Закон і Бізнес


Про відступлення від висновку


.

№8 (1514) 20.02—26.02.2021
5478

Унаслідок внесення істотних змін до відповідної норми права або її скасування втрачає актуальність і висновок Верховного Суду України щодо її застосування.


На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 20.01.2021, відмовляючи у передачі справи №233/8772/19 на розгляд Великої палати ВС з метою відступу від висновку ВСУ.

Сам термін «висновок щодо застосування норми права» указує на те, що такий висновок має похідний характер від норми права і не може зберігати обов’язковий характер після внесення змін та/чи доповнень до відповідної норми права, які істотно змінюють її зміст, або після її скасування.

Протилежний підхід по суті надавав би висновку ВСУ більшої юридичної сили, ніж сама правова норма, якої він стосується. І означав би, що суди повинні ігнорувати внесені законодавцем зміни аж до моменту ухвалення ВП ВС рішення про відступ від попереднього висновку ВСУ. Однак це очевидно суперечить не лише положенням закону від 3.10.2017 №2147-VIII, але й здоровому глузду.

Не створює таких підстав і твердження, що положення, на які серед іншого посилався ВСУ в такій постанові, не змінилися. Адже положення п.7 §3 розд.4 закону №2147-VIII передбачають особливий порядок відступу від висновку ВСУ щодо застосування норми права, а не від кожного висловленого ним аргументу на користь такого висновку.