Закон і Бізнес


У пошуках формули


№10 (1516) 06.03—12.03.2021
2395

Відсутність чіткого регулювання розміру вимог забезпечених кредиторів сприяє формуванню різних підходів до визнання розміру вимог забезпечених кредиторів.


На це звернув увагу Верховний Суд у постанові у справі №904/1360/19. Участь у судовому процесі щодо визначення розміру вимог забезпечених кредиторів взяли юристи команди «Правова константа» Олександр Коновий та Євген Колісініченко.

Зокрема, за першим підходом, вимоги кредитора, якщо іншого не обумовлено договором, визнаються забезпеченими лише в розмірі вартості предмета застави (іпотеки), що згодом на практиці має наслідком виникнення випадків повторного звернення кредитора до суду. 

За другим підходом, кредитор одночасно буде і забезпеченим, і конкурсним та матиме не тільки право на участь у зборах кредиторів з правом вирішального голосу, а й на отримання задоволення решти незабезпечених вимог за рахунок іншого майна боржника, яке не є предметом забезпечення.

Відповідно до третього підходу вимоги кредитора, якщо іншого не передбачено договором, визнаються забезпеченими в розмірі всієї суми заявлених вимог до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов’язанні).

При цьому застосування 1-го та 2-го підходів ВС визнано помилковим. З метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів суд дійшов висновку, що варто дотримуватися 3-го підходу.

З повним текстом постанови можна буде ознайомитись у наступному числі «ЗіБ».