Закон і Бізнес


Замок на піску

IP-суд запрацює у смартфоні, поки офлайн-перспективи залишаються невтішними


Віктор Москаленко доклав чимало зусиль для розвитку галузі інтелектуальної власності, його роз’ясненнями юристи користуються і сьогодні.

№7 (1513) 13.02—19.02.2021
Вікторія ЯКУША
2293

Юридичну адресу та кандидатів на посади майбутній суд, що розглядатиме «інтелектуальні» спори, вже має. А от чи матиме фінансування та бодай один шанс на початок роботи в цьому році? Які правові негаразди гальмують процес?


Покладені сподівання

Поява ще одного спеціалізованого суду є важливим процесом поточної судової реформи. Адже вона спрямована на вдосконалення функціонування судової системи в цілому, а також на створення системи захисту прав інтелектуальної власності, що є частиною міжнародних зобов’язань України. На цьому наголосив заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Валентин Гвоздій під час круглого столу «Вищий суд з питань інтелектуальної власності: стан формування».

«НААУ активно підтримує формування цього суду. Процедура відбору кандидатів на посади суддів перебуватиме під пильним оком адвокатської спільноти. Зокрема, сьогоднішній захід, ініційований комітетом з інтелектуальної власності НААУ, є показником важливості цього питання для адвокатури», — сказав В.Гвоздій.

Він нагадав, що Україна є учасницею низки двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які регулюють захист прав ІВ, включаючи угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

«Активний захист і розвиток прав інтелектуальної власності є особливо важливими для України, яка має пишатися своїми інноваційними досягненнями та винаходами. Усі ці аспекти є реальними цілями, яких ми можемо досягти завдяки великій кількості інтелектуальної еліти, яка практикує у цій сфері в Україні. Право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням та процвітанням, але ці можливості можуть бути реалізовані лише за умови відповідного захисту цих прав незалежними судами», — переконаний В.Гвоздій.

В Україні вже існує законодавча база, пов’язана зі створенням та діяльністю Вищого IP-суду. Це і указ Президента про його утворення, підписаний ще у вересні 2017 року, і нова редакція Господарського процесуального кодексу, якою встановлено процедуру вирішення спорів у новому суді, і наказ Державної судової адміністрації, яким визначена кількість суддів у цій установі.

В.Гвоздій наголосив, що створення цього суду сприйматиметься як позитивний сигнал для громадськості про повагу держави до інтелектуальної власності. Створення професійної, прозорої та передбачуваної системи судового захисту в галузі IP-права в Україні сприятиме підвищенню рівня довіри бізнесу до всієї судової системи України і стане сприятливою умовою для інвестицій, інновацій та творчості, що вплине на економічне зростання та процвітання. Перевагою створення спеціалізованого суду є те, що він є більш компетентною інстанцією для розгляду відповідних справ і менш залежною від технічних експертів при ухваленні рішень.

«Спеціалізований суд здатний бути обізнаним про розвиток у цих сферах права значно більше, ніж неспеціалізовані суди. Крім того, більш високий рівень спеціальних знань суддів може знизити залежність від технічних експертів при ухваленні рішення, що, у свою чергу, підвищує якість судочинства та неупередженість судових рішень», — зауважив В.Гвоздій.

У режимі очікування

Водночас необхідно, аби процедура відбору кандидатів до цього суду була об’єктивною, позбавленою корупційних факторів та передбачала високі вимоги до володіння належними знаннями у цій галузі права. Оскільки планується, що cпеціалізований суд буде розміщено в Києві, необхідно для рівного доступу громадян до нього забезпечити проведення його засідань у режимі відеоконференцій. При цьому також має бути чітко визначений порядок і форма подання електронних доказів.

Народний депутат Сергій Іонушас підтримав цю тезу та зазначив, що Вищий суд з питань ІВ може стати гарним тестовим майданчиком для впровадження електронного судочинства в Україні. Він повідомив, що нині розглядається питання про впровадження «IP-суду у смартфоні» як пілотного проекту. На його думку, це був би чудовий шанс для того, щоб впровадити електронне судочинство. Адже традиційні суди доволі болісно переходять на роботу за новими принципами та умовами. Також нардеп пообіцяв законодавчо сприяти всім ініціативам, які виходять від адвокатів щодо впровадження цього спеціалізованого суду.

А от суддя Вищого господарського суду у відставці Віктор Москаленко вбачає головну проблему у визначенні юрисдикції IP-суду. На його думку, важливо, щоб ГПК відносив до компетенції цього суду розгляд у першій інстанції усіх справ у всіх спорах, що виникають у відповідній сфері, в тому числі й у спорах з публічно-правовою складовою, за участі державних органів, а також фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

До відповідного переліку, на переконання спікера, потрібно відносити всі справи щодо наявності права ІВ, про порушення такого права, і справи щодо недобросовісної конкуренції, пов’язаної із використанням прав ІВ. Однак перелік справ, що відносяться до юрисдикції IP-суду згідно з чинним ГПК, є неповним.

Водночас експерти з міжнародних організацій, залучені до створення суду, відзвітували, що у програмі підготовки суддів уже взяли участь 100 осіб. Серед них як кандидати на посади у новому суді, так і члени апеляційної палати Національного офісу інтелектуальної власності.

Ця тритижнева онлайн-програма складалася з лекцій міжнародних суддів з питань ІВ. Однак міжнародні експерти мають свої міркування щодо реформування судової системи і створення нових для України інституцій та юрисдикцій.

Так, до прикладу, до таких рекомендацій належить необхідність збільшити кількість суддів до 39 (з таким розподілом: 9 палат по 3 судді у першій та 4 палати — в апеляційній інстанціях). Що ж до юрисдикції, то експерти також порадили її розширити — включити до переліку спорів, які розглядатиме IP-суд, ті, що виникають у таких галузях права, як митна та податкова, якщо предметом спору є об’єкти інтелектуальної власності.

До обговорення майбутнього цього суду долучилась і суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Ніколаєва, яка є одним із кандидатів на посаду в новій установі. Вона нагадала, що конкурс триває з вересня 2017 року. Весь цей час кандидати перебувають у підвішеному стані. Та попри те, що як юридична особа суд з ІВ вже зареєстрований, сподівання на початок його роботи поки що не справджуються.

Для того щоб IP-суд не перетворився на суцільний замок із піску, потрібно не лише прийняти закон про IP-суд, а й завершити конкурс. Останнє неможливе без формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

І наостанок: не менш проблемними з огляду на останні тенденції «щедрості» у фінансуванні судової влади є матеріально-технічні аспекти. Хоча у бюджеті на 2021 рік на Вищий IP-суд передбачено 10,9 млн, з яких 6,3 млн мають піти на здійснення правосуддя, незрозумілим залишається те, з яких формул виводились такі розрахунки? Адже на Комітеті Верховної Ради з правової політики озвучили, що, за найоптимістичнішими прогнозами, ВККС запрацює наприкінці 2021 — на початку 2022 року. Адже практика показує, що на мрії гроші є, а на реальні проблеми немає.