Закон і Бізнес


Коліщата єдиного механізму

Чим займався попередній склад РСУ та які завдання чекають «самоврядників» найближчим часом


Новому керівництву РСУ доведеться боротися із тими самими проблемами судової влади. Це гроші, кадри та комунікація.

№11 (1517) 13.03—19.03.2021
ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ
2270

Як правило, обранню колегіальних органів передує звіт попередників. Проте з’їзд суддів пішов іншим шляхом, розпочавши з більш тривалої процедури обрання нових членів Ради суддів, а в перерві між першим і другим голосуваннями заслухав очільника РСУ Богдана Моніча.


На перетині повноважень

До звіту він готувався ретельно — з інфографікою, діаграмами й навіть картинками, що рухалися. Саме у вигляді коліщат, що обертаються, було зображено взаємодію п’яти судових органів: Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів та власне РСУ.

Б.Моніч відзначив, що в раді зібрався колектив однодумців і суттєвих протиріч в її діяльності не виникало.

Водночас він нагадав, що після чергової реформи РСУ втратила частину повноважень, які відійшли до ВРП та інших судових органів і подекуди перетинаються. Або допомагають один одному обертатися, як на згаданій картинці з коліщатами. «Дещо складно працювати в умовах, коли повноваження різних органів перетинаються», — констатував Б.Моніч.

Утім, час від часу трапляється, що одне з коліщат стопориться, і тоді інше підштовхує його, аби надати обертальнного моменту всьому механізмові. Як от у випадку з Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, яку мали запустити рівно 2 роки тому. Однак положення про ЄСІТС досі не затверджене, тож дотепер суди послуговуються положенням про автоматизовану систему документообігу суду, остання редакція якого затверджена ще у 2016 році. А до нього накопичилися запитання.

Проте, як зауважив Б.Моніч, у жодному нормативному акті за РСУ вже не закріплені повноваження вносити зміни чи затверджувати нове положення про АСДС. Про актуальність цієї проблеми свідчить той факт, що на останньому перед з’їздом засіданні РСУ було прийнято рішення утворити робочу групу для підготовки проекту типового порядку використання автоматизованої системи документообігу в суді. «Ми не можемо довше чекати», — наголосив голова РСУ.

Далі він пояснив, чому актуалізувалося питання щодо переобрання складу ради. Адже закон передбачає квотний принцип її формування. Натомість за цей час деякі члени ради чи то виграли конкурс на заміщення посад у Верховному або Вищому антикорупційному суді, чи то зайняли адміністративні посади у своїх судах. І ця пропорційність була порушена: наприклад, з-поміж 26 членів ради, котрі залишилися, 8 представляють Верховний Суд, що вдвічі більше квоти, передбаченої законом.

«Отже, ми маємо привести квотний склад РСУ у відповідність до чинного законодавства», — зауважив Б.Моніч.

Буфер для скарг і генератор звернень

Він зазначив, що в раді утворено 7 комітетів, які реагують на звернення, що надходять, а найбільш болючі виносяться на розгляд усього складу РСУ. Причому, як свідчить наведена статистика, у 2019-му було прийнято 103 такі рішення, а торік — 72. У структурі питань, що порушувалися, у 2020-му зросла кількість реагувань на звернення щодо фінансування — 10 порівняно із 6 роком раніше.

Натомість кількість звернень у рази більша: у 2019-му — 4421, у 2020-му — 4594, а від початку цього року — уже 662. «Чимало з них не належать до наших повноважень, але ми намагаємося дати відповіді по суті, а не займатися відписками», — зазначив голова РСУ.

Він повідомив, що рада не ставить перед собою завданням стати ще одним органом контролю, що перевірятиме роботу судів, хоча такі повноваження в неї є за законом. Б.Моніч подякував усім головам судів, які реагують на скарги, які РСУ переадресовує на місця, аби виправити ту чи іншу ситуацію: комусь не видали копію рішення, хтось не вдоволений тим, як з ним спілкувалися в установі, тощо. «За великим рахунком, ми стаємо таким собі буфером, що зменшує кількість скарг, які могли би спрямовуватися до ВРП».

Суттєво зросла частка звернень від судів щодо фінансового забезпечення: якщо у 2019-му їх було 323, то торік — майже втричі більше (907), а від початку поточного року їх уже більше, ніж за весь 2019-ий (331). «Суть цих звернень одна — критичний стан фінансового забезпечення», — повідомив голова РСУ й нагадав, як усе починалось — із затвердження парламентом недофінансування судів у бюджеті-2020 та з обмеження розміру суддівської винагороди. За рахунок цього на суддях зекономили 1,1 млрд грн., а потім перерозподілили в межах наявних асигнувань. «Обіцяли 6, виділили один, ще й на нас із вами зекономили, — констатував Б.Моніч. — А якби на суддях не зекономили 1,1 млрд грн., ситуація із зарплатами працівників апарату була б ще більш катастрофічною».

Також він згадав і про позицію Пленуму ВС, який торік лише частково прислухався до звернення РСУ, оскарживши до Конституційного Суду тільки положення закону щодо запровадження максимального розміру виплат суддівської винагороди. Але не став порушувати питання щодо належного фінансування. До речі, цього року, як відомо, Пленум ВС узагалі вирішив, що наполягати на підвищенні суддівських окладів — не на часі.

Як одну з причин такої ситуації з фінансуванням, керівник РСУ назвав відсутність комунікації з новою владою. «Нас ніхто не чув, і ми фактично втратили рік. І лише з кінця минулого року комунікація почала нарешті налагоджуватися», — відзначив він. Зокрема, членів ради почали запрошувати на засідання профільного комітету, до складу робочих груп.

