Закон і Бізнес


Діалог німого зі сліпим

Аби змінити психологію людей, запровадять мораторій на дискредитацію суддів


№10 (1516) 06.03—12.03.2021
Каріна ПЕТРАШ
4989

Розвиток додатків для комунікації дав суддям змогу поговорити із законодавцями про їхні ж ініціативи, які часом суперечать міжнародному праву та здоровому глузду. Судді вчергове поскаржилися на безгрошів’я.


Нова теорія від парламенту

V національна дискусія «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи» розпочалася з оскоми про недофінансування. Щоб не бути голослівним заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький навів приклад, що ілюструє стан фінансової спроможності третьої гілки влади. «До ВРП звернулося 68 судів, які не можуть здійснювати правосуддя. У них немає фінансової можливості відправити процесуальні документи, надрукувати рішення. Електронний суд законодавець не запустив належно, бо не вніс змін до процесуальних законів», — заявив він.

Таку ситуацію правник називає дисфункцією органу державної влади. Саме через те, що судам не виділили коштів на матеріально-правову базу, вони не можуть якісно виконувати свої функції. За словами О.Маловацього, 85% скарг, які отримує ВРП, стосуються тривалості розгляду від моменту звернення з першим процесуальним документом до судової реакції. Судді не можуть реагувати миттєво, бо в них немає коштів на папір і марки. Такий стан речей настільки вже допік Раді, що всі скарги на відсутність грошей вона перенаправляє до Міністерства фінансів, щоб воно бодай роз’яснило, що робити в такій ситуації.

Обговорюючи проблеми правосуддя та особливості роботи ВРП, О.Маловацький відзначив, що торік вона видала 44 висновки на різні законодавчі ініціативи. До речі, усі ті ідеї парламентарі називали судовою реформою. Юрист розповів, що законодавці хотіли створити новий суб’єкт міжнародного права. «В одному з проектів пропонувалося, щоб у разі, якщо суддя постановив рішення, за яке державу звинуватили в недотриманні вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідальність персонально ніс суддя», — сказав О.Маловацький.

Тому слабкі знання теорії держави і права деяких народних депутатів створюють зайву роботу для й без того зайнятої ВРП. Тож заступник голови ВРП фактично закликав парламентарів більш обачно творити закони.

Натомість необхідність реформи сам О.Маловацький не відкидає, але говорить, що ініціативи та бачення мають у першу чергу виходити не від адвокатів, урядовців чи правоохоронців, а від суддів. Останні повинні бути активними та пропонувати своє бачення справжньої реформи.

Zооm пояснив «чому»

Особливість zoom-конференції іронічно показала реальний стан комунікації між органами влади. Так, через участь нардепів у двох заходах одночасно вони не змогли оцінити промов попередніх спікерів. Так, народний обранець від монобільшості Тарас Тарасенко не чув думки О.Маловацького, що саме законодавці провалили запуск е-суду. Тож взявся й собі назначати винних.

На думку Т.Тарасенка, упровадження е-суду провалив не парламент, а Державна судова адміністрація. Утім, нардепи скоро все виправлять. Але в питанні, як і що саме буде зроблено, нардеп зберіг інтригу.

Таку комунікацію між судовою та законодавчою гілками влади можна описати як діалог німого зі сліпим. Адже, будучи на одному заході, виступаючи по 20 хв., промовці не чують один одного.

Не обійшов нардеп своє увагою й доленосні проекти №№3711-д та 5068 (про порядок обрання на посаду члена ВРП). Обидва документи містять норми про створення етичної комісії, яка має перевіряти доброчесність кандидатів у члени ВРП та її нинішніх членів. Т.Тарасенко побоюється, що нардепи десь недобачать та ненароком створять два органи з різними назвами. В умовах дефіциту видатків на судову владу це дуже недоцільно, заявив він.

Мультимільйонерами вам не бути!

До дискусії долучився також і Денис Маслов. Напередодні голосування за законопроект №3711-д, який має відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, парламентар ще раз наголосив, що цей документ є консенсусом. Оскільки захід збігся з проведенням форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя», Д.Маслов продовжив говорити про зміни на хвилі меседжів гаранта.

Щоправда, сам народний обранець виступає швидше за «ментальну» реформу, і не суддів, а суспільства. Він уважає, що новий суд має стояти на трьох китах: захисті суддів і повазі до них, швидкому й ефективному правосудді, суворій та об’єктивній відповідальності.

Нардеп переконує, що за незалежне правосуддя передусім мають боротися громадяни. Якщо трансформація свідомості відбудеться, то захищати судочинство будуть не законники, а населення.

Д.Маслов має навіть ідеї, з чого варто почати. «Політики та високопосадовці мають запровадити умовний мораторій на публічні висловлювання щодо дискредитації суддівської спільноти в цілому», — сказав він. Налагоджувати контакт із суспільством, коли з телеекранів лунають гасла про недовіру до правосуддя, неможливо, переконаний політик. А практика, коли судді виступають у ролі спікера, не дає очікуваного результату.

Ефективність будь-якої реформи Д.Маслов бачить у тому, щоб запитувати в тих, для кого ця реформа призначена. І насамперед спілкуватися потрібно із суддями найнижчої інстанції, адже вони перші стикаються з новими ідеями законодавців. Також нардеп уважає, що народу України варто пояснити: пристойні заробітки суддів — в інтересах людей, а не служителів Феміди.

Утім, того, хто ж має взяти на себе функцію належного інформування суспільства, нардеп так і не уточнив. Натомість наголосив, що судді також мають бути готовими до того, що не стануть мультимільйонерами в цій країні.

З «верховної» — на першу

Суддя Касаційного адміністративного суду Андрій Жук розпочав доповідь з аналізу наслідків імовірного ухвалення законопроекту №5068. Адже якщо не сказати свого слова тепер, то потім буде пізно. Цей проект пропонує, щоб КАС як суду першої інстанції були підсудні справи щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів та всіх інших суб’єктів, повноваження яких поширюються на всю Україну.

А.Жук зазначив, що статистка вражає: майже 5000 справ. Й у 99% випадках сторони оскаржують рішення суду. Тож таке «підкидання» роботи «верховникам» неминуче перетворить їх просто на суд першої інстанції та знизить ефективність слухання інших справ.

До того ж проект передбачає розгляд таких спорів у складі колегії з 3—5 суддів. А.Жук переконаний: позивачі фактично будуть позбавлені права на касаційний перегляд, бо апеляційною інстанцією буде Велика палата ВС. Ну а далі — тільки Страсбург…

Подібні заходи дійсно є майданчиком, де судді можуть бути почутими. Проте, аби щось почути, потрібно слухати. А чи слухали слуги народу служителів Феміди — покаже час.