Закон і Бізнес


Очікування відсотків


№11 (1517) 13.03—19.03.2021
2189

Чи можна визнати норму закону неконституційною, якщо є незгода з тим, як її застосовують суди? Таку нетипову конституційну скаргу направив «Ощадбанк», оспорюючи положення Цивільного кодексу.


Як повідомив під час засідання другого сенату Конституційного Суду доповідач у справі Сергій Головатий, банк просить перевірити на конституційність положення першого речення ч.1 ст.1050 ЦК. Згідно з ним, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов’язаний сплатити гроші відповідно до ст.625 ЦК. Тобто суму боргу з урахуванням інфляції та 3% річних.

Натомість у судовій практиці під час вирішення кредитних спорів (зокрема у справі №912/1120/16) це положення набуло іншого забарвлення. Так, Велика палата Верховного Суду з посиланням, зокрема, на ч.1 ст.1050 ЦК сформувала позицію, що за період дії кредитного договору підлягають стягненню обумовлені в ньому відсотки відповідно до ст.1048 ЦК, а після — тільки інфляційні та 3% річних на підставі ст.625 ЦК.

У банку вважають, що тим самим порушуються низка конституційних гарантій, зокрема законні очікування отримувати відсотки до моменту повернення позики, а не спливу строку кредитного договору. Утім, інше розуміння норми закону, що відрізняється від думки ВС, навряд чи може слугувати підставою для визнання її неконституційною.