Одна з таких груп, створена порівняно недавно, за словами Б.Моніча, має розібратися з проблемою фінансування судової системи. «І за підсумками І кварталу вийти на те, аби держава виділила належне фінансування», — зі стриманим оптимізмом повідомив голова РСУ.

Майбутнє оптимізації та навантаження

Результатом роботи комітету з питань етики стали два документи: Правила поведінки працівника апарату суду та проект оновленого Кодексу суддівської етики, який мають затвердити делегати. Крім того, напрацьований каталог з питань суддівської етики, що містить рішення ВРП, систематизовані за видами дисциплінарних проступків і статтями КСЕ.

Проте, напевне, найбільше суддів і працівників апарату турбує, як буде проходити оптимізація структури судів. За словами Б.Моніча, чимало в цьому напрямі вже зроблено, але робота не завершена. Ідеться про визначення нормативної чисельності суддів.

Таке дослідження охопило всі категорії справ, і для кожної визначений певний норматив. Але тут, за словами Б.Моніча, зіткнулися з певним нерозумінням. Адже якщо за нормативами суддя має розглянути одну кількість справ, а насправді встигає впоратися зі значно більшим обсягом, то в чиновників виникає бажання взяти за норму саме роботу з перенавантаженням.

Натомість представники РСУ доводять, що судова система має забезпечити кожному громадянинові право бути почутим у суді. А тому орієнтуватися слід на ті показники, які вважають оптимальними самі судді. «Ми намагалися досягти балансу між об’єктивним і суб’єктивним критеріями», — пояснив Б.Моніч. І ВРП затвердила саме такі показники, хоча залишилися деякі питання.

Наприклад, у підрахунку кількості робочих днів у році РСУ спирається на показник (183 дні), що враховує щорічну відпустку та час на самоосвіту. Натомість, за словами Б.Моніча, автори дослідження пропонують збільшити число до 215. Також є питання, чому не беруться до уваги витрати часу на вирішення інших процесуальних питань, як-от відвід іншого судді.

Утім, коли РСУ оприлюднила перерахунок щодо кожного суду за нормативами часу на розгляд, то отримала нові нарікання. Б.Моніч спробував пояснити, як відбувається розрахунок, з якими коефіцієнтами береться до уваги час, якщо справа слухалась у спрощеному провадженні, тощо.

«Сьогодні парламент поставив собі амбітну мету — сформувати нову мережу судів до 2022 року», — повідомив Б.Моніч. Але, на його погляд, це нереально, якщо намагатися вирівняти навантаження на суддів. «Хіба в нас є приміщення, де можна розмістити, наприклад, по 80 суддів Печерського або Шевченківського райсудів м.Києва?» — поставив риторичне питання голова РСУ. А саме стільки їх має бути, якщо зважати на нормативи навантаження.

«Це робота надзвичайно важка, і немає тут простих рішень. А реформа — це коли будується новий суд, де кожен суддя має кабінет, а не тісниться в кутках», — зауважив Б.Моніч. Хоча, напевне, він чудово розуміє, що далеко не із цією метою кожна нова влада намагається перебудувати судову систему.

Утім, в РСУ налаштовані перш за все на те, аби зберегти як суддівський корпус, так і працівників апарату, щоб під гасла реформи не позбутися останніх кадрів.

Тож голова ради закликав кожен суд проаналізувати наведені дані та подати свої пропозиції. Окремо він подякував Одеському апеляційному суду, де вже провели таку роботу, запропонувавши своє бачення оптимізації. «Це має бути саме оптимізація, а не штучне об’єднання одних судів з іншими», — наголосив Б.Моніч.

Завдання №1 — фінансування

Серед того, що не вдалося зробити, він назвав переведення суддів, оголошення конкурсів на посади в апеляційній інстанції, кваліфікаційне оцінювання. Адже коліщатко єдиного механізму (Вища кваліфікаційна комісія суддів) уже 1,5 року як не обертається. Тож новому складу ради доведеться напрацьовувати взаємодію з новим складом ВККС, який, можливо, сформують десь у травні.

Також є непорозуміння з Національним агентством з питань запобігання корупції, яке зазіхає на повноваження РСУ щодо врегулювання конфлікту інтересів. З огляду на те, як проходить погодження проектів НАЗК у ВРП, інтереси керівництва агентства цим не обмежуються.

Як запевнив Б.Моніч, йому вдалося переконати робочу групу парламенту, і тепер протоколи на суддів має складати виключно голова НАЗК або його заступник. «Хоча був величезний супротив», — додав голова РСУ.

«Я сподіваюся, що нова рада буде продовжувати цю роботу і ми не втратимо того позитиву, якого досягнуто», — підсумував він. І як завдання №1 для нового складу назвав належне фінансування судів.

А тут потрібно шукати порозуміння із чиновниками Міністерства фінансів, які, за словами Б.Моніча, «перевіряють, як туалетний папір у кожному суді купується. Який ще розпорядник бюджетних коштів перебуває під таким тотальним контролем?!».

Можна сказати, що делегати схвально поставилися до звіту та окреслених перспектив, оскільки і Б.Моніч, і секретар РСУ Олена Журавська були переобрані на новий строк. Натомість у заступника голови ради Вадима Бутенка із цим не склалося.

Тож тепер оновлений орган суддівського самоврядування буде продовжувати налагоджувати комунікацію з іншими гілками влади, боротися за збереження кадрів під час перелицювання мережі судів та домагатися належного фінансування. А як це вдасться — покаже наступний з’їзд і черговий звіт.