Закон і Бізнес


Зранку — звіт, сперегодом — гроші

«Верховники» повідомили, хто краще працює, а над питанням про заморожування винагороди обіцяли подумати пізніше


Деякі судді переймалися через скупчення такої кількості людей в одному приміщенні, тому після Пленуму квапилися роз’їхатися по своїх судах.

№8 (1514) 20.02—26.02.2021
Альона КАУФМАН
3043

У Верховному Суді відзвітували про результати своєї роботи. Зокрема, як часто члени Великої палати відступали від своїх позицій. Натомість більшість суддів нижчих інстанцій очікували, що «верховники» оцінять факт заморожування їхніх заробітних плат. Але не судилося…


Мовою статистики

Третій рік діяльності ВС його Голова Валентина Данішевська охарактеризувала як безпрецедентний за кількістю випробувань. Головними перешкодами, які зробили сильнішими, судді та їхня очільниця вважають поширення COVID-19, а також черговий наступ на незалежність судової влади.

За три роки роботи до суду надійшло близько 329 тис. скарг, а розглянуто 286 тис. Рекордсменом за темпами розгляду можна вважати Касаційний адміністративний суд, який поставив свою юридичну крапку в 129 тис. справ. Тож майже 45% роботи припало саме на цей підрозділ ВС. На третину менше роботи було у цивілістів — 86 тис. справ. «Господарники» впоралися із 37 тис. справ, а от на Касаційний кримінальний суд припало 28 тис. справ. Найменше розглянула Велика палата ВС — майже 5 тис. справ.

Якщо в рейтингу розглянутих справ КГС займає третє місце, то за кількістю залишків тримає чільне місце, бо йому не вдалося розглянути лише 5% справ. Всі інші підрозділи залишили близько 13—14% справ «на потім».

За кількістю надходження нових матеріалів у ВС спостерігають позитивні тенденції. Так, у 2019 році порівняно із 2018-им надійшло на 12% справ більше. А от торік їх стало на 10% менше. Такі результати судді пов’язують із впровадженням та вочевидь ефективною роботою касаційних фільтрів.

Цікаво, що найчастіше у КАС розглядали спори щодо адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства. А от найменше до цієї плати потрапило справ щодо забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції.

Найчастіше, а це понад 50% справ з усього масиву, до КГС скаржаться на рішення попередніх інстанцій, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів. А от найрідше до «верховників» доходять спори з приводу захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.

До ККС найчастіше йдуть по крапку у спорах через посягання на право власності. Найменше справ судді розглянули щодо злочинів проти правосуддя.

У КЦС найчастіше розв᾽язували спори, які виникають із договорів, найменше — щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Відкриті для нових позицій

Велика палата також має свої здобутки. За 3 роки до неї надійшло близько 6 тис. справ, а розглянуто майже 5 тис. Найчастіше вона розглядала скарги та справи адміністративної юрисдикції — 57%.

Цікавим є показник кількості відступів від правових позицій. Як зазначила Голова ВС, у 121-й справі ВП відступила від попередніх напрацювань: з них 18 разів — від власної позиції, 30 — від позицій касаційних судів та 66 — від позицій Верховного Суду України. За словами В.Данішевської, такі показники свідчать про те, що ВС є відкритим для сприйняття нових та осучаснення старих правових позицій.

Утім, якщо орган, що відповідає за єдність судової практики, 48 разів змінював власне бачення тих чи інших норм права, то варто дізнатися, що ж вплинуло на необхідність відступу. Але у цей контекст очільниця ВС не стала заглиблюватися.

Утім, запевнила, що цей рік буде останнім, коли ВС говорить про залишки. Станом на 1.01.2021 це було 34,5 тис. справ. Утім, В.Данішевська пообіцяла впоратися з ними до кінця року.

Не визначилися з предметом

Перед початком звіту Голова ВС запропонувала відкласти розгляд одного з питань порядку денного. Мова йде про звернення до Конституційного Суду з поданням щодо відповідності деяких норм закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у частині визначення базового розміру посадового окладу окремо для суддів.

Нагадаємо, що у 2016-му Уряд Володимира Гройсмана вирішив поставити оклади на державній службі у залежність від прожиткового мінімуму, аби можна було довільно збільшувати збір податків за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати. Подібні зміни судді прийняли, хоча і з тяжким серцем.

Утім, торік парламент не лише затвердив бюджет зі значним недофінансуванням судової влади, а й вирішив заморозити винагороду. У законі з’явився «спеціальний» прожитковий мінімум для суддів, що залишався на рівні минулорічного «звичайного». Це, відповідно, збурило більшу частину суддівської спільноти. А тому судді розраховували на подання до КС щодо захисту одного з аспектів незалежності.

Одначе, за словами Голови ВС, це звернення доречно відкласти. Адже ще точаться дискусії щодо деяких юридичних аспектів. Напевне, не всі судді згодні, що заморожування їхніх зарплат суперечить Основному Закону.

Певну ясність намагався внести секретар Пленуму ВС Дмитро Луспеник. Він розповів, що у той момент, коли вони почали готувати документ для направлення до КС, стали надходити численні колективні звернення від місцевих судів. І, мовляв, не всі судді були налаштовані на те, щоб розв’язувати питання конституційності лише деяких положень закону про державний бюджет: одних цікавило тлумачення цих норм права, інші ж наполягали на направленні звернення до Верховної Ради.

Отже, за словами Д.Луспеника, саме виникнення дискусії у робочій групі щодо того, в чому має полягати суть подання, спонукало їх відкласти розгляд цього питання до найближчого засідання Пленуму. Окрім того, коли вже був сформований порядок денний на цей Пленум, на адресу «верховників» стали надходити нові листи. У тому числі щодо предмета, бо ж будь-які звернення чи позови мають містити чіткі критерії того, що ми хочемо дізнатися та отримати від КС. Тому, поки предмет чітко не визначений, робити різкі рухи у ВС не хочуть.

Д.Луспеник розповів про ще один аспект. «Відповідні норми стосуються суддів не лише місцевих, але й апеляційних та Верховного судів, а також прокурорів. Тому постало питання, чи потрібно звертатися лише щодо місцевих суддів і чи потрібно поза межами основного звернення подавати клопотання щодо правоохоронців», — сказав він.

Краще пізно, ніж ніколи?

Ураховуючи, що, як зауважив Д.Луспеник, «наразі є питання у роботі КС», Пленум вирішив відкласти це звернення до найближчого засідання. Але пообіцяв, що його обов’язково порушать під час чергового з’їзду суддів, тобто через місяць. А коли збереться наступний Пленум — не відомо.

До речі, виправдання наявністю «питань у роботі» КС є дещо сумнівним: Суд проводить засідання, продовжує слухання, оскільки є достатньо суддів і для кворуму, і для винесення рішення. І ніщо не заважало б йому принаймні відкрити провадження за поданням Пленуму та направити запити до науковців щодо висновків.

Звісно, різниця у 168 грн. між прожитковим мінімумом 2020 та 2021 років видається не такою вже й суттєвою. Проте лише суддя першої інстанції щомісяця втрачає мінімум 5040 грн. в окладі, не рахуючи доплат та коефіцієнтів. Водночас існування різних прожиткових мінімумів для різних категорій працездатних осіб виглядає і юридичним, і економічним нонсенсом. І тут мова не тільки про незалежність суддів, а й про пряму дискримінацію, особливо щодо прокурорів, яким цей мінімум визначили на рівні 1600 грн.

А доки у ВС радитимуться, час спливатиме. І що пізніше буде внесене подання, то більше коштів недоотримають судді. А там і бюджетний рік завершиться, і КС відмовить у відкритті провадження через втрату чинності спірними положеннями.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Богдан ЛЬВОВ,
заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду:

— Чи задоволені ви результатами своєї роботи та роботи колег за ці 3 роки?

— Так, хоча маємо пам’ятати, що йдеться про роботу новоствореної установи, де працює багато суддів, які взагалі не мали досвіду суддівської роботи. Водночас новий ВС отримав «у спадщину» величезну кількість справ і його робота супроводжується постійними закликами до реорганізації, що має деструктивне значення.

Вважаю, що від гучних промов щодо судової реформи потрібно переходити до щоденної кропіткої праці над підвищенням якості судочинства. Величезна кількість справ, яку розглянув ВС, свідчить про титанічність докладених зусиль усіх суддів та розуміння ними свого обов’язку перед державою й громадянами. Проте зворотною стороною надмірного навантаження є не лише затягування строків розгляду, але й недостатня якість судових рішень, яка, на мій погляд, потребує істотного поліпшення.

— Чи правильно вчинили на Пленумі, відклавши розгляд 3-го питання порядку денного на невизначений час?

— Відкладення питання звернення до Конституційного Суду з приводу різного прожиткового мінімуму для різних категорій працездатних осіб вважаю правильним. Порушувати питання щодо захисту саме прав суддів у тих соціальних умовах, в яких перебуває країна сьогодні, несправедливо.

Питання ж підвищення рівня захисту працівників апарату (які зараз масово звільняються через неналежне фінансове забезпечення) має бути в центрі нашої уваги. Крім того, потрібно з’ясувати всі категорії працівників та інші верстви населення, яких стосуються відповідні законодавчі зміни. Лише після цього можливе прийняття Пленумом ВС виваженого та обґрунтованого рішення.