Закон і Бізнес


Нелегітимність та інші ризики

Через брак коштів суди можуть залишитись і без Інтернету, і без тепла


№7 (1513) 13.02—19.02.2021
Олександр ДЖАБУРІЯ, голова П’ятого апеляційного адміністративного суду
2825
2825

Один суддя зможе відправити 3 конверти на день. Натомість альтернативна розсилка здатна спричинити ряд наслідків, наприклад нелегітимність. Тож суди вживають різних заходів, щоб хоч якось вижити в часи кризи, спровокованої недофінансуванням.


Вимушена економія

Затвердження дефіцитних кошторисів для судів на поточний рік — прикрі реалії сьогодення. На жаль, запланована сума грошей, наприклад, для П’ятого апеляційного адміністративного суду не дасть можливості забезпечити організацію його роботи на належному рівні.

Так, цьогорічні кошторисні призначення на оплату послуг пошти становлять 400 тис. грн. замість необхідних 3 млн, тобто всього 14,5% від річної потреби. Щоб якось зарадити ситуації, адміністрація П’ятого ААС вирішила вжити заходів, які допоможуть заощадити кошти, а також не допустять зупинки роботи установи.

Зокрема, секретарям судових засідань рекомендували:

• здійснювати сповіщення сторін і надсилання процесуальної кореспонденції електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, за допомогою СМС-повідомлень з використанням мобільного зв’язку;

• проводити з учасниками процесу роз’яснювальну роботу щодо альтернативних шляхів отримання процесуальної кореспонденції (e-mail, «Електронний суд», одержання документів нарочно);

• направляти процесуальну кореспонденцію одному адресату, але в різних справах в одному конверті з обов’язковим зазначенням на ньому всіх номерів судових справ;

• дотримуватися максимальної норми використання поштових відправлень у кількості 15 конвертів на тиждень на одного суддю.

Однак є й другий бік медалі. До цього часу питання використання судами електронної пошти перебуває поза нормами процесуального законодавства. А «вибіркове» надсилання судових рішень засобами поштового зв’язку спричиняє велику кількість скарг від учасників процесу.

Тобто неможливість належного направлення кореспонденції фактично блокує роботу суду, призводить до неодноразових перенесень засідань, затягування строків розгляду справ, порушення прав учасників процесу. Це у свою чергу стає підставою для подання скарг на суддів до Вищої ради правосуддя та для скасувань Касаційним адміністративним судом правосудних рішень, прийнятих із вимушеними порушеннями процесуального законодавства через неналежне фінансування нашої установи.

Ні паперу, ні інформації

Також затверджений кошторис суду покриває тільки 25% від річної потреби на послуги щодо інформатизації. І це при тому, що з листопада минулого року швидкість інтернету в П’ятому ААС і так була обмежена настільки, що не дозволяла нормально проводити засідання в режимі відеоконференції, спричиняла технічні збої в роботі електронної пошти та КП «ДСС».

При цьому кошти для підключення до інформаційно-пошукової системи «Ліга: Закон» цьогоріч узагалі відсутні. Як наслідок, безумовно, погіршаться умови праці, також це негативно вплине на швидкість роботи.

Усього на 50% від річної потреби покриває бюджет видатки на конверти, диски, папір та інше канцелярське приладдя. Витрати на оплату комунальних послуг забезпечені на 70% від річної потреби, що поставить під питання початок наступного опалювального сезону.

Минулий рік започаткував чимало карантинних заходів. Але суди, на відміну від багатьох інших органів, ні на день не зупиняли своєї роботи, навіть у періоди локдауну та численних спалахів захворювання на коронавірус серед своїх працівників. Незважаючи на це, у кошторисних призначеннях на поточний рік фінансування засобів протиепідемічного захисту повністю відсутнє.

Крім того, минулорічне недофінансування вже породило ситуацію, за якої більшість робіт, пов’язаних із життєзабезпеченням будівлі П’ятого ААС, не проводилася. Тому в поточному році постала гостра потреба в обслуговуванні систем кондиціювання, вентиляції, відеоспостереження, резервного водопостачання, технічного обслуговування насосів водопостачання, зовнішньої та внутрішньої мережі водовідведення, поточного ремонту адміністративної будівлі. Адже її неналежне обслуговування в подальшому потягне за собою додаткові витрати на усунення негативних наслідків.

Страждають і судді, і працівники апарату

Не менш критичною є ситуація з фінансуванням суддівської винагороди та заробітної плати працівників апарату.

Так, кошторисні призначення на виплату суддівської винагороди затверджені на наступний рік з 10-процентним дефіцитом. При цьому відповідно до розподілених помісячних лімітів за кодом економічної класифікації видатків 2113 виплата суддівської винагороди здійснюватиметься зі щомісячною кредиторською заборгованістю у 25—40% до травня-червня поточного року.

У той же час передбачені кошторисом П’ятого ААС видатки на оплату праці працівників апарату покривають лише обов’язкові виплати. Таким чином, середня заробітна плата (з урахуванням однієї матеріальної допомоги) становитиме 11400 грн. При таких показниках зарплата у 60% працівників апарату — секретарів засідань, розпорядників, провідних і головних спеціалістів суду — у середньому нижча за 5000 грн., що менше навіть за встановлену мінімальну зарплату.

Така ситуація призводить до порушень трудових гарантій працівників апарату суду, збільшення соціального напруження, відпливу кваліфікованих кадрів. Для забезпечення фонду оплати праці працівників апарату на рівні минулого року, тобто з виплатою 30% премії та 100% надбавки, кошторисні призначення необхідно збільшити вдвічі.

Тож ми звернулися до органів суддівського врядування з проханням об’єднати зусилля та вимагати від органів виконавчої та законодавчої гілок влади відновлення повноцінного фінансування судових установ і недопущення порушення прав людини щодо забезпечення здійснення правосуддя.