Закон і Бізнес


Латентний вплив грантів

Чому не вдалося пролобіювати проект про лобізм в Україні?


№11 (1517) 13.03—19.03.2021
Ігор НОВИКОВ
3237

В Україні, як і будь-де, є все: і лобіювання, і проституція, і канабіс. Та легалізувати бодай щось із цього означає втратити моральні принципи. Саме тому в нас є професійні активісти, ескорт-послуги та чорний ринок.


Обурена громадськість

На черговому засіданні Комітету Верховної Ради з правової політики відбувся справжній бенефіс Сергія Власенка. Більшу частину засідання присвятили тому, аби вислухати колегу чи посперечатися з ним.

Першим розглядали законодавчі ініціативи щодо регулювання в Україні лобістської діяльності. Та, незважаючи на те, що була низка альтернативних версій, основний проект («Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні», №3059) представив С.Власенко — як один з авторів.

«Я вважаю, що таке явище, як лобізм, який реально існує в українській ситуації, повинен існувати в рамках закону. Формально лобістів у нас немає, але, коли громадські активісти отримують гранти, вони називають себе лобістами, — зазначив С.Власенко та додав: — Громадський активіст — це той, хто у вільний від роботи час займається такою діяльністю. А у нас активізм став професією, яка, на жаль, не регулюється державою».

За словами С.Власенка, автори проекту адаптували відповідний американський закон під українські реалії. На засіданні в підкомітеті, який передував цьому обговоренню, народні депутати сприйняли дану законодавчу ініціативу доволі неоднозначно. Зокрема, члени комітету вбачають у деяких пропонованих нормах невідповідність Конституції. Зокрема, ідеться про періодичне звітування Міністерством юстиції щодо суб’єктів лобіювання. Так, на думку прихильників повернення законодавчої ініціативи автору, проектом порушуються стст.102 та 106 Конституції.

Крім позиції підкомітету з питань конституційності на чолі з Ольгою Совгирею, нардепи також вирішили заслухати позиції громадських організацій, представників яких на засіданні зібралося чимало. Кожен закликав, аби не голосувати за такий проект. Мовляв, ініціатива суперечить свободі об’єднань, яка закріплена в Конституції.

О.Совгиря зазначила, що це вже далеко не перша спроба парламенту врегулювати лобіювання в Україні. Народні обранці кожного скликання намагалися прийняти відповідні законопроекти, та всі спроби так і залишилися невдалими. Крім того, дотепер лише 6 держав у світі регулюють лобіювання, і Україна на фоні цього виявляється морально не готовою для революційних кроків. Адже в більшості громадян поняття лобізму асоціюється з корупцією.

Також присутня на засіданні комітету «громадськість» зазначила, що, судячи з тексту законопроекту, видно, що немає розмежування між поняттям «лобізм» та конституційними гарантіями, з якими це поняття межує.

Та С.Власенку набридла така латентність громадських активістів, а тому він не стримався від висловлення особистих думок на рахунок них: «Ви не громадськість, ви лобісти за гроші. Зараз тут виступили три самозвані експерти, які беруть гроші і очевидно, що їм не хочеться, аби даний проект приймали. «Тараканам на сонце не хочеться. Я це розумію, бо більша частина ваших організації підпадатиме під цей закон». Також С.Власенко наголосив на тому, що мова не про запровадження інституту лобізму, а про те, аби пролити світло на ті механізми взаємодії між активістами і владою, які вже давно є, але офіційно залишаються в тіні.

Натомість О.Совгиря зазначила, що за логікою, викладеною у законопроекті, будь-яка діяльність громадських організацій підпадатиме під поняття «лобізм». А це нібито є порушенням принципу верховенства права й конституційних гарантій.

Утім С.Власенко нагадав: якщо народним депутатам не подобається норма про звіт Мін’юсту стосовно суб’єктів лобіювання, то нехай вони пригадають свіжий звіт, який був заслуханий від Державного бюро розслідувань. «А в Конституції між тим немає нічого ні про звіт ДБР, ні взагалі про орган із такою назвою», — парирував С.Власенко.

Одначе, як би довго не обговорювали проект і лобіювання в Україні взагалі, та як би не просив нардеп Сергій Демченко створити робочу групу і вдосконалити документ разом із авторами альтернативних версій, ініціативи щодо врегулювання лобістської діяльності не отримали належної підтримки від комітету. Напевне, не тільки активістам, а й окремим нардепам не хочеться виходити «на сонце».

Не помсти заради

Але на цьому бенефіс С.Власенка не закінчився. Далі нардеп представив чергову версію законодавчої вендети — проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№3140). О.Совгиря й тут нічим не змогла обнадіяти колегу, бо зазначила, що його ідея суперечить ст.126 Конституції. Сергій Соболєв, навпаки, підтримав С.Власенка.

Сам же автор ініціативи, крім традиційних тез щодо істотності дисциплінарного проступку, доказами якої слугують відповідні рішення Європейського суду з прав людини, закликав мислити глибше. Адже, на переконання С.Власенка, мова йде зовсім не про суддів у справі Юлії Тимошенко чи Юрія Луценка: «Цей законопроект не про минуле, він про майбутнє». Проте й це не переконало колег.

А от ті ініціативи, які нардепи розглядали раніше, що називається, пішли, як по маслу. Так, комітет підтримав урядовий проект «Про паспорт громадянина України у формі книжечки» (№3986) та проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права громадян на доступ до державної реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з укрупненням територіальних громад» (№4382).

Наостанок нардепи обговорили стан справ із фінансуванням щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці у 2021 році та з погашенням заборгованості, що утворилась у 2020-му.