Розв’язання проблем минулого

Комерційні борги держпідприємств будуть повністю перекладатися на державу

Чинне законодавство містить норми, що передбачають субсидіарну відповідальність за діяльність підприємства-банкрута. Але так само вони стосуються й державних підприємств. На думку суддів, незабаром за борги останніх будуть розраховуватися коштами з державного бюджету.

Технічні правки до КзПБ

Під час п’ятого дня презентації моніторингового звіту Міністерство юстиції представило блок нормативно-правового регулювання у сфері банкрутства.

Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць повідомила, що на сайті Верховної Ради вже розмістили законопроект стосовно внесення технічних змін до Кодексу з процедур банкрутства, що був напрацьований на базі робочої групи при Мін’юсті. «Ми досить класно попрацювали», — сказала високопосадовець.

Основною проблемою в роботі над кодексом стала відсутність інформації та аналітики на підставі яких пропозицій чи досліджень приймались ті чи інші норми, зазначив народний депутат Тарас Тарасенко. «За минулий рік ми напрацювали кілька законопроектів, які вже невдовзі розглянуть на комітеті, і приймуть рішення про винесення їх у зал. За попередньою позицією, їх об’єднають в один проект, щоб всі ці зміни приймались одночасно», — пообіцяв нардеп.

Також він висловив сподівання, що Міністерство приділить більше уваги проблемам фізичних осіб. Адже нині їх банкрутство отримало незначний старт у розрізі валютних позичальників. Проте банки, арбітражні керуючі і, можливо, суди стикаються з величезним об’ємом проблем, які неможливо вирішити через відсутність єдиної правозастосовної практики стосовно відносно нової процедури.

Правовий колапс через мораторій

Одну з них окреслила експерт Мін’юсту Анна Філічова. Вона спричинена прогалинами у сфері банкрутства держпідприємств та підприємств, у статуті яких частка державної власності перевищує 50%. Це — невиконання рішень національних судів та Європейського суду з прав людини щодо стягнення заборгованості з держорганів та держпідприємств, а також невиконання зобов’язань перед юридичними та фізичними особами. Першочергово — через неможливість завершити та порушити процедуру банкрутства, а також наявний мораторій.

За її словами, у законодавчих актах міститься значна кількість заборон та обмежень на застосування процедур банкрутства. Чергову таку заборону ввели у контексті запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Але мораторій лише погіршує становище та менеджмент. Фактично підприємство завмирає в неплатоспроможності, до нього неможливо ефективно застосувати процедуру санації, оскільки державне фінансування відсутнє.

Крім того, закон не врегулював відносин, пов’язаних із подальшим розглядом справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до прийняття КзПБ, і які уже перебувають у процедурі санації та ліквідації.

Найцікавіше, що обов’язок керівника підприємства не звертатися до суду щодо відкриття провадження щодо банкрутства ніхто не відміняв. Тож виходить, що справа підлягає закриттю, а неплатоспроможність залишається. Тому керівник зобов’язаний згідно зі ст.134 КзПБ знову звертатися до суду, сплачувати авансову винагороду арбітражному керуючому. «Це — правовий колапс», — наголосила доповідачка.

Дешевше ліквідувати

Суддя Касаційного господарського суду Володимир Погребняк наголосив: роль драйвера і лідера у цьому процесі слід взяти держоргану з питань банкрутства. «Я бажав би, аби у кожній справі про банкрутство держпідприємства, участь держоргану з питань банкрутства була на рівні не статиста, а ефективного помічника», — зауважив суддя.

Він зосередився на темі відповідальності за боргами комунальних підприємств. «Положення про субсидіарну відповідальність міститься і в кодексі, і в законі про банкрутство. Фактично ця норма тривалий період була сплячою, і почала застосовуватися судами з 2017—2019 рр. Сьогодні-завтра можемо отримати ситуацію, коли комерційні борги державних підприємств будуть повністю перекладатися на державу. Я з побоюванням і острахом чекаємо на це. Поки ми не бачимо таких справ. Можливо, просто не можемо відстежити всі заяви у межах таких справ, але їх поява і розгляд абсолютно не виключені», — констатував В.Погребняк.

«І якщо стосовно соціально чутливих аспектів, втрати здоров’я, заборгованості з заробітної плати, це, напевне, обґрунтовано, то ризиками комерційних боргів має опікуватися Мін’юст — як координатор законодавчих змін. Мені видається не надто правильним, коли комерційні борги державних підприємств будуть повністю перекладатися на державу», — зауважив представник ВС.

Актуальна і проблема нарахування та сплати податків неплатоспроможними підприємствами. Адже підприємство, що визнали банкрутом, не звільняють від їх сплати, що суперечить змісту ліквідаційної процедури і принципу правової визначеності, звітував Мін’юст. Й пропонує узгодити положення Податкового кодексу з КзПБ.

Серед болючих питань — і реалізація майна підприємства, що перебуває в ліквідаційній процедурі. Адже воно продається вже без ПДВ, тож його вартість виходить нижчою, ніж стартова ціна. Тут сподівання покладаються на палату КГС, яка дасть дороговказ, куди іти з відповідними вимогами в рамках справи про банкрутство.

Суддя КГС Сергій Жуков нарахував усього133 процедури санації. Це 5% від загальної кількості процедур, що підтверджує складність погодження процедури.

«Нині ми змушені вирішувати проблеми минулого, а маємо колись перейти до вирішення проблем майбутніх», — виклав суть пропонованих змін представник громадської ради при МЮ Ігор Ніколаєв.

Тож, не маючи ресурсів, Україна змушена запропонувати цивілізовану модель для завершення бізнесу. Це — завдання на 2021 рік, але пошук балансу варто продовжувати.