Деклараційна колізія

Членів ВРП, делегованих з’їздом адвокатів, можуть позбавити фінансового контролю, а керівника апарату ВР — дискреції

Народні депутати запропонували не поширювати всі заходи фінансового контролю на членів органів адвокатського самоврядування. Проте виявилося, що через колізію від декларування можуть звільнити й деяких членів Вищої ради правосуддя.

Привілеї для членів ВРП

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики провів перше в новому році засідання. За традиціями карантинних часів, законотворці «зустрілися» за допомогою відеоконференції. Обговорення розпочали із законопроекту, щодо якого комітет є головним. Проте проекту про внесення змін до ч.5 ст.45 закону «Про запобігання корупції» (№3602) цього разу не судилося бути опрацьованим у повній мірі.

Голова комітету Анастасія Радіна повідомила, що Олександр Дануца просив відкласти обговорення через те, що він, як головний автор, не може бути присутнім. Утім, вона закликала обговорити ключові питання, аби законотворці краще підготувалися до наступного засідання.

«У цьому проекті пропонується передбачити не поширювати всі заходи фінансового контролю на членів органів адвокатського самоврядування, — пояснила суть питання А.Радіна. — Їх мотивація така, що в законі є відкритий перелік осіб, які можуть бути декларантами. Зокрема, є норма, що обов’язково мають бути декларантами члени різного роду конкурсних і дисциплінарних комісій, утворених відповідно до низки законів, і перелік цих законів є відкритим».

Голова парламентського підрозділу зауважила: в авторів є побоювання, що якийсь інший закон може передбачити, що під декларування підпадуть і члени органів адвокатського самоврядування.

Національна агенція з питань запобігання корупції вже озвучила свою позицію, не підтримавши документ. На її думку, відповідно до ст.31 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особи, які зупинили право на провадження адвокатської діяльності, утрачають право засідати в органах адвокатського самоврядування. Проте є виняток у разі, якщо вони делеговані на посади за адвокатською квотою.

Ідеться про членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тож, за пропонованою нормою, вони фактично не будуть декларантами, доповнила позицію НАЗК А.Радіна. Тобто може скластися ситуація, коли у ВРП більшість членів будуть зобов’язані подавати декларації, а двоє, ті, яких за своєю квотою делегують адвокати, — ні. «Сподіваюся, це не та логіка, яку закладали автори проекту», — наголосила головуюча.

Вона закликала членів комітету подумати до наступного засідання, в якій редакції норма не створювала б колізії та не давала можливості посадовим особам, які за визначенням мали б бути декларантами, зокрема таким важливим, як члени ВРП, уникнути звітування через формулювання в законі.

Хто дає службові квартири?

Від питання адвокатської спільноти перейшли до інших законодавчих ініціатив, які потребують антикорупційної експертизи. Проте й тут не «зросталося».

З’ясовуючи, чи відповідає вимогам антикорупційного законодавства проект «Про особливості служби в апараті Верховної Ради України» (№4530-1), голова «антикорупційників» звернула увагу на норму про надання службового житла. На її думку, таке положення може бути використане як важіль впливу на працівників.

«Надавати житло на час служби краще, ніж надавати квартири, які потім приватизуються. Причому за довгу кар’єру приватизують по кілька квартир, переписуючи їх на своїх родичів», — утрутилася в розмову заступник голови комітету Галина Янченко. Вона наполягала, що концепція надання житла на час служби не містить корупційних ризиків.

А.Радіна намагалася пояснити, що варто знати, хто та яким чином розподіляє житло. Зокрема, важливо, аби така дискреція не опинилася в руках керівника апарату ВР, але й тут Г.Янченко висловила міркування, що механізм, мабуть, уже давно напрацьований. Тож вона закликала ознайомитися з інструкцією щодо прийняття таких рішень, а перш ніж озвучувати зауваження щодо ризиків, запропонувати варіанти протидії.

«Якщо від Національного антикорупційного бюро, яке так прискіпливо слідкує за парламентарями, не було зауважень, то чому ми допускаємо, що мали місце нечітко прописані алгоритми? Якщо їх немає в загальному доступі, варто зробити запит», — наставляла А.Радіну її заступник.

Зрештою головуюча заявила, що можна запропонувати затвердити порядок надання житла Голові ВР. Це б знімало ризики щодо дискреції. Або ж доречно, щоб такий порядок не затверджувався одноосібно керівником апарату.

Податкові пільги від «Дія сіті»

Пропонуючи на обговорення законопроект «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№4303), «антикорупційники» відразу звернули увагу на висновки НАЗК. У них наголошено, що проект пропонує податкові пільги через відсильні норми. Причому Мінцифри, яке фактично формує державну політику щодо цифрової індустрії, може самостійно встановлювати додаткові вимоги до суб’єктів господарювання, і ціна таких вимог — податкові пільги, наголосила головуюча.

Член комітету Анатолій Бурміч запропонував розширити корупціогенні фактори: «Самим проектом закладено нерівні умови й дискримінацію малого бізнесу. Чому ФОПам не надається таке право, а тільки юридичним особам?»

До колеги приєднався Я.Юрчишин із зауваженням щодо повноважень того ж Мінцифри, закріплених у ч.6.ст.9 проекту. Ідеться про право чиновників надавати чи не надавати статус резидента на свій розсуд, на підставі достовірності чи недостовірності інформації в заявах, які будуть надавати кандидати. «Чому ми надаємо Мінцифри такі широкі дискреційні повноваження?» — обурювався депутат.

Відстоювати ініціативу взявся один з авторів проекту Єгор Чернєв. «Це абсолютно добровільна історія для компаній, які хочуть отримати пільги, — пояснив він. — Критерії відбору — кількість працівників, зарплата й відсоток від КВЕД».

ФОПам нардеп порадив співпрацювати з компаніями-резидентами всередині «Дія сіті» й, обіцяючи виправити припис про повноваження Мінцифри до другого читання, наголосив, що вважає це «не корупційним ризиком, а непрозорою умовою».

Відповідаючи Я.Юрчишину, парламентар узявся відстоювати ефективність декларативного принципу приєднання до «Дія сіті», згідно з яким кандидати в резиденти спочатку надають інформацію про КВЕД, а лише через квартал надсилають дані щодо середньої зарплати та кількості працівників. «Щоб не було питань ні до Мінцифри, ні до компанії, усі ці критерії для резидентів «Дія сіті» мають підтверджуватись аудиторськими компаніями», — наголосив Є.Чернєв.

Він укотре висловив надії, що в Україну прийдуть іноземні компанії. Їх, мовляв, звабить сталість ринкових умов, що на цілих 15 років гарантує резидентство в «Дія сіті». Відомо, що основне джерело прибутків від цифрових компаній — права інтелектуальної власності, що нині залишаються поза Україною через те, що наші фірми працюють на іноземців.

На зауваження головуючої, що порядок надання податкових пільг визначається на рівні Податкового кодексу й наділення Мінцифри таких повноважень суперечить ПК, розробник проекту парирував тим, що можливу нестачу коштів у держбюджеті, пов’язаних із пільгами «Дія сіті», узгодили з профільним органом.

Тож погодившись, що Мінцифри — головний інноваційний орган, щодо порядності й фаховості якого ні в кого немає жодних сумнівів, члени комітету зголосилися не затягувати зі схваленням надважливого проекту. Йому дали зелене світло, але з рекомендацією прибрати положення, що призводить до корупційних ризиків.