скарг, аби жінка не пройшла атестації. Інших осіб, які могли б таке провернути, вона не пригадала.
Та й стиль підроблених звернень указував на те, що той, хто їх складав, був добре обізнаний як зі структурою кадрових підрозділів прокуратури, так і з процедурою атестації та Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів.
У звернені до Вищої ради правосуддя (№1121/0/6-21) і Генерального прокурора суддя наголосив, що підроблені звернення є втручанням у його професійну діяльність. Хоча це швидше тягне на інший склад кримінального правопорушення. Адже наразі то тільки припущення однієї жінки щодо мстивостей іншої.