Озброєні правом

Адвокати просять не давати нових гарантій, поки старі порушуються

У режимі шокової терапії перебувають не лише судді, а й адвокати. Поки систему перших намагаються реформувати, других випробовують на міцність. У якому ж стані правосуддя сьогодні?

Недоброчесність — це міф?

14% рішень місцевих судів оскаржуються в апеляційній та касаційній інстанціях. Така статистика свідчить про те, що в країні діє кваліфікований, професійний і справедливий суд.

На цьому наголосила голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова під час всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя».

«У 14% випадків виникає незадоволення судовими рішеннями. То хіба можна говорити про несправедливе правосуддя? Такий невеликий відсоток оскарження, навпаки, говорить, що суд у нас кваліфікований, професійний і справедливий. Інших висновків не може бути. Проте ніхто не дав цьому оцінки та не сказав, що судді — доброчесні», — підкреслила Л.Ізовітова.

Таким чином, це спростовує тезу, що єдина судова інституція, яка викликає довіру громадян, — це Вищий антикорупційний суд, сформований за участю міжнародних експертів. Фактично призначення суддів за участю міжнародних експертів є тиском на судову владу й державу в цілому.

«Якщо, за Конституцією, в Україні народовладдя, то не може бути «іншовладдя». Участь будь-яких іноземних експертів — то «іншовладдя». І ми не можемо цього підтримати, — зазначила Л.Ізовітова й додала: — Влада в Україні: і законодавча, і виконавча, і судова — має призначатися виключно українцями. Ми на цьому стоїмо. Якщо сьогодні ми розпочнемо із суддів, то нам скажуть, що завтра — парламентарі, післязавтра — міністри, а потім — і кандидати в Президенти повинні йти через добір і голосування міжнародних експертів. Такого механізму в Європейському Союзі немає. І, незважаючи на те, що ми записали в Конституції наш європейський вектор, ми можемо обирати кращі європейські стандарти та практику, якщо вони реально існують».

Водночас Л.Ізовітова наголосила, що в українській системі судочинства є низка реальних проблем, які потрібно вирішувати. Зокрема, доступ громадян до правосуддя, який обмежений через високі ставки судового збору.

«Наші клієнти вже кілька років обмежені в доступі до суду через те, що державою встановлений дуже високий розмір судового збору. Судитися сьогодні людям не по кишені. І наші законодавці, якщо вони дбають про права громадян країни, повинні подбати і про те, щоб ставки судового збору для людей, для малого та середнього бізнесу були знижені», — вважає голова НААУ, РАУ.

Інша проблема — нестача суддів. Л.Ізовітова підкреслила, що через люстраційне законодавство багато кваліфікованих суддів пішло з професії, що ускладнює доступ до правосуддя.

«Судді пішли із судів, є зачинені будівлі судів, є суди, де один або два судді, які не можуть забезпечити ту кількість населення, яка звертається до них. Був так званий великий вихід суддів із професії. Саме суддів з величезним досвідом, з людською мудрістю, з великим стажем роботи й розумінням, як розглядати справи. Вони змушені були піти з професії, а фактично їх виштовхнули. Сьогодні потрібно над цими помилками працювати. Потрібно встановити, чому вони пішли. А вони пішли, бо не витримали тиску, приниження, звинувачень у несправедливості та недоброчесності, яка взагалі-то невідомо в чому полягає», — сказала Л.Ізовітова.

Розум проти сили

Під час форуму звернули особливу увагу й на аспекти провадження адвокатської діяльності. Так, народні депутати у своїх виступах наголосили на тому, що почастішали випадки нападів на адвокатів, незаконних обшуків, а також вилучення матеріалів, що становлять адвокатську таємницю. За 2020 рік проводилося 117 обшуків у офісах адвокатів, і подекуди це відбувалося навіть без присутності представника місцевої ради адвокатів.

Виправити ситуацію, за словами парламентаря Володимира Ватраса, покликаний проект «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо гарантій адвокатської діяльності» (№4612), який регулює право на самозахист і дасть право зберігати та носити із собою травматичну зброю.

Під час сесії «Основні засади розвитку інституту адвокатури» Л.Ізовітова зазначила, що у 2012 році адвокати отримали закон, який дав дуже широкі гарантії. Але є ряд фактів, які свідчать, що ці гарантії сьогодні порушуються. За 2021 рік уже надійшло 550 скарг щодо таких порушень. «Щоденно ми маємо факти втручання в адвокатську діяльність та адвокатську таємницю», — наголосила Л.Ізовітова.

Крім того, законом заборонено ототожнення адвоката з клієнтом, а адвокатів продовжують називати злочинцями, не маючи на це ніяких підстав. Також адвокатів почали залучати до конфіденційної співпраці з правоохоронними органами, що призводить до розкриття адвокатом інформації, яку йому повідав клієнт. Кільком адвокатам вручали повідомлення про підозри за надання ними професійної допомоги. З точки зору права це взагалі звучить як нонсенс.

«Нам говорять, що хочуть записати ще кілька гарантій до нашого закону. Але який в цьому сенс, якщо навіть існуючі гарантії нехтуються та порушуються? Першочерговим завданням на сьогодні є посилення механізму відповідальності за порушення гарантій адвокатської діяльності», — додала Л.Ізовітова. Також голова НААУ, РАУ наголосила на тому, що сьогодні держава через систему безоплатної правової допомоги намагається втручатись у позиції адвокатів і ті документи, які вони готують.

Адвокат Євген Солодко у свою чергу розповів про особистий досвід захисту прав адвокатів і те, як порушувались його права у ході процесу. Є.Солодко зауважив, що насправді адвокатура в системі правосуддя єдина структура, яка ефективно працює. «Я не знаю, у чию гарячу голову прийшла ідея про обшуки в адвокатських офісах, але саме у 2016 році, з новоствореним антикорупційним органом розпочався вал подібних обшуків», — зазначив Є.Солодко.

Коли стало зрозумілим, що такі тенденції набирають обертів, було створено комітет НААУ із захисту прав та гарантій адвокатської діяльності. Фактично так правники самі себе захистили та відстояли власну незалежність. «Навіщо працювати в судовому процесі й там змагатись, якщо можна засунути свій ніс в адвокатське досьє й там усе побачити?» — поставив риторичне питання спікер.

На думку Є.Солодка, протистояння між адвокатурою та правоохоронними органами свідчить про більш глобальну проблему — адвокатура являє собою мислячу спільноту, зброєю якої є право. Натомість у правоохоронних органах, на думку адвоката, більше спираються на приказку про наявність сили, яка здатна замінити все інше.

Тоді дійсно немає сенсу в жодних додаткових гарантіях, бо й на наявні не звертають уваги. Утім, навряд чи таким має бути правосуддя майбутнього та інститути, які в ньому задіяні.