Закон і Бізнес


Закон інь і янь

Конкурси на держслужбу нарешті відновлюються, а в.о. де-факто стають міністрами


25.02.2021 15:46
КАРІНА ПЕТРАШ
2702

Норми про відновлення конкурсів на посади держслужби можна описати як медаль, яка має дві сторони. Перша відкриває довгоочікувані конкурси та набори для потенційних держслужбовців, а друга створює ще один інструмент боротьби за вплив між гілками влади.


Ласкаво просимо, знову

Проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» №4531 вже без перебільшення можна називати скандальним. Адже в парламенті не часто тричі голосують фактично за одну й ту саму ідею. Цей закон можна розділити на дві частини суто юридичну та виключно політичну. Юридичний аспект відображений у пояснювальній записці, бо головною метою проекту автори називали відновлення конкурсів на зайняття посад державної служби.

Нагадаємо, що з початком пандемії коронавірусу законодавство зазнало чималих змін. Так, на період дії карантину було зупинено дію норм, які відповідали за проведення конкурсів на посади держслужби та призначення за результатами конкурсу.

Отож, конкурси на державну службу були заблоковані. Суть цих змін полягала в тому, що банально не проводилось тестування кандидатів. Через, так би мовити, крайню необхідність на посаду все-таки могли оголосити конкурс, але він був зведений лише до перевірки формальних вимог та співбесіди.

Де-факто, відсутність тестів відсіяла потенційно гідних кандидатів, натомість створила ризики "кумівства". Адже якщо на державну службу можна потрапити лише по результатах співбесіди, то відразу відкривається магічний портал невипадкових та потрібних людей.

Отож, у результаті плідної роботи парламенту особи які уклали з державою контракти про проходження державної служби на період дії карантину будуть змушені або шукати нову роботу або складати тести. Адже конкурси на їхні посади тепер будуть оголошені протягом 6 місяців з дня набрання чинності закону. Втім, не виключено, що такі громадяни зможуть ще раз податися на свою ж посаду і практично "до скласти" тести. А от оголошені добори на вакантні посади на період дії карантину рішення за результатами яких не оприлюднені, скасовуються. Юридична складова на цьому етапі вичерпується.

Українська політика

В ухвалені цього рішення політика та політики зіграли не останню роль.

Отож, якщо зануритися в історію документа від самого початку, то можна дійти до закон №1009-ІХ. Родзинкою цього документа стала заборона для уряду покладення на першого заступника міністра, заступників міністра виконання головних обов’язків міністра, у разі якщо посада самого міністра вільна. Тобто, виконувач обов'язків та заступник перетворювались у весільних генералів, а міністерство фактично було без керманича. Вочевидь, цим законом громадяни які сидять під куполом Верховної ради хотіли посилити свій вплив на уряд та ослабити вплив Офісу Президента. І от через рік коли робота деяких міністерства була заблокована, Президент вирішив виправляти ситуацію. Втім, підтриманий нардепами в першому читанні проект №4531 йому не сподобався, а тому Володимир Зеленський його заветував

Адже, у документі йшлось про те, що якщо посада міністра є вакантною, то покладення його обов’язків на заступників забороняється. Водночас 1-му заступнику та заступникам міністра було дозволено підписувати розпорядження та давати обов’язкові для виконання доручення держслужбовцям, апарату міністерства та його територіальним органам. У заветованому проекті також йшлось, що, якщо посада міністра є вакантною понад 60 днів, то одна і та сама особа, яка обіймає посаду 1-го заступника міністра або заступника міністра, не може виконувати обов’язки міністра понад 30 днів. Одна і та сама кандидатура на посаду члена уряду не могла бути подана більше ніж 3 рази протягом року, а також тричі поспіль протягом поточного скликання парламенту.

На своїй офіційній сторінці Президент закликав нардепів усунути  обмеження виконання повноважень заступниками міністра, якщо посада міністра є вакантною. Головне науково-експертне управління парламенту відразу вказало гаранту, що обмеження повноважень, встановлені нормами чинного закону «Про центральні органи виконавчої влади» для осіб, які виконують обов’язки міністра у випадках, коли його посада є вакантною, стимулюють Прем’єр-міністра своєчасно розв’язувати питання про внесення кандидатури міністрів і при цьому пропонувати на розгляд парламенту ті кандидатури, які можуть знайти підтримку депутатського корпусу. Виключення цих обмежень надаватимуть виконавчій владі можливість пропонувати для призначення на посади міністрів осіб, які не мають підтримки законодавчого органу, а в разі їх не призначення парламентом – призначати таких осіб без рішення парламенту «виконувачами обов’язків міністра», які матимуть усі повноваження призначеного парламентом міністра. Таким чином створюються умови для фактичного ігнорування конституційного повноваження ВР здійснювати призначення на посади членів Кабміну.

Втім, зауваження ГНЕУ не врахували ні в ОП, ні в парламенті, який все-таки з 3-ї спроби проголосував за проект №4531 із правками В.Зеленського.

Закон і Бізнес