«Непрофесійні» злидні
Кого обурює, що функція фільтра від «міжнародників» буде дорадчою?
Україна сама себе назвала полем для експериментів, уважає член антикорупційного комітету. Тож через злидні мусимо віддавати перевірку доброчесності на аутсорс іноземцям.
Допомагають знайомі
Онлайн-зустріч із народним депутатом, першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярославом Юрчишиним в Асоціації правників України розпочалася з питання фаховості. Адже, як з’ясувалось, у гостя немає юридичної освіти, але, за його словами, це аж ніяк не заважає участі в законотворенні.
«У мене багато хороших знайомих у правничій сфері, які допомагають розробляти закони. З колег-експертів — підготовка якісних законопроектів, а з мене — політичне просування», — пояснив нардеп.
Його фракція не голосувала за законопроект №3711-д, хоча напередодні він запевняв, що за суддів уболіває. І просто хоче як краще, якісніше. «Як споживач послуг судової системи я більш зацікавлений у вдосконаленні системи суддівського добору та оздоровленні правничої професії», — нарікає нардеп на проект, якого судова система, знекровлена і голодна у прямому сенсі, і так чекала занадто довго.
Утім, в Я.Юрчишина враження від законопроекту достатньо сумні. Йому сумно, бо хтось так довго говорив, що Вища кваліфікаційна комісія суддів має бути оновлена на засадах професійності та доброчесності. «А зараз ми маємо дуже незначну перспективу, що це саме так відбудеться», — зітхнув нардеп.
У процесі консультацій з Венеціанською комісією два компоненти взагалі втратилися — ті, що стосуються Верховного Суду і Вищої ради правосуддя. «Тому що, на жаль, цей парламент не може опрацьовувати великі системні речі. Одне питання, один закон, і бажано так, щоб максимально просто», — пояснив суть проблеми перший заступник голови антикорупційного комітету.
«Далеко не весь склад ВР в принципі вчитується в законопроекти, — розповідає гість АПУ. — В нас колись були жарти про те, скільки депутатів взагалі читають. До того ж в парламенті є дуже багато людей, що голосують так, як їм дали в розкладках фракції, взагалі не заглиблюючись в питання. І коли приходиш до них і розповідаєш, що є якісь нюанси, у відповідь можна почути «о, прикольно, нам такого не казали».
Словом, на його дімку реформа не вдалася тому, що дають повноваження ВРП, не налагодивши роботу ВККС.
Доброчесність чи незалежність?
«Зараз ВККС у новому законі, який мав бути доопрацьований, а насправді погіршений у профільному комітеті, дає суттєво ширші повноваження ВРП, переводить міжнародний компонент із фільтра фактично в дорадчу функцію», — обурювався нардеп.
Хоча, як наголошують у тій самі ВРП, Основний Закон і не передбачає іншої функції для допоміжних органів, окрім дорадчої. Тож, вочевидь, або слід готувати зміни до Конституції, або діяти у тих межах, що є.
Утім, якщо раніше пріоритетом була політична незалежність та захист суддів у прийнятті рішень, то зараз навіть європейці фокусуються на дилемі: що має бути на першому місці — доброчесність служителя Феміди чи його незалежність. «Якщо це незалежність недоброчесного судді, то це, скоріше, ризик для держави», — зазначив парламентарій.
Однак у минулому році ВРП звільнила принаймні 14 недобросовісних представників Феміди, розглянувши 10 тис. дисциплінарних справ, де законники отримували свої дисциплінарні стягнення. На заміну ж тим, хто пішов у відставку, прийшли свіжі, відібрані за всіма правилами кадри. Й навряд чи є підстави вже сьогодні ставити під сумнів їх доброчесність.
«Усі країни проходили цю дискусію. США в часи Теодора Рузвельта чи Європа в 1950—1960-ті — це трошки інший рівень інформаційного проникнення, тому судові ляпи не розголошувалися так, як тепер. А нині ситуація така: є рівень незадоволеності і є медіа, які посилюють цю невдоволеність. Це може призвести до ситуації, що суд Лінча сприйматиметься як найбільш доброчесний суд. Наявність незалежного компонента, і чим професійнішого, тим краще, підвищує довіру», — повідомив про похмурі перспективи народний обранець.
Винна цехова солідарність
«Ми не бачимо перспективи зміни ВРП, тому надавати їм додаткові повноваження точно не можна, — уважає Я.Юрчишин і пояснює:— Є ситуація з негативною цеховою солідарністю, мовляв, судді проти суддів не голосують і не приймають рішень. За винятком Вищого антикорупційного суду, що виніс 4 рішення стосовно суддів-хабарників».
«Громадська рада міжнародних експертів це дуже хороший тимчасовий крок, але нам потрібна третя сторона, яка б повернула довіру до конкурсу», — зазначив Я.Юрчишин. Напевне, має на увазі, що до відбору суддів потрібно залучати представників громадських організацій, які б формували суддівський корпус з урахуванням власних принципів та уподобань.
«Не секрет, що Україна себе вибрала полем експериментів для європейської і світової спільноти. Ми настільки не можемо справитися з нашими внутрішніми проблемами, що нам потрібно позичати гроші за кордоном, а відповідно, нам пропонують варіанти вирішення наших проблем», — пояснив нардеп, який вважає, що фільтри не потрібні комусь ззовні.
«Вони потрібні в першу чергу нам. Щоб партнери великих юридичних фірм залишали за собою можливість і в суді попрацювати, і потрапити на керівні позиції», — заявив Я.Юрчишин.
Невіра у власний розвиток
«Нині ми маємо певний субстрат самоврядування. Реально воно існує, але голови судів, і найбільше оточення дуже часто вирішують хто і як буде делегований, хто і як голосує. Негативна цехова солідарність має замінитися позитивною — коли етичні норми працюють настільки, що судді самі вичищають недоброчесний елемент, який ганьбить професію», — констатував спікер.
«Але ж наше самоврядування, і адвокатське, і суддівське, дуже швидко розвивається — із точки нуль до точки 6 пройшли дуже швидко шлях, зазначив модератор розмови», — зауважив президент АПУ Денис Бугай. І уточнив у гостя, чи планує фракція «Голос» підсилити вплив громадської ради доброчесності, чи залишатиме її у форматі дорадчого органу на громадських засадах.
«Ми б точно посилювали вплив її рішень. А для цього нам потрібно зробити ГРД більш підзвітною та професійною. Чи мають члени отримувати заробітну плату — питання дискусійне, бо тоді, відповідно, є можливості впливу на них. На мою думку, раді потрібен професійний секретаріат, який якісно готує проекти рішень, і фінансується державою, — щоб отримати якісні рішення, організаційний момент має бути на аутсорсі, адже ГРД то фактично дзеркало і допоміжний фільтр ВККС», — озвучив позицію фракції законотворець.
Звісно, якщо керуватися логікою, що такий секретаріат дійсно не можна організувати, виділяючи на утримання його бойової одиниці 400—700 грн. на місяць, за аналогією із зарплатнею деяких працівників апарату суду. Але так само сумнівно утримувати такий орган за рахунок іноземних грантів. Бо ж, як мало б бути відомо представникові антикорупційного органу, там де обертаються неконтрольовані гроші завжди виникає спокуса урвати якомога більше. Або бодай «монетизувати» свої повноваження.