Закон і Бізнес


А тепер перепишемо ЦК!

Асистування при самогубстві, цифрові контракти, вік для зміни статі та ніякого ГК. Що ввійде до нового кодексу?


№3-4 (1509-1510) 16.01—29.01.2021
Каріна ПЕТРАШ
4768

Недавно опублікована концепція рекодифікації Цивільного кодексу наробила чимало галасу в ЗМІ. Що ж пропонують науковці та чи варто боятися смартконтрактів і правових модулів? Як розробники пропонуватимуть диджитал-світу «забути» про ваші персональні дані.


Невеликий конфуз

Не встигли науковці та юристи обговорити перспективні зміни Кримінального кодексу, як інформаційний простір сколихнула звістка про підготовку до оновлення ЦК. Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук на своїй сторінці у «Фейсбуку» оприлюднив проект концепції оновлення ЦК та запросив юристів до обговорення.

Ця концепція, як написав політик, уже незабаром стане предметом обговорення робочої групи парламенту з підготовки законопроекту щодо рекодифікації цивільного законодавства. Про оновлення та зміни тільки заговорили, а невеликий конфуз уже є.

В одному з телеграм-каналів з’явилась інформація, що Р.Стефанчук розробляє зміни до ЦК, які встановлять «тотальний цифровий контроль за громадянами та соціальний рейтинг». Заступник Голови ВР такі закиди назвав «плодом хворої фантазії». В опублікованій концепції немає і слова про соціальний рейтинг громадян. Водночас із «цифровим контролем» не все так однозначно.

Утім, люди вже давно до нього звикли. Інакше не зберігали б у телефоні дані банківських карт, документи та не давали б соціальним мережам доступу до фото та іншої інформації. Проте такий стан речей — точно не здобуток наших парламентарів. Очевидно, дехто підхопив мотиви китайських ЗМІ, які розповідали про цивільний кодекс із так званим соціальним рейтингом.

Як написав Р.Стефанчук, концепція підготовлена провідними вченими-цивілістами. Цікаво, що в авторському колективі «провідні вчені-цивілісти» — представники київської школи права, а от делегатів від харківської та одеської шкіл чомусь немає.

Усе вже вирішено

Для початку автори пропонують розширити перелік відносин або сфери соціальної реальності, які регулює цивільне законодавство. Тож до зазначених у ст.9 ЦК відносин може додатися підприємництво, корпоративна та інформаційна сфери.

Цікаво, що в концепції є теза: «Скасування Господарського кодексу зумовлює необхідність унесення змін до ст.9 кодексу». Тож, мабуть, долю цього кодифікованого акта вже вирішено…

Окремі принципи ст.3 ЦК пропонують уточнити. Наприклад, принцип свободи договору сформулювати як принцип свободи правочину. У концепції також запропоновано вже безпосередньо в процесі підготовки проекту визначити місце розташування принципів: свободи інтелектуальної діяльності, свободи інформації та інформаційного обміну, усвідомленої відповідальної взаємодії людини з автономними роботами та штучним інтелектом, неприпустимості втручання в особисте життя фізичної особи, зумовленого розвитком новітніх технологій — і розвинути їх в окремих книгах ЦК. Імовірно, у новому кодексі можуть з’явитися розділи про неприпустимість свавільного втручання в геном людини, в її організм і зародок, сфери репродукції та інформації про особу, персональні дані.

У розділі про юридичні особи запропоновано вичерпним чином закріпити перелік організаційно-правових форм з одночасною відмовою від архаїчної конструкції «підприємство». Водночас автори пропонують повернути до кодексу загальні положення про товариство з обмеженою відповідальністю та окремо передбачити регулювання цієї сфери. Долю закону «Про господарські товариства» бачать так: актуальні положення перейдуть до оновленого кодексу, а сам акт утратить чинність.

Фундаментальний інститут позовної давності також може зазнати змін. Перспективним є визначення триваліших строків позовної давності для особливо цінних для суспільства об’єктів навколишнього середовища — цінних земель, пам’яток природи, природних парків, водного та лісового фонду.

Охота на цифру

Чим далі, тим більше в нас речей та майна. І це стосується не тільки повсякденного життя, а й законодавства. Концепція пропонує розширити перелік об’єктів цивільних прав. Зокрема, мова йде про невідомі у 2004 році інформаційні продукти, ресурси, системи, об’єкти прав, що створюються в мережі Інтернет, про криптовалюту, персональні дані, інформацію про особу, автономні роботи, штучний інтелект, цифровий контент. Тобто ось і він — «цифровий контроль». Над доцільністю включення до переліку об’єктів, поява яких зумовлена розвитком медицини, зокрема біологічного матеріалу, науковці ще радяться.

Правочини також не залишилися без пропозицій. Зокрема, є намір переглянути загальні підходи до форм і кола правочинів, які належить учиняти в письмовій, усній та електронній формах, з урахуванням специфічної ролі електронного цифрового підпису. Ці зміни покликані забезпечити повноцінне функціонування відносин у сфері електронної комерції, смартконтрактів, веб-банкінгу. Якщо це відбудеться, то всі Instagram-, TikToK-магазини будуть працювати відповідно до буки ЦК, а не звичаїв онлайн-торгівлі.

Також планують для розділу про особисті немайнові права запозичити формулювання з чеського законодавства: «Кожна особа зобов’язана поважати вільний вибір фізичної особи жити, як вона бажає». Утім, не тільки жити, а й помирати. З’явилася пропозиція легалізувати евтаназію та асистування при самогубстві.

До розділу про ОНП можуть увійти й положення про репродуктивні права та їх захист. За прикладом того ж таки чеського цивільного права запропоновано визначити юридичні наслідки зміни статі, наприклад як підстави для припинення шлюбу тощо, та встановити, з якого віку, за яких обставин та умов особа може змінити стать. Імовірно, такі зміни торкнуться й законодавчого врегулювання питання про стать у паспорті особи.

З огляду на галопуючий темп оцифрування світу розробники пропонують посилити захист приватності особи. Тож, можливо, колись поставити пташку у віконці «Даю згоду на обробку персональних даних» буде не так просто: як мінімум доведеться читати умови хитрого cookie-файлу.

Разом із посиленим захистом приватності українці можуть сподіватися на функцію «бути забутим». Згідно з нею особи зможуть вимагати в тримачів персональних даних забути їх. Особливу увагу в оновленому кодексі можуть приділити захисту ОНП осіб з правовими модусами: публічна фізична особа, пацієнт, член сім’ї, цифрова особа тощо.

Нове руйнує старе

Автори пропонують не тільки розширити поняття принципу свободи договору, а й збільшити кількість угод. Таку позицію вони аргументують тим, що роль договору як основного регулятора приватноправових відносин невпинно зростає. Громадяни все більше й більше відходять від держави та хочуть самостійно обирати місце, спосіб укладення, виконання договору тощо.

Тож у новий ЦК розробники хочуть увести договірні конструкції, що добре зарекомендували себе за кордоном або є вимогою часу. Мова йде про договір надання туристичних послуг, який де-факто існує, але де-юре не закріплений. У концепції не визначено чіткого поняття форфейтингу, але в науковій літературі цей вид договору визначають як купівлю або продаж дебіторської заборгованості. Можуть з’явитись у кодексі й валютний дилінг, договори про надання медичних послуг, договір азартної гри (парі), компенсаційні, рамкові договори.

Утім, якщо з’являється щось нове, то руйнується щось старе. Тож розробники виключити договірні конструкції, які зберігалися з часів функціонування адміністративно-командної економіки. Ідеться про інститути договору постачання та контрактації сільськогосподарської продукції.

Уводячи подібні конструкції та вилучаючи старі, автори посилаються на необхідність гармонізації законодавства України з нормами європейського приватного права.

Це тільки деякі пропозиції, викладені в концепції. Вони явно неоднзначні. Тому закликаємо долучатися до обговорення на шпальтах «ЗіБ